Росія прагне ізолювати Київ від енергетичної мережі України. Проте Кремль швидко втрачає свої переваги.

Але і тут росіяни втрачають колись дуже потужний козир. Українська ППО значно наростила ефективність збивання однієї з найпотужніших російських ракет. Принаймні про це свідчать результати роботи Повітряних сил під час російського удару 24 січня.

З початку січня Росія провела три масштабні напади на енергетичну інфраструктуру України. Кремль намагався використати ситуацію, оскільки останніми тижнями в Україні спостерігалися низькі температури. Крім того, на початку місяця Збройні Сили України стикнулися з труднощами у забезпеченні запасів певних ракет для протиповітряної оборони.

Фото: Владислав Власюк/Facebook

Рештки ракет, використаних під час нападу на Київ 24 січня: ракета Х-101, виробництво якої датується 2026 роком.

24 січня під час артилерійського обстрілу російські війська застосували близько 400 повітряних атак. Переважно використовувалися ударні дрони, але також були запущені ракети Х-22/Х-32 і гіперзвукові ракети "Циркон".

Ефективність української системи протиповітряної оборони в ході цієї атаки досягла близько 94%, що є одним із найвищих результатів за останні місяці.

Х-32 — це вдосконалена модифікація класичного зразка даної зброї. Її дальність польоту сягає тисячі кілометрів, а також вона оснащена модернізованим двигуном. Перед тим, як вразити ціль, ракета наближається до неї за балістичною траєкторією.

"Агресор застосовує ракети з бойовою частиною близько тонни по густонаселеному місту-мільйоннику Києву. Вони вкрай неточні, похибка складає близько 600 метрів", -- каже речник командування Повітряних сил Юрій Ігнат.

Лише система Patriot здатна перехоплювати ці ракети, і це стало можливим 24 січня. Як повідомили Повітряні сили, "Циркони" також не досягли своїх цілей. Вони підтвердили, що цей вид озброєння був націлений на Київську область.

"Ворог регулярно завдає ударів по підстанції "Київська 750", куди намагалися влучити гіперзвукові ракети "Циркон". Російські військові прагнуть зруйнувати бетонні укріплення. Ця підстанція забезпечує 75% електроенергії для Києва. Електрику виробляє Рівненська атомна електростанція, проте в даний момент передача енергії в повному обсязі неможлива", -- зазначає експерт з енергетичних питань Українського інституту майбутнього Станіслав Ігнатьєв може бути представлений як Стас Ігнатьєв або Станіс Ігнатьєв, що звучить інакше, але має таке ж значення..

Изображение: ua.energy

Підстанція "Київська" напругою 750 кВ

Ситуація в Києві є відображенням загального стану в Україні.

Російські сили намагаються повністю ізолювати Київ від зовнішнього електропостачання, прагнучи спричинити локальний блекаут. Одночасно вони здійснюють спроби знищити всі джерела енергії в столиці.

У Києві запроваджено жорсткі графіки відключення електроенергії. Водопостачання функціонує в нормальному режимі, проте з опаленням виникають труднощі.

Російські війська завдали шкоди столичним теплоелектроцентралям, які в зимовий період виконують критично важливу функцію: забезпечують теплом тисячі житлових будинків та одночасно виробляють електрику. Кремль це чудово усвідомлює, тому по київських ТЕЦ запускаються ракети та дрони у великих кількостях. У той же час у місті функціонують близько двохсот малих котелень, які наразі допомагають полегшити ситуацію. Проте вони не здатні забезпечити постійне опалення всіх споживачів.

"Радянська гігантоманія і розвиток Києва протягом останніх трьох десятиліть без належного генерального плану призвели до ефективного терору киян. Залежність від зовнішніх джерел енергопостачання на 75% та критична прив'язаність більше мільйона мешканців до лише двох теплоелектричних станцій створює ідеальні умови для повітряних атак", -- зазначає Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова.

А втім, простих рішень для системи опалення Києва немає. Місту доведеться відновлювати пошкоджені ТЕЦ -- повноцінної альтернативи їм не знайти. Мінітеплоцентраль у цьому випадку може бути лише допоміжним інструментом живлення, зокрема, для критичної інфраструктури, а не повноцінною заміною теперішній системі обігріву міста з кількамільйонним населення.

Однак тривала відсутність світла у висотках може бути спричинена не лише суворими графіками чи аваріями в мережі. Часто знеструмлення виникає через проблеми у внутрішніх комунікаціях, а це зона відповідальності не постачальників електроенергії. І тут важлива самоорганізація мешканців і відповідальна позиція керівництва ОСББ, кооперативу чи керівної компанії (колишні ЖЕКи).

Изображение: EPA/UPG

Співробітники компанії ДТЕК проводять роботи з відновлення електричної підстанції у Києві 21 січня 2026 року.

Алгоритм простий: споживач звертається до управителя будинку. Електрик компанії перевіряє мережі (ввідний автомат, цілісність запобіжників, справність резервного введення тощо). Якщо проблема виявиться не в комунікаціях будинку, то потрібно звернутися до компанії-постачальниці.

"Нині фахівці отримують тисячі запитів від побутових споживачів щодня. За даними статистики, тільки 15% з них пов'язані з аварійними ситуаціями на мережах та об'єктах системи розподілу. Інші звернення стосуються прибудинкових мереж та скарг на відсутність електрики під час стабілізаційних або екстрених відключень", — зазначає директор компанії YASNO Сергій Коваленко.

Віталій Кличко охарактеризував поточну ситуацію в Києві як одну з найскладніших в його історії. Мер звернувся до жителів з проханням підготувати запаси їжі, води та медикаментів, оскільки ймовірність російських атак залишається високою. Кличко також повторно закликав тих, хто може, залишити столицю.

До ліквідації наслідків російських атак долучили і спеціальний урядовий штаб. Там звітують про кількість розгорнутих пересувних пунктів незламності, точок роздачі гарячої їжі й переданого до Києва обладнання.

Одночасно з цим, російські удари завдають шкоди енергетичній інфраструктурі не тільки в столиці. Протягом вихідних ситуація залишалася напруженою також у Київській, Чернігівській та Харківській областях.

Изображение: EPA/UPG

Рятувальні служби здійснюють свою діяльність на локації обстрілу, що стався в Києві, 24 січня 2026 року.

У суботу Чернігів опинився в умовах практично повного блекауту. Близько 400 тисяч людей залишилися без електрики. Для забезпечення роботи соціальних установ та житлово-комунального господарства вдалося використати альтернативні джерела енергії. Наслідки російських агресивних дій ще досі відчуваються, і ситуація зі світлом у місті залишається складною.

"Протягом останньої доби в небі над Чернігівщиною знищили понад 120 ударних дронів. Це ілюструє серйозність ситуації, з якою стикаються мешканці області та їхні захисники. Щодо відновлення електропостачання, роботи тривають, але ми не можемо давати жодних прогнозів," - повідомляє Андрій Подорван, радник начальника Чернігівської обласної військової адміністрації.

В Україні запроваджені графіки відключень електрики, які стають все більш жорсткими на сході країни. Це викликано руйнуванням електрогенеруючих потужностей у промислових зонах, а також серйозними ушкодженнями, завданими російськими військовими системам електропередачі. Внаслідок цього, перевезення електроенергії між регіонами ускладнено.

Дещо легша ситуація хіба на заході країни, але й там не повсюдно. Скажімо, на Буковині й Тернопіллі графіки суворі, позаяк ці області не мають значної власної генерації. Натомість більше світла на Закарпатті і Львівщині. Головна причина -- імпорт з ЄС і близькість до кордону.

Погода стає теплішою: як це вплине на графіки?

На початку тижня в Україні нарешті очікується довгоочікуване підвищення температури. Вдень стовпчики термометрів покажуть плюсові значення, хоча вночі можуть ще спостерігатися легкі заморозки, зазначає синоптикиня Наталка Діденко. Проте перші дні лютого знову принесуть морози. Країну чекають температурні коливання.

Изображение: Ярина Клос

Кіт насолоджується теплом від радіатора в Києві, 23 січня 2026 року.

"Здається, їхній 'дідусь' Мороз, або генерал Мороз, вибачте, зовсім втрачає свою силу, що має свої наслідки," -- зазначає Наталка Діденко.

Але водночас додає: "Справді, з понеділка почне поступово вищати температура повітря, по тижню ймовірні і плюси невеликі, і подекуди дощ. Але не забуваймо, що ще навіть січень не завершився, що попереду лютий і що ще цілком ймовірні нові хвилі холоду. Оптимізм чудовий і дієвий, коли він товаришує з реалізмом".

З одного боку, зміна погодних умов приносить позитивні новини для України: споживання електроенергії зменшиться. Проте, з іншого боку, через хмари та дощі знизиться виробництво електроенергії на сонячних електростанціях. Хоча воно зараз досягло сезонного мінімуму, у ситуації гострої нестачі ця генерація має важливе значення для країни. А вже наступного місяця її роль ще більше зросте.

З початком лютого кількість сонячних днів значно зросте, а тривалість сонячного світла збільшиться. Це призведе до подвоєння виробництва електроенергії в порівнянні з січнем. Це можна вважати своєрідною "магією". Наприклад, у нашому ОСББ у лютому 2025 року ми отримали близько 900 кВт⋅год, тоді як у січні було лише 380. Таким чином, усім стане трохи легше. Це позитивно вплине і на тих, хто не має сонячних електростанцій. Адже в Україні до 2026 року заплановано встановлення 9 ГВт сонячних електростанцій, велика частина з яких буде підключена до мережі, що зменшить кількість відключень, -- зазначає голова правління київського ОСББ Станіслав Донцов.

Изображение: EPA/UPG

Вимкнення електрики в Києві, 20 січня 2026 року.

В умовах складної ситуації в енергетичному секторі міжнародні партнери виявили значну активність. Як повідомила прем'єрка Юлія Свириденко, Україні передано більше 6000 одиниць великогабаритного енергетичного устаткування. Також на сотні мільйонів поповнюється Фонд підтримки енергетики.

На минулому тижні енергетична ситуація в Україні значно ускладнилася. Вона нагадує критичний стан осені 2022 року, коли країна зазнала першого, і поки що єдиного, блекауту. Саме цього повторення намагається досягти Росія. Кремль має намір зруйнувати українську енергетичну інфраструктуру, розділивши її на окремі сегменти. Ось чому в останні місяці російські війська зосереджували свої атаки на системі передачі електроенергії.

"Минулий тиждень був найважчим за всю історію нашої обʼєднананої енергосистеми. З понеділка до середи ми мали рекордний дефіцит електроенергії на рівні 6.8 ГВт. Тобто це більше, ніж генерувала до тимчасової окупації Запорізька АЕС. Це повʼязано з використанням електроенергії для опалення. А також з тим, що ворог суттєво пошкодив теплогенерацію, зокрема, в Києві це ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6. А також намагався перебити зʼєднання енергосистеми з атомною генерацією", -- каже Станіслав Ігнатьєв може бути представлений як Стас Ігнатьєв або Станіс Ігнатьєв, що звучить інакше, але має таке ж значення..

Фото: uifuture.org

Станіслав Ігнатьєв може бути представлений як Стас Ігнатьєв або Станіс Ігнатьєв, що звучить інакше, але має таке ж значення.

Про важкий тиждень для української енергетичної сфери повідомляли як енергетичні компанії, так і відповідне міністерство. В країні були введені аварійні відключення електроенергії. Укренерго підкреслило, що об'єднана енергосистема працює на межі своїх можливостей. Залишені в роботі блоки переживають значне навантаження, щоб хоч якось забезпечити населення електрикою. Час від часу обладнання потребує зупинки для проведення ремонту.

"Щоб зберегти баланс в енергосистемі й не допустити неконтрольованих знеструмлень, що загрожують довгостроковим виходом з ладу високовольтного устаткування, диспетчери мусили вдатися до екстрених заходів і застосувати аварійні відключення", -- додають у компанії.

Україна вже за кілька днів може перейти на погодинні графіки знеструмлення, повідомив у пʼятницю, 23 січня, міністр енергетики. Тоді Денис Шмигаль пояснював: мова про застосування трьох-чотирьох черг знеструмлень. Тобто відключення триватимуть, але принаймні будуть прогнозованими. Однак уже наступного дня після міністерської заяви росіяни масовано вдарили по столичному регіону. Тому прогнозованість знеструмлень для Києва відкладається.

Однак протягом останнього тижня ситуація з імпортом електричної енергії суттєво покращилася. Наразі його ліміт перевищує 2 ГВт, що надає значну підтримку енергетичній системі України. Національна комісія, що регулює ринок комунальних послуг (НКРЕКП), підвищила граничні ціни, що сприяло збільшенню обсягів постачання.

Закуповувати світло з ЄС почали й великі державні компанії. Скажімо, Нафтогаз уже закриває більш ніж половину своєї потреби саме імпортом.

Однак закупівлі на європейському ринку -- це недешево. Кінцева вартість з податками сягає майже 20 грн за кіловат. Але в умовах гострого дефіциту варіантів обмаль.

Фото: ДТЕК Київські електромережі

"З 18 січня середній обсяг імпорту електроенергії зріс приблизно на 35%, досягнувши 1,36 ГВт на годину. У той же час ціни на ринку електроенергії на добу наперед досягають нових рекордів, становлячи 13,5 тисяч грн за МВт⋅год. Проте, чи є це оптимальним рішенням для промисловості, зокрема для енергоємних галузей, а також для економіки країни в цілому, залишається під питанням", -- зазначила колишня міністр енергетики Ольга Буславець.

Україна має потенціал для підвищення виробництва електроенергії та зменшення тривалості відключень, особливо в обласних центрах. Для реалізації цих можливостей не знадобиться значних фінансових вливань чи часу. Вадим Литвин, голова правління Асоціації енергоаудиторів, пропонує один із шляхів. Він зазначає, що в будинках з даховими котельнями, де наразі зупинене гаряче водопостачання, доцільно відновити його роботу. Це дозволить жителям вимкнути бойлери, що призведе до суттєвої економії як для населення, так і для держави.

"Крім того, це дозволить звільнити 1 МВт потужності, що еквівалентно 500 квартирам. Для порівняння, два такі будинки забезпечать більше енергії, ніж відома Житомирська ТЕЦ. Однак переваги від цього отримають не лише енергетичні системи, але й мешканці нових будинків. Наприклад, витрати на нагрівання куба гарячої води за допомогою електробойлера становлять приблизно 240 грн, тоді як нагрів цього ж об'єму в газовій котельні за пільговим тарифом обійдеться максимум у 100 грн, враховуючи всі втрати", -- зазначає Вадим Литвин.

Україна неминуче зіткнеться з жорсткими графіками відключень електроенергії до завершення опалювального сезону. Ситуація може покращитися лише за наявності кількох обставин: відсутності нових пошкоджень, ясної та теплої погоди, а також мінімальної кількості аварій. Отже, енергосистема зможе отримати певну віддушину, можливо, лише навесні. Проте не слід забувати, що в цей час розпочнеться плановий ремонт на атомних електростанціях, які є основою електрогенерації країни.

"Це наша спільна гра -- споживачів і енергетиків. Ми спокійно очікуємо, ми не вмикаємо все й одразу, коли є світло хоча б дві-три години. Щоб від цього не горіли наші будинкові розподільчі пристрої чи трансформатори на районах. А енергетики ремонтують -- вони роблять своє", -- каже експертка галузі енергетики, колишня членкиня НКРЕКП Ольга Бабій.

Водночас фахівці Центру досліджень енергетики вважають, що загрози відключень електроенергії в усіх областях зберігатимуться протягом найближчих двох-трьох років. Як споживачам, так і підприємствам слід бути готовими до таких ситуацій. Експерти зазначають, що стан енергетичних мереж не дає підстав для оптимізму щодо альтернативних сценаріїв розвитку.