Росія розширює випуск безпілотників: чи стане це новим засобом тиску на Європу? | UACRISIS.ORG

Група з аналізу гібридних загроз

У липні 2025 року Україна зіткнулася з атакою, що включала 6300 дронів "шахедів" та дронів-обманок. На фоні цих подій викликає тривогу намір Росії значно збільшити виробництво безпілотних літальних апаратів тактично-оперативного призначення. Згідно з даними української розвідки, цього року Москва має намір виготовити приблизно 40 тисяч баражуючих боєприпасів типу "Шахед/Герань-2" та 24 тисячі дронів-обманок ("Гербера"). У найближчих планах РФ - досягти виробництва шести тисяч таких виробів щомісяця.

Крім цього, Росія активно вдосконалює іранські безпілотники. Унаслідок змін у тактиці російські дрони тепер частіше виконують польоти на великих висотах і з підвищеною швидкістю, що значно ускладнює їхнє перехоплення. Наприклад, в останні тижні окупанти використовують модифікацію "Герань-3", обладнану турбінним двигуном, здатну досягати швидкості 800 км/год на останньому етапі свого маршруту, що істотно ускладнює завдання українських систем протиповітряної оборони.

Найбільшим центром виробництва російських дронів сімейства "шахед" виступає особлива економічна зона Алабуга, розташована в Татарстані. В даний час Росія активно зводить нові виробничі потужності та приміщення, щоб забезпечити робочими місцями більшу кількість працівників. За інформацією західних аналітиків, після завершення будівництва комплексу гуртожитків, загальна кількість робітників може досягти близько 40 тисяч осіб. Крім того, є відомості про плани залучення робочої сили з Північної Кореї, що передбачає прибуття приблизно 25 тисяч працівників.

Цікаво, що управлінська команда компанії використовує образи видатних історичних діячів для ідеологічної мотивації працівників.

"Батько" радянської ядерної програми Ігор Курчатов, видатний вчений і конструктор у сфері ракетобудування Сергій Корольов та "вождь народів" Йосип Сталін "спостерігають" за процесом виготовлення дронів, які незабаром почнуть тероризувати Україну. Особливо цинічним є те, що росіяни вивісили портрет Корольова, який походить з України. Біографи цього генія стверджують, що його захоплення авіацією зародилося ще в дитинстві після відвідування авіаційного шоу в Ніжині у 1912 році. Більше ніж через 110 років "нащадки" радянської імперії обміняли свої амбіції щодо освоєння космосу на можливість щоденно запускати рої смертоносних дронів над містами, де виріс Корольов — Житомиром, Ніжином, Києвом та Одесою.

Показово, що внутрішня російська пропаганда наслідує радянську стилістику, адаптуючи її до вокабуляру путінського сьогодення.

Однак головною причиною, що приваблює росіян, є, безсумнівно, фінансова вигода. Незважаючи на чутки про можливість залучення великої кількості працівників з КНДР, в російських соціальних мережах активно рекламуються вакансії на дронових підприємствах в Алабузі. Пропозиції виглядають досить заманливо, особливо для мешканців віддалених регіонів Росії. Навіть без попереднього досвіду, після проходження 2-3 місячного навчання, новий оператор може отримувати 130 тисяч рублів (приблизно 1,6 тисячі доларів на кінець липня цього року). Досвід роботи дозволяє сподіватися на зарплату, що майже дорівнює виплатам, які отримують контрактники на фронті війни з Україною. Крім того, компанія пропонує покриття витрат на переїзд до Алабуги та вигідні умови для проживання.

Паралельно з агресією проти України Росія створює арсенал загроз, які потенційно можуть бути спрямовані проти країн Європи.

У цьому контексті постають важливі питання щодо здатності НАТО адекватно реагувати на ризики, які виникають внаслідок дій Росії. На сьогоднішній день серед політичних еліт та аналітиків в Європі панує думка, що поки Росія зайнята війною в Україні, вона не наважиться відкрити новий фронт проти Європи. Проте ми спостерігаємо певні тенденції в російському військово-промисловому комплексі, які свідчать, що Кремль не має наміру чекати на завершення конфлікту в Україні.

Попри поетапне зростання кількості дронів, які Росія запускає проти України, Кремль створює запас БПЛА, що може бути спрямований проти Європи. У зв'язку з цим варто зауважити - європейські країни не мають належного досвіду антидронової боротьби. Варто також враховувати об'єктивний дефіцит засобів ППО в умовах відбиття сотень або тисяч дронів, запущених одночасно або протягом кількох днів.

Одночасно, в стратегічних розрахунках Кремля ключовим чинником може виявитися психологічна нездатність європейських суспільств адекватно реагувати на ризики, пов'язані з атаками дронів на цивільні об'єкти та втратами серед населення. Існує ймовірність, що Росія застосує шантаж проти Балтійських та Скандинавських країн ще до завершення активних бойових дій в Україні. Навіть без фактичного використання дронів, інформаційно-психологічна кампанія, що супроводжуватиметься погрозами та підготовкою до можливих масових запусків БПЛА у повітряний простір країн НАТО, може серйозно підірвати довіру всередині Альянсу.

Українські безпілотники, що регулярно наносять удари по об'єктах російської оборонної промисловості, зокрема в Алабузі, через свої конструктивні обмеження не здатні завдати значної шкоди виробничим потужностям. Диверсійні акції в умовах, коли потрібно протистояти захищеним і добре розосередженим виробничим лініям, не можуть забезпечити бажаного результату. Врешті-решт, спроби ускладнити доступ до російських озброєнь до західних компонентів виявляються малоефективними через безперервні постачання з Китаю.

В умовах, що склалися, єдиним ефективним методом усунути можливість Москви тероризувати український тил і загрожувати європейським державам є знищення її промислових потужностей через ракетні удари. Наразі Україна активно працює над створенням власних балістичних систем, здатних вражати цілі в глибині російської території. Проте, оскільки загроза російської гібридної агресії, що включає використання дронів для шантажу, є викликом для всієї Європи, цю проблему не можна розглядати виключно в контексті агресії щодо України. Потрібен більш рішучий та узгоджений підхід з боку країн НАТО для стримування Москви у сфері розвитку безпілотних технологій.