''Хоч би що стверджував Бісмарк щодо успіху педагогів у війнах, нам це не загрожує''. Соціальні мережі шоковані рекордно малим числом абітурієнтів на факультети фізики та хімії.

Проректор Чернівецького національного університету, доктор хімічних наук Юрій Халавка, ознайомив громадськість з актуальними даними щодо подачі заяв на педагогічні спеціальності в 2025 році. Він зазначив, що з 1 липня до вищих навчальних закладів на спеціальності фізика та хімія надійшло надзвичайно мало заяв на вступ. У деяких областях взагалі не зафіксовано бюджетних заяв, а на контрактній основі подано лише по одній.

Освітянин у дописі у Facebook підкреслив, що вже понад 70 тисяч абітурієнтів зареєструвалися й подали понад 200 тисяч заяв. Халавка згадав вислів німецького політичного діяча Отто фон Бісмарка "Війни виграють не генерали, війни виграють шкільні вчителі" (Wars are not won by generals, but by schoolteachers and parish priests - оригінал) й підкреслив, що Україні це "не світить".

"Незважаючи на те, що Бісмарк говорив про тріумф вчителів у війнах, нам це, на жаль, не загрожує. Уже зараз ми спостерігаємо чималий інтерес до спеціальностей у сфері Природничих наук, зокрема Фізики та Хімії. І, звичайно, кількість охочих вчитись зросте. Проте, загальна тенденція є очевидною: на сьогодні вже подано понад 200 тисяч заявок від понад 70 тисяч абітурієнтів! P.S. Ситуація з вчителями інформатики та технологій не краща… Здається, багато хто вважає, що інженерів просто приносять лелеки, або ж дрони", - зазначив науковець.

З Сумської та Вінницької областей було подано всього по одній заявці на контрактне навчання за спеціальністю у галузі хімії, тоді як найбільша кількість звернень надійшла з Дніпропетровської та Запорізької областей — по 7 заяв у кожній з них.

У Волинській, Житомирській, Запорізькій, Івано-Франківській, Одеській та Чернігівській областях фізику та астрономію обирають найменше – всього по 2 заявки на контракт у кожному з цих регіонів. Натомість, найбільша активність спостерігається в Тернопільській області, де надійшло 15 заяв, з яких 14 спрямовані на бюджетне навчання.

Користувачі соцмережі відреагували на таку інформацію під дописом Халавки. Зокрема, вони вказали й на інші проблеми, які спричиняють малу кількість вступників на ці спеціальності. Крім того, українці нарікали, що скоро у школах взагалі не залишиться вчителів.

"Тут питання руйнування системи, не буде студентів - не буде професорів, які вчать методиці викладання хімії чи фізики. Так, дійсно, наразі ситуація по випускникам ЗВО наступна: випуск хімфаку університету знає хімію і не вміє її викладати, випускник педвузу вміє викладати і не знає хімію. Для вирішення першої проблеми потрібно пару років і той хто може навчити. Друга, за рідкими винятками, не має рішення (або потребує 5+ років дисципліни і самонавчання)".

З доступних заяв варто перевірити, чи є особи з першим пріоритетом, а також, ймовірніше, з п'ятим чи сьомим.

"Багато закладів вищої освіти, що готують вчителів фізики, наразі отримують лише 0-1-2 заявки. Ситуація справді критична. Студентів, які навчаються на вчителів фізики, забирають ще на першому курсі."

Необхідно переконувати економічно, а не лише за допомогою закликів. Важливо встановлювати високі стандарти в освіті як в економічній, так і в гуманітарній сферах.

Час іде, і стає все краще. Незабаром у навчальних закладах можуть зовсім зникнути вчителі з такими середніми оцінками. Сьогодні популярні приватні уроки та онлайн-школи. На мою думку, ЗНО абсолютно непотрібні — вони лише заважають багатьом обдарованим учням! Нам слід оцінювати успіхи учнів за середнім балом атестата протягом усіх 11 років навчання. Раніше ми навчалися без цих тестів, складали екзамени і були задоволені. Наразі ж виникає загроза, що система освіти, як середньої, так і вищої, буде під загрозою, оскільки вчителі не бажають працювати, а учням незабаром не буде чим займатися з такою системою навчання! А от середні бали ЗНО, напевно, залишаться, або навіть підвищаться.

Раніше OBOZ.UA повідомляв про 10 професій, які мають найвищу кількість бюджетних вакансій.