Чотири місяці без зарплати — таке воно, життя бердичівського двірника (ВІДЕО)

Бердичівські двірники голодують від безгрошів’я. Мова йде про працівників 7-го ЖЕКу. Люди не мають чим платити за «комуналку», бо чотири місяці не отримують зарплатні. Вони у відчаї вкотре приходять до керівника комунального підприємства, щоб дізнатися, коли врешті отримають свої гроші. Цьогоріч, кажуть, частину зарплати за січень отримали тільки у квітні.

«За січень нам виплатили 970 гривень, а за лютий, березень, квітень ми взагалі не бачили зарплати. Ми не знаємо, за що жити, як комунальні платити. На одній зарплаті, яку не платять, як можна прожити?» – каже працівниця МК ВЖРЕП № 7 Наталя.

Раніше вони працювали на 1,25 ставки, згодом були переведені на одну ставку. Проте у двірників забрали і її.

«Ми погодилися працювати і на 0,75. Дійшло до того, що взагалі нічого не платять. Як до керівника ми до неї претензій ніяких не маємо. Одне питання: дайте нам те, що ми заробили. Тут зібралися ті, хто працює в районі м’ясокомбінату. А є ще за переїздом дівчата, на вокзалі дільниці, Червона гора. Їм ніхто не платить, просто всі бояться», – говорить пані Галина, працівниця МК ВЖРЕП № 7.  

Щомісяця, кажуть люди, після вирахування податків на руки вони отримували 1 900 гривень. Гроші хоч і невеликі, але для багатьох із них це єдина можливість вижити, важко працюючи.

«Особисто я підмітаю дев'ять будинків, а ще три під’їзди мию, безкоштовно прибираю міський туалет», –  зазначає пані Галина.

Через затримку зарплатні Володимиру Корнійчуку вже приходять листи про відключення газу. Борг треба сплатити менш як за 10 днів. Однак грошей чоловік не має.

«Ну вже нам тисячу дайте цієї зарплати, щоб я міг щось оплатити або з’їсти шматок сала, щоб я міг гребти, підмітати. А за що ж я його з’їм, як у мене квартплата не платиться? У Житомирі чомусь двірникам дають зарплату місяць у місяць. А тут що, інша область? Чому там так, а в Бердичеві так?» – каже двірник Володимир Корнійчук.

Нині у 7-му ЖЕКу працює 62 двірники на 299 будинків. Обіцянки від керівника підприємства Галини Ханіної невдовзі виплатити зарплату люди вже втомилися слухати.

«Ми так вирішили: спершу підемо до Мазура, не допоможе – поїдемо в Київ до Верховної Ради. То вона: «А чого поїдете до Мазура? Нічого воно вам не дасть, не подобається – звільняйтесь. А як ні – то я вас позвільняю», – розповідає працівниця МК ВЖРЕП № 7 Василина Володимирівна.

Галина Ханіна у присутності журналістів спочатку відмовляється проводити колективні збори.

«Не знімайте, прошу, я не хочу. Якщо хочете, я все поясню, що вас стосується», – каже вона.

Проте, опанувавши себе, береться пояснювати двірникам: коли буде зарплата – не знає. А все, мовляв, через півторамільйонну заборгованість населення перед ЖЕКом. До того ж начебто винна і держава.

«Пільги і субсидії, 430 тисяч, нам не перерахували. Сказали, що в кінці місяця буде. Субсидія є, але не вистачає її», – каже Галина Ханіна.

Проте людей не влаштовує відповідь, яку вони чують не вперше. Тому головний бухгалтер разом з керівником ЖЕКу відправляють двірників шукати відповіді в іншому місці.

«Підете в управління праці і спитаєте. Суми, яку їм дають, не вистачає, щоб покрити суму субсидії всіх підприємств міста», – кажуть жінки.

Заступник міського голови з питань ЖКГ з приводу затримки зарплатні двірникам 7-го ЖЕКу в нещодавньому звіті на виконкомі навіть словом не обмовився. Однак на момент розголосу проблеми він уже був у курсі справи.

«Держава несвоєчасно вертає субсидії, затримує їх на 2–3 місяці, плюс населення заборгувало понад мільйон. Адмінкомісія – купа протоколів, в суд подаються матеріали, але це ж практично не реально отримати на сьогоднішній день», – каже Сергій Онофрійчук.

Начальник міського управління праці і соцзахисту населення просить зачекати з телефонним коментарем, щоб підняти документи про відшкодування субсидій цьому підприємству.

«Не дала зразу відповідь, щоб взяти всі документи, подивитися всі відомості, інформацію про проведення платежів по числах, по сумах. Ось є копія їхнього листа, що вони просять у рахунок заборгованостей по пільгах і субсидіях, хоча діюча заборгованість – тільки квітень. Вони просять ці гроші відправити на РЕМ за спожиту електроенергію в сумі 150 тисяч. Субвенція з державного бюджету пройшла. Лютий закритий повністю, і два рази їм перераховувалися кошти за схемами за березень у квітні. А за квітень субвенція формується в кінці травня і прийде в перших числах», – говорить начальник міського управління праці і соцзахисту населення Наталя Омелянчук.

З її слів видно, що гроші з державного бюджету вже освоєні. Тож ніякої затримки, на яку посилається керівник сьомого ЖЕКу, немає. Двірникам замість вирішення проблеми пропонують шукати іншу роботу.  

«Люди добрі, вас не влаштовує – знайдіть іншу роботу. Які питання? Що я можу вам сказати? Я так само маю заборгованість, як у вас, навіть більшу!» – каже Галина Ханіна.

На думку Галини Ханіної, нова вартість тарифів вирішить проблему із виплатою зарплатні її підлеглим. Це, каже, єдине спасіння. Проте коли за нинішніх цін підприємству в Бердичеві винні півтора мільйони гривень, то що говорити про нові розцінки? Питання риторичне. Зараз, каже вона, за адресами боржників ходять ті ж двірники і просять сплатити борги. Наостанок питаємо: що ж ви, як керівник підприємства, зробили, щоб зарадити проблемі із зарплатнею двірникам? У відповідь – тиша. Затим – звинувачення двірників у неякісному наданні послуг людям. І сльози. Питання лише – чи з сорому, чи з совісті.