Для людей на візочках Бердичів в принципі доступний, втім не всюди

У Бердичеві комісія доступності з Житомира визначала, наскільки місто є доступним для маломобільних верств населення. Зокрема інспектували заклади медицини. На території Бердичівської центральної міської лікарні членів комітету цікавило: як люди на інвалідних візках можуть дістатися того чи іншого відділення лікарні, як справляться з потраплянням усередину та як лікарі обслуговують таких громадян. Багато відповідей на ці питання залежать від висоти і якості покриття пандусу, говорить експерт з доступності Володимир Пашинський. Адже, коли його поверхня гладка, а не шершава, це створює ряд незручностей для інвалідного візка. Важливо також, щоб пандус відповідав усім нормам.

“Пандус має бути не менше 1:12 і 10 см висоти та 1 метр 20 см довжини. Всі наші приміщення побудовані ще у радянські часи, коли не враховувались маломобільні верстви населення. Тому маємо високі фундаменти. Ширина дверей же має бути не менше 90 см”, – говорить Володимир Пашинський, член комітету доступності.

У міській поліклініці та у приймальному відділенні лікарні фахівці відмітили більше зручностей для візочників, аніж недоліків. Зокрема виділили пологове відділення, де є всі умови для народження жінками на інвалідних візках. А недоліки, кажуть, виправити можна, аби була можливість.

Свої пропозиції і виявлені недоліки комісія з доступності внесла до спеціальної анкети. Згодом вона має стати головною рекомендацією для покращення умов доступності закладів для маломобільних верств населення.

“Заміри ми робили за стандартами для всіх людей. Бо коли доступно на візку – зручно для всіх”, – каже експерт Володимир Пашинський.

“Минулого разу, коли нас відвідали представники з Житомира, у нас було старе приймальне відділення, в якому було некомфортно і працівникам, і людям. Сьогодні воно доступне”, – зазначає Юрій Яремчук, депутат Бердичівської міської ради.

Найбільше перепон для візочників обабіч доріг, говорять члени комісії доступності. Аби дістатися до тієї ж лікарні, треба здолати не одну перепону.

“Я то звикла до перепон і не так звертаю увагу уже як люди, які отримали травму щойно. А взагалі є проблема узагалі вийти зі свого помешкання, дістатися до тієї ж лікарні, бо транспорт непристосований. І це є проблема. Подолати бордюри, відвідати заклади громадського користування – це теж проблема, плюс проблема громадських туалетів”, – каже Неля Ковалюк, голова ГО “Молодь. Жінка. Сім'я”.

Загалом на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення в Бердичеві перебуває понад сто осіб, які є маломобільними. Але точної їхньої кількості в Україні немає.

Те, що такі люди повинні мати доступ до різних закладів – говорять і у міській раді Бердичева. Щороку до їхніх потреб намагаються дослухатись. Цьогорічні зауваження комісії теж обіцяють не ховати у стіл.

“По Бердичеву на це виділяються значні кошти щороку. Тому ми знаємо, нам є над чим працювати”, – говорить Михайло Гайченя, заступник міського голови Бердичева.