Для онкохворих дітей Житомирщини організували свято до Дня Миколая
Святковий захід до Дня Миколая провели в онкогематологічному відділенні Житомирської обласної дитячої клінічної лікарні. Дійство організувала громадська організація "Форте Мьюзік" за підтримки управління сім'ї, молоді та спорту Житомирської облдержадміністрації.
Зокрема, до дітлахів завітали аніматори, які подарували хлопчикам та дівчаткам гарний настрій напередодні новорічних свят. Під час однієї з забав разом з гостями малята утворили імпровізований театр. Кожен з дітлахів мав змогу спробувати себе в ролі казкового героя в інсценізації пісні "У лісі-лісі темному". Комусь дісталася роль Хитрого Лиса, комусь Ялиночки, комусь Діда Мороза, а комусь навіть чарівної Сокири.
В іншому дійстві діти завзято гралися, водили хороводи та співали пісень разом з веселим Кроликом.
"Сподобалося як Кролик стрибав, грався з нами. Смішно було, весело!", – кажуть дітлахи.
"Наші веселі друзі подарували дітлахам посмішки. Метою заходу було те, щоб маленькі пацієнти лікарні на якийсь час забули про хвороби і відчули наближення свят", – говорить голова ГО "Форте Мьюзік" Анжеліка Нестерчук.
Завідуюча онкогематологічним відділенням Житомирської обласної дитячої клінічної лікарні Людмила Чмут вдячна благодійникам, які влаштовують для дітей такі святкові заходи. Адже подібні хвилини радості бадьорять дух і діток, і батьків.
"Ми вдячні благодійникам, які приїхали до наших дітей, щоб привітати їх зі святом. А це дійсно дитяче свято завжди вважалося - День святого Миколая. Хочу побажати здоров’я нашим дітям та всім небайдужим добрим людям", – говорить Людмила Чмут.
Як годиться, в День Миколая дітки не залишилися без подарунків. А для організаторів заходу найбільшим подарунком стали дитячі посмішки. Адже в процесі лікування діти та їх батьки практично живуть у лікарні. Кожен день для них – це боротьба. Попри складні діагнози, діти та батьки не втрачають надії. За словами пані Валентини, мами однієї з пацієнток лікарні, спільна підтримка дуже важлива для діток у складний період їхнього життя:
"Живемо тільки надією. Надією на Бога. Дуже тяжко. Приємно, коли є такий позитив. Коли приходять, вітають, не забувають".