Екологічне лихо Бердичівського району: продовження, до крапки далеко (ВІДЕО)

З початком весни мешканці села Швайківки Бердичівського району потерпають від смороду, який іде з річки. Сюди скидає начебто очищені стоки комплекс екологічних споруд Бердичева. Проте в річку тече каламутний струмок. Люди, які живуть обабіч берега, кажуть: зійшов лід – і одразу не стало чим дихати. Через це питну воду вони тепер привозять або купують.

"Дихати не можна людям. У криницях також пішли ці нечистоти, і пити воду не можна. Риба гине, худоба її теж пити не може", – говорить мешканець села Микола Васильович.

Селяни говорять про цю проблему не перший рік. Обласні екологи вже брали тут проби води й навіть з’ясували причини біди. Однак з тих пір нічого не змінилося.

"Є офіційний висновок по позапланових перевірках екологічної інспекції області, у яких чітко написано: Райківська колонія поїть СНІДом-сифілісом Житомир, а місто Бердичів ініціює екологічну катастрофу в регіоні. Тут усе: і каналізація міста, і скиди зі шкірзаводу "Велес", і скиди тюрми, яка не має очисних споруд", – каже Олег Козловський, громадський активіст.

Екологічне лихо, переконані в селі, прийшло до них з Бердичева та з Райківської виправної колонії. Колишній очільник міського водоканалу каже: у Бердичеві близько 70 км каналізаційних мереж. Щомісяця місто перекачує майже 200 тисяч кубічних метрів стоків. Їхнє очищення проводить  комплекс екологічних споруд, який за це щомісячно отримує понад 300 тисяч гривень.

"Місто звинувачувати тут безпідставно взагалі, бо організація, яка очищає, не належить міській громаді, вона має відповідний договір на очищення", – розповідає Микола Ревуцький, колишній директор КП "Бердичівводоканал".

У Бердичівському районі дотримуються іншої думки. Районна рада спільно з депутатами провела громадську експертизу. Результати екологічних досліджень уже готові. Керуючись ними, район усе ж вбачає вину міста у своїй біді.

"Без будь-якого очищення стоки з очисних споруд колишнього шкірзаводу впадають у річку в районі села Швайківки і, відповідно, Слободища та річку Тетерів", – каже голова районної ради Максим Самчик.

Проте не відкидають вини в забрудненні річки і з Райківської виправної колонії. Її нинішнє керівництво відмовилося розказати про очисні споруди установи. Голова райради повідомив нам: на їх реконструкцію потрібно близько 8–9 мільйонів гривень.

"Очисні споруди в колонії працюють тільки на накопичення. Усе, що туди збігає, витікає з ємностей по полях, рівчаках. Стікається все в одне місце до села Швайківки, де все тече в річку", – каже Максим Самчик.

"Там же сифіліс, то ж вензона. І ці стоки людям по городах біжать і впадають у річку", – каже Валентин Сапонюк, мешканець села Швайківки.

А це село Слободище. Окрім смороду зі ставка, тут спостерігається масова загибель риби. Водойму люди зарибнювали самі. Проте з 2015 року почалися проблеми: риба гинула, а від води на десятки метрів ішов їдкий запах нечистот. У колодязях селян перевелася питна вода, а біля дамби ставка з'явилася біла піна.

"Наше село – за 25 кілометрів від міста. І тут нас це нещастя дістало. Що від нас залежить? Ми ж не скидаємо ті нечистоти, то продукт міського господарства", – каже Роман Кваша, слободищанський сільський голова.

Що ж стало причиною екологічного лиха району? Відповідь була в результатах аналізів, які робили на замовлення Бердичівської районної ради фахівці лабораторії Міністерства охорони здоров’я. Однак прокоментувати їх ніхто в місті не погодився. Взялися за це в Житомирі.

Завідувач кафедри екології та природокористування Житомирського державного університету ім. І. Франка Олександр Гарбар каже: раніше санстанції послуговувалися ГОСТом 1988 року. Нині документ застарів, адже чимало забруднювачів у ньому взагалі не передбачено. Нормування, концентрації речовин, які містяться у стічних водах, відбувається за Правилами приймання стічних вод від відомчих та комунальних стічних каналізацій. Цей документ діє з 2002 року. На його основі дають дозвіл на водокористування для КЕС.

Чоловік зазначає: вода, яка з комплексу екологічних споруд витікає у Швайківці, має ряд відхилень від норм. У ній є багато неочищеної органіки. Така вода, наголошує він, не пройшла належного біологічного очищення. Її показники окиснення також свідчать про велику кількість біологічного матеріалу. Тому вміст кисню в цій воді низький. Знайдено в ній і важкі метали.

"У Швайківці, у місті скидання очищеної води у водойму, виявлено кадмій, марганець, цинк, мідь, свинець, яких у скидах не повинно бути відповідно до дозволу на водокористування. Сполуки кадмію, марганцю в добривах не використовуються. Ці мікроелементи потрібні рослинам у мізерних кількостях, і на поля їх у таких кількостях не вносять, щоб вони дали таку концентрацію при змиванні. Найімовірніше, це техногенне забруднення. Кадмій використовується для виробництва барвників. Інші важкі метали використовуються також в основному в техніці. Найімовірніше, туди потрапляють якісь техногенні стоки", – каже Олександр Гарбар.

Ситуація у Слободищі, говорить експерт, краща. Тут концентрації деяких речовин значно нижчі, ніж у Швайківці.

"Тут спостерігається запах інтенсивністю два бали, чого за нормами бути не повинно. Крім того, окиснювальні характеристики також суттєво завищені. Це свідчить про те, що і тут багато органіки, на яку використовується багато кисню", – говорить доктор біологічних наук.

Органіка у ставку, каже пан Олександр, це відмерлі рослинні рештки, які перегнивають. А ще – добрива, які змиваються з полів. Крім того, тут також виявили важкі метали.

"Концентрація міді у Слободищі навіть зростає. У ставку, найімовірніше, є якісь неконтрольовані скиди важких металів", – говорить він.

Чоловік каже: виявлені концентрації важких металів для риби не смертельні, а от органіка і відсутність кисню могли спричинити її загибель.

Важкі метали у воді, каже він, є серйозною проблемою для всього живого. Вони можуть викликати серйозні захворювання у тварин і людей. Якщо людина вживає рибу, у якій є ці елементи, то в неї підвищується їх концентрація. У худоби, яка п’є цю брудну воду, важкі метали потрапляють у молоко, м’ясо, які потім споживає людина. Стічні води з часом потрапляють і до ґрунтових вод, а звідти – і до криниць. Тому екологічна ситуація, яка склалася в районі, є загрозою для села загалом.

Районні депутати із клопотанням перед колегами з області вже виступили з ініціативою щодо скасування дозволу на спецводокористування товариству КЕС.

"Це стане таким потрясінням для тих, хто споглядає. Місту треба зайнятися будівництвом нових очисних споруд, бо люди налаштовані дуже радикально, оскільки рівень забруднення виріс у рази", – зазначає голова районної ради Максим Самчик.

Якщо не вирішувати проблеми, говорить експерт, екосистема може адаптуватися, але зі змінами видової різноманітності. З часом зникнуть цінні промислові види риби, прогресуватиме замулювання і заболочення водойми. Потім вона може зникнути взагалі. Людина ж за це заплатить власним здоров’ям.

Окрім того, українське законодавство мало б контролювати й регламентувати ситуацію. Однак поки, через безкарність, свавілля процвітає не лише в царині екології. Щоб визначити ступінь спричиненої шкоди району, депутати звернулися в поліцію з відповідною заявою щодо річки,

"Я не бачу якихось контраргументів, щоб ці результати не стали підставою для об’єктивного розслідування, щоб знайти винних осіб, які забруднюють район. У нас усі матеріали є", – зазначає голова районної ради.

Селяни сподіваються: можновладці за роки нарешті модернізують очисні споруди, а правоохоронці візьмуться шукати в них несанкціоновані врізки. А ще все ж таки дадуть належну правову оцінку діям тих, хто забруднює водойми. Інакше люди готові до радикальних дій – від акцій протесту і до перекриття важливих автошляхів.