Молодь обирає сферу сільського господарства (ВІДЕО)

Віктор Сторожук працює у сфері сільського господарства 5 років у с. Іванківці, яке нині входить до Семенівської громади. Каже, до такої праці лежить душа, тим паче, що нині він їздить на новенькому комбайні.

«Збір урожаю, пшениці, сої, кукурудзи. Я здав на права шофера, потім поїхав через рік перездати на тракториста-механізатора. Та й так, пройшов курси. Це Кейс 6140, американець. Раніше працював на тракторі», – говорить комбайнер Віктор Сторожук.

А цей хлопець з 8-ї ранку і до 20-ї вечора теж у полі. Броніслав – тракторист. На роботу приїздить з Бердичева, щоденно зорює 20-25 га землі.

«Після училища так склалася доля. Прийшов на практику, практикувався, сподобалось, прийшов працювати. Непогано, подобається. Не те, що престижно, це треба, це споконвіку було: люди працювали на землі і будуть працювати», – говорить тракторист Броніслав Стадкевич.

Обидвоє хлопців працюють на одному підприємстві, яке обробляє 1700 га ріллі. Тут вирощують сою, кукурудзу і озиму пшеницю.

Щоб втримати людей і розвивати сільськогосподарське підприємство, говорить чоловік, треба вкладати кошти. Тому тут оновлюють техніку, придбали машину для очистки зерна, зерновий комбайн для збору врожаю, нові трактори, оприскувачі, плуги, розрихлювачі грунту.

«Є свої переваги та недоліки. Потрібно багато планувати, бо якщо раніше багато в чому держава за тебе планувала, доводила якісь гектари посіву, тонни, які треба продати державі, то тепер треба планувати собі посівні площі, законтрактовувати, куди продати продукцію, не просто так, аби купили, а по відповідній ціні», – говорить пан Микола.

Іван Дмитришин – головний агроном, без якого нічого не виросте. Робочий день чоловіка часто починається і закінчується у полі. Для вирощуваних культур, каже він, обробляють землю по-різному. Найвибагливішою є соя.

«Вісім хімічних обробок тільки треба зробити, щоб захистити її від бур’янів. Насамперед, бо ця культура повільно розвивається і росте, конкуренція бур’янів складає те, що вона втрачає врожай, його якість, вражається шкідниками», – каже головний агроном Іван Дмитришин.

Зібравши кукурудзу, тут мають де її висушити. Це необхідно, адже в нашій зоні вона не дозріває для належного зберігання, на 6-7% треба досушувати. Тому придбали спеціальну зерносушку. Палять власною соломою із сої. На моніторах видно всі необхідні показники.

«Яма засипна, яка засипається кукурудзою з поля і подається сюди, у бункер, звідки йде у сушку. Так проходить процес сушіння», – розповідає оператор зерносушилки Олег Єнічев.

Якщо молодь йде працювати у сільське господарство, вважають на підприємстві, Україна має майбутнє, її є кому годувати. Головне, щоб були робочі місця і гідна заробітна плата.