На Житомирщині монахині вирощують страусів, розводять рибу та займаються миловарінням (ФОТО)

Коли потрапляєш на територію жіночого монастиря Афонської ікони Божої Матері, що в Малинському районі, забуваєш буденні клопоти і, здається, знаходиш спокій і душевну рівновагу.

До речі, місце для монастиря обрали не випадково: розповідають, що тут під час війни було розстріляно багато людей - мешканців навколишніх сіл.

«Розбудова жіночої обителі розпочалася тринадцять років тому з общини сестер милосердя. Тоді тут стояв вагончик, де жили кілька жінок, які обрали чернече життя, - розповідає настоятелька монастиря ігуменя Катерина. - А вже у 2006 році відбувся перший постриг вісімнадцяти сестер милосердя, який провів владика Віссаріон».

Нині в монастирі живуть кілька десятків монахинь та послушниць. Тут строгий Афонський устав, цілодобо, без перерв читається неусипний Псалтир.

Монастирський храм зведений на дванадцяти стовпах, обкладених камінням із гори Афон, що в Греції.

«Каміння зі священної гори нам привіз протоієрей Роман - настоятель Київського Свято-Михайлівського храму, що в Центральній міській лікарні. Отець Роман - наш духовний батько, наставник, - розповідає матушка Катерина. - Все каміння він перевозив у своєму рюкзаку, що дуже дивувало працівників митниці».

У двоповерховому храмі на честь Афонської ікони Божої Матері - багато святинь: частинка поясу Матері Божої (який носила Пресвята Богородиця), ковчег із частками мощей двадцяти чотирьох афонських святих та ікони з Афону. А одна з найбільших святинь обителі - чудотворний мироточивий образ Господа Ісуса Христа. Деякі інтернет-видання пишуть, що вчені проводили біохімічну експертизу, яка начебто підтвердила, що ікона виділяє справжню кров. Гематологи встановили її групу - IV (така група крові була у Христа, вважають італійські вчені, які досліджували Туринську плащаницю).

На території монастиря є храм святих Кіпріана та Іустинії, які надають допомогу в захисті від чаклунства і чарівництва. Тут є купіль у вигляді святого хреста, куди потрапляє вода, що протікає прямо під святим храмом, побудованим над самим джерелом. Сюди нерідко приїздять люди, які постраждали від ворожок та чаклунів.

«Свята вода лікує не тільки тіло, але й душу за умови, що людина занурюється в неї з вірою. Купатися в святих джерелах можна в будь-який час року. Вважається, що зануритися обов'язково потрібно повністю, з головою, щоб жодна частина тіла не залишилася над поверхнею води», - розповідає матушка Катерина.

Нерідко сюди приходять люди, щоб охреститися.

 

Серед тутешніх черниць - водії, вчителі, медики, перекладачі, юристи. З кожним роком жіноча обитель розбудовується. Майже сім років насельниці монастиря жили без світла, при свічках. Тепер уже є електрика, водопровід та каналізація. Дехто думає, що в монастирі лише моляться і більше нічого не роблять. Ні, до щоденного молитовного послуху додається ще й мирський. При монастирі шиють чернечий одяг, печуть хліб, пишуть ікони, виготовляють ліки на основні природних матеріалів,  займаються миловарінням, працюють на городі та доглядають за тваринами.

«Дивина та й годі! – дивується дехто. - У православній обителі вирощують екзотичних тварин!».

Окрім корів, коней, овець, кіз та курей тут живуть кавказькі вівчарки, віслюк та дві сім’ї страусів.

«Коли нам пожертвували страусів, вони були маленькі, як гусочки, - згадує матушка Катерина. - А тепер стали такі, як коні».

Зберігають тут і дуже давню монастирську традицію - тримають власну пасіку. Там усе робиться з любов’ю, тому й мед - найвищого гатунку.

Невдовзі на території монастиря з’явиться «бджілкотерапія». Для цього тут вже зводять спеціальні будиночки, пристосовані для лікування.

Крім того на території обителі є бібліотека, гончарний цех, художня майстерня та ставок, у якому матушки вудками ловлять рибу. У ставку: карась, короп, білий амур та багато іншої річкової риби. Якщо підійти близько до води, то можна роздивитися тамтешніх жителів та погодувати їх хлібом. Як у домашньому акваріумі.

На території вирощують чимало овочів. Для цього тут облаштували спеціальні теплиці. Все зроблене по-господарські, організований полив рослин. У теплицях зараз ростуть помідори, огірки, перець, салат. Навколо теплиць – кущі із ягодами та фруктові дерева.

Жіночий монастир Афонської ікони Божої Матері надає посильну допомогу дитячим інтернатам. З цією метою навіть збудували тут будиночок для дітей. Приїздять сюди дітлахи з інтернату, що в Новій Боровій (Володарсько-Волинський район).

Найстаршій монахині - 104-роки, яка прийняла чернецтво в 96 років. Вона зберегла ясність думок і бадьорість духу. Жінка провела 18 років на засланні і лише на початку 1960-х змогла повернутися в Україну. Але це вже наступна наша історія…

Монастир - це особливий світ. Він, за словами матушки Катерини, - як особлива лікарня, що зцілює душі. А наша журналісти переконалися, що це місце, куди хочеться повернутися…