Не бути у Бердичеві інноваційному музею Революції Гідності (ВІДЕО)

Сучасний інтерактивний музей, присвячений подіям Революції Гідності, мріяли створити у Бердичеві. Але це лишилось мрією без втілення не знайшовши підтримки чи схвалення влади. Такої думки автор задуму – бердичівлянин Микола Ніколаєв.

Наприкінці січня минулого року він розповів нам про свою ідею. У приміщенні Музею історії міста Бердичева для її втілення тоді запропонували вільні кімнати, де мав розміститись сучасний інтерактивний музей. Тут, розповідає чоловік, перед пантеоном пам’яті люди могли б переживати емоції йдучи вузьким дзеркальним коридором і дивлячись на скляні портрети Героїв небесної сотні.

«Коли людина заходить – вона потрапляє наче у простір безмежності. Це темна кімната, в якій є тільки джерела світла у вигляді портретів. Ти наче потрапляєш у простір безмежності. Якщо це ще підсилити звуковим ефектом «Пливе кача», - це було б дуже емоційно», - розповідає чоловік.

Про те, що музеї треба створювати із спецефектами, говорять і у Бердичівському музеї єврейства. Люди повинні відчути атмосферу закладу, говорять його екскурсоводи.

«Музей має бути новим, сучасним, бо добре, коли стоїть експонат і ти його можеш подивитись, а ось коли ти поринаєш повністю у атмосферу – це вже є зовсім новий рівень. Має психологічний вплив на екскурсанта ось така експозиція. Думаю, що це новий крок у оформленнях музеїв, це важливо. Хотілося б, щоб негативних настроїв було би менше, але щоб повністю передати атмосферу тих чи інших подій, це є хорошим починанням, яке має місце бути», - каже Катерина Ісаєва, екскурсовод.

Наприкінці лютого минулого року в міській раді відбулось засідання спеціально створеної комісії. На ній розглядали музейну концепцію Миколи Ніколаєва. Тоді більшість членів комісії хотіла у результаті бачити музей зі стелажами з експонатами та їх описом. Не всім було зрозуміло, як використовуватиметься площа приміщення у інноваційному музеї.

«Раціонального використання місця цієї кімнати ми не бачимо. Я бачу багато пустоти. Коля гарно зробив картинку, але ми маємо допомогти у тому, де буде ніша, стіна, яку треба зробити, де і яка підставка», - зазначила заступник міського голови Валентина Адаменко.

Спеціальна комісія дійшла висновку: винести на розгляд бердичівських депутатів пропозицію про виділення коштів для розробки проектно-кошторисної документації музею Революції Гідності. За словами пана Миколи, протоколу цього засідання не існує. На подальші запити про хід справи він отримав відповідь: місто не має зайвих грошей. А для такого музею, мовляв, нема експонатів.

Спочатку, пригадує, був обурений ситуацією. Адже, каже, експонати є. Але пізніше зрозумів: можливо все на краще.

«Яким чином воно могло якісно зробитися? Ніяким. Доки в керівництві міста будуть знаходитися люди з явно злочинним складом розуму, то навряд чи з цього вийде щось гарне. Я сподіваюсь, що колись до влади прийдуть люди все-таки національно орієнтовані», - говорить Микола Ніколаєв.

На думку чоловіка, сучасний музей Революції Гідності має нести в собі декілька функцій. Зокрема - дослідження матеріалів по Майдану, багато з яких забулися і загубилися. А ще він має якісно навчати і виховувати дітей.

«Вони мають бути людьми якісними, які будуть поважати і нас, і тих предків, які загинули, і своїх майбутніх дітей. Це як у Шевченка: нація - це єдність мертвих, живих і ненароджених. Це і є музей, для цього він і створюється», - говорить чоловік.

Він не пропонує своєї концепції музею Майдану іншим містам, бо мріє реалізувати її у рідному Бердичеві. Хоча можливість була.

Під час 4-ої хвилі мобілізації Микола Ніколаєв служив в АТО. Будучи під Маріуполем, вів рукописний щоденник. Після демобілізації вирішив його опублікувати. Не спогади, а пережиті у реальному часі думки, каже, захотілось зберегти для українців.

«Щоб люди мали змогу перенестися в ті події думками, відчуттями, емоціями, щоб відчути, що відчували люди в той час, які знаходилися в бліндажах, на лінії розмежування, в нарядах бойових», - каже бердичівлянин.

Наостанок чоловік каже: сподівається, що під час передвиборчого піару деякі постаті не прикриватимуться загиблими на Майдані і в АТО та ідеєю увіковічити їх у Бердичеві. Про цих людей, упевнений, треба пам’ятати тут і зараз і згадувати не лише у пам’ятні дні.