Новий Генеральний план Житомира збереже історичну спадщину та обмежить забудовників
На найближчій сесії Житомирської міської ради депутатам представлять на затвердження новий довгоочікуваний Генеральний план міста.
Це дуже важливий містобудівний документ, який визначає стратегію розвитку міста. Розраховують його на перші 25 та наступні 25 років. Після затвердження Генплану протягом п’яти років будь-які зміни в ньому заборонені законодавчо. Винятком може стати лише якась дуже серйозна для громади міста необхідність.
Діючий на сьогодні Генплан був затверджений ще 2001 році, а розроблявся взагалі 7 років. За словами головного архітектора міста Євгенії Черкасової, на момент його затвердження він вже був морально застарілим.
“Діючий Генплан не лише морально, але й фізично застарів, - пояснює Євгенія Черкасова. - Цей Генплан не відповідає сьогоднішньому стану міста. Перспективи, що там були закладені, більшістю не втілені. І по терміну дії Генплан вже підійшов до того моменту, коли потрібно вносити зміни”
Новий Генплан, хоч і розроблявся 8 років, значно кращий і вдосконаленіший. Бо, за словами чиновниці, серйозно розробляти кардинальні зміни почали всього два роки тому.
“ Нові зміни в Генплан, які в нас розроблені і які ми виносимо на затвердження, мають на увазі не лише зміни Генплану, до нього ще пакетом йдуть план червоних ліній - це необхідні обмеження, і план зонування, - розповідає Євгенія Черкасова про переваги нового документу. - План зонування дає можливість чітко встановлювати обмеження по усім територіям. Там чітко прописано, в якому кварталі яке використання має бути, які є допустимі види використання, які не припустимі”.
Ще однією перевагою нового Генплану є те, що вперше за всю історію міста в нього доданий історико-архітектурний опорний план. В старому документі історичні пам’ятки міста взагалі не значились і додатковими умовами не обмежувались.
“Історико-архітектурний опорний план накладає велику кількість обмежень, без яких ми губили нашу культурну спадщину, - говорить Євгенія Черкасова. - Сюди входять і пам’ятники археології, і пам’ятники архітектури, і пам’ятники містобудування, і не тільки. Сюди входить цінне середовище, архітектурне та природне. В Генплані чітко встановлені зони обмежень по цим об’єктам, а також прописані режими використання таких територій. Досить важливий для розвитку міста і для збереження культурної спадщини документ.”
Ще один важливий додаток до Генплану - це план зонування. Саме він включає до себе усі будівельні обмеження.
“Коли приходить інвестор, він зразу чітко бачить, в який квартал йому варто заходити, а в який ні, - пояснює Євгенія Черкасова. - І який квартал потягне за собою більші витрати через якісь переноси, зміни чи обгрунтування; чи є сенс йти вверх, чи навпаки, не можна йти вниз; чи потрібно забезпечити місце для пам’ятника архітектури і так далі. Крім того там ще й прописана допустима максимальна щільність забудови”