Суд призначив «лінгвистичну експертизу» статті, в якій критикували Анжеліку Лабунську

28 квітня Бердичівський міськрайонний суд знову розглядав цивільну справу за позовом Анжеліки Вікторівни Лабунської до видання “Бердичівський погляд”. На думку голови обласної ради, стаття видання нанесла шкоду її честі, гідності та діловій репутації. Тому відповідач в особі засновника газети і автор матеріалу Валентин Ганоль, вважає Анжеліка Вікторівна, повинні спростувати недостовірну, на її думку, інформацію та відшкодувати моральну шкоду по 50 тис. грн кожен.

Однак на продовження попереднього судового засідання представник позивачки Тарас Пошиванюк з невідомих причин не з'явився. Ніяких заяв і повідомлень на адресу суду від нього не надійшло.

Суддя зауважила: відповідно до статті 130 Цивільно-процесуального кодексу України подальше відкладення попереднього судового засідання є неможливим. Окрім того, є невирішене клопотання щодо призначення лінгвістичної експертизи тексту статті, на якій наполягав представник позивачки.

Тому розгляд справи продовжили без його участі.

Під час перерви між засіданнями суду у попередньому розгляді цивільної справи автору статті про “післясмак” виборів у Бердичеві надали час, щоб він скористався правовою допомогою.

Однак Валентин Ганоль заявив: “Такі послуги коштують немалих грошей, а пенсіонери не мають значних доходів. І жоден юрист не погодився допомогти мені безкоштовно. Тому я у подальшому змушений особисто представляти свої інтереси у суді. Мені лише дали безкоштовну правову консультацію з назначення лінгвістичної експертизи. Я, автор статті, не подав інформацію у статті у грубій чи нецензурній формі. Там мала місце критика, яка, ймовірно, не подобається позивачу. Я чесно не розумію, яким чином експерт буде перевіряти достовірність чи недостовірність фактів. Я не боюсь такого роду експертиз, там нема грубих чи нецензурних слів, які можуть образити честь і гідність позивача. Я не проти проведення лінгвістичної експертизи, але за умови, якщо вона проводитиметься державним підприємством “Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України”, бо там вузька спеціалізація. В об’єктивності Київського науково-дослідного інституту судових експертиз я сумніваюсь. Чув, як експерти установи займалися підтасовкою результатів експертизи”.

Утім клопотання представника позивача Анжеліки Лабунської про призначення семантико-текстуальної експертизи стосувалося її проведення саме у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз.

Суддя Олена Хавронюк майже годину виносила ухвалу суду відносно експертизи. Вислухавши думку учасників судового розгляду щодо її призначення, суддя дійшла висновку: “Відповідно до 143 статті Кримінально-процесуального кодексу, для з'ясування обставин, що мають значення для справи, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у ній. Письмовий висновок експерта має містити тлумачення і роз’яснення слів, фразеологізмів матеріалу видання, чи це думка, чи твердження, чи припущення. Відносно Київського науково-дослідного інституту судових експертиз – це спеціальна установа, підпорядкована міністерству юстиції, яка здійснює науково-дослідну роботу та експертизи у кримінальних та цивільних справах. Відсутні підстави вважати, що її експерти можуть бути необ’єктивними чи упередженими щодо сторін по справі. Тому суд відхиляє доводи відповідача Ганоля щодо установи як надумані”.

Суд призупинив розгляд цивільної справи на час проведення експертизи. Експертів обіцяють попередити про кримінальну відповідальність за недостовірні чи підтасовані висновки. Витрати на проведення експертизи фрагментів тексту поклали на позивача. Тривати вона має не більше місяця.