Центр реабілітації сімейного типу може з'явитися на Бердичівщині (ВІДЕО)

На Бердичівщині може з'явитися повноцінний центр психологічної реабілітації для військових. Його поява саме тут аргументується тим, що з Житомирської області призвали чи не найбільше військовослужбовців для участі в антитерористичній операції. Чимала їх кількість і досі перебуває на сході України.

Повертаючись додому, захисники не завжди можуть поринути у повноцінне життя, яке було до війни. Саме тому таким людям потрібне не просто фізичне лікування у госпіталях чи путівка у санаторій. Учасники АТО мають пройти саме психологічну реабілітацію, переконана ініціатор створення реабілітаційного центру поблизу Бердичева Ірина Піскун.

Така ідея прийшла на думку волонтерці давно. Майже півтора роки вона, як очільниця фонду допомоги українському війську “Оберіг-26”, намагається втілити у життя проект реабілітаційного центру. Для цього знайшла фахівців, які готові працювати у ньому. Серед них – провідні лікарі, психологи, кухарі та юристи. Знайшла підтримку жінка і в Міноборони, підписавши меморандум про співпрацю.

“Коли Полтораку ліг на стіл цей проект, він сказав, що це буде родзинкою в Україні, і що буде його підтримувати”, – каже Ірина Піскун.

Зі слів Ірини Піскун, на базі приміщення лікарні у селі Мирославка може з'явитися психологічний реабілітаційний центр сімейного типу, який стане родзинкою не лише Житомирщини. Його проект давно розробили.

“У міноборони схвалили це місце. Сюди приїжджало багато лікарів, психологів, адже в області чимало військових і це тут необхідно”, – переконана волонтерка.

Наразі справа лише за залученням коштів. В Україні, як з'ясувалося, знайти інвестора для майбутнього центру непросто. Але такий проект зацікавив закордонних інвесторів. Переговори, які відбудуться незабаром, мають розставити усі крапки над “і”, говорить пані Ірина. Інвестори зможуть допомогти не лише із фінансуванням проекту, а й з медичним обладнанням, подібного якому в Україні ще треба пошукати. Усе це для того, щоб військові змогли повернутися до нормального життя.

“Я завжди говорю: мені не потрібні гроші на рахунку. Нехай інвестор прийде і все це зробить. Путівки до центру даватиме наша держава”, – говорить Ірина Піскун.

Узагалі, військові вже могли б проходити повноцінну реабілітацію на Бердичівщині у профілакторії заводу “Прогрес”, що у Кустині. Тамтешнє приміщення, розповіла ініціатор проекту Ірина Піскун, цілком придатне для таких цілей. Але дійти згоди у переговорах із власниками досі не вдалося. Тому очільниці фонду “Оберіг-26” уже пропонували під проект інші об’єкти на Житомирщині.

“Кустин міг би працювати ще зі вчорашнього дня. Поки йдуть переговори. А Мирославка – це проект майбутнього. Якщо у Європі меценат дасть згоду, усе запрацює протягом року”, – каже очільниця фонду “Оберіг-26”.

На питання, для чого вона це робить, Ірина Піскун відповідає: бо інакше цього ніхто не зробить. Думати у житті, каже, треба не лише про прибутки. І зрозуміла це тоді, коли сама стала їздити до зони АТО як волонтер. Щоразу привозячи хлопцям необхідне, жінка спілкувалася з ними віч-на-віч. Тоді й побачила їхній психологічний стан. Спостерігала за цим і у власній родині, коли чоловік доньки повернувся з передової.

Лікувати душі військових, переконана, треба на природі.

“У моєму розумінні це має бути озеро чи ліс. Адже душу людини лікує природа. Тут має бути психологічний центр, у якому буде басейн, ліфти для візочників. Це буде великий комплекс, де військовий відпочиватиме не сам, а з родиною, що було б ефективніше”, – зазначила пані Ірина.

Про те, що такий центр потрібен, говорять і самі військові. Ці інтерв’ю ми записали у зоні АТО ще напередодні Нового року. Хлопцям поставили питання: чи хочуть вони пройти психологічну реабілітацію самі або із родиною?

Що вони нам відповіли – дивіться у відео.

Підтримує ідею відкриття психологічного реабілітаційного центру на Бердичівщині і волонтер Ігор Ковальчук. Чоловік побував у зоні бойових дій понад 60 разів і впевнений: хлопцям конче необхідна реабілітація. Тим паче, що Україна крокує в Європу і має переймати її досвід у відкритті таких центрів.

Напередодні переговорів з потенційними інвесторами Ірина Піскун приїхала з декількома учасниками АТО до Мирославки, щоб ті побачили, де має бути центр реабілітації. Місце чоловіки назвали ідеальним. Кажуть, було б непогано, щоб була можливість приїздити із родинами.

Сільський голова Мирославки пообіцяв не чинити опору. Головне, каже, аби усе було законно і хлопці отримали належну їм підтримку та лікування. Адже вони того варті.

Чекають на появу реабілітаційного центру і місцеві. Бо приміщення, кажуть, або завалиться узагалі, або, не доведи Боже, опиниться у чиїйсь приватній власності.

Як військові, так і волонтери сподіваються: центр реабілітації сімейного типу з'явиться на Бердичівщині. Адже потребу у ньому відчуває значна частина захисників України і їхні рідні.