У Бердичеві є добрі феї, кажуть, це працівники дитсадків (ВІДЕО)

Найстарша вихователька Бердичева працює у садочку №28. Важко повірити, що цій жінці майже 70 років. Енергії і краси у неї вистачить ще не на одне десятиліття. Валентина Іськова має 50 років педстажу. 18-річною уже працювала у дитячому будинку. Згодом – у ДНЗ №22 на Загребеллі, а після його закриття от уже 38 років вона вихователь у садку №28 в логопедичній групі.

«До сьогоднішнього дня я не уявляю свого життя без дітей. От просто не знаю, як можу бути без роботи, це мене і тримає. Подивлюсь на ці допитливі оченята – і хочеться жити. Діти дають дуже багато енергії і сили. Допомагаю їм виправити мовлення і готую їх до успішного навчання в школі», – говорить вихователь логопедичної групи ДНЗ №28 Валентина Іськова.

На думку жінки, будь-яка дитина може полюбити навчання. Для цього достатньо інколи її пригорнути до себе і говорити простою мовою про важливі речі. Колеги говорять про неї: це – душа колективу, яка ділиться досвідом з молодшими вихователями.

«Вона вміє знайти контакт з дітьми, зацікавити їх. Гарно спілкується з батьками, надає їм потрібну консультацію, допомогу. Вродлива жінка, дуже талановита, працьовита, відповідальна. Приємно, що працюю з такою вихователькою, пишаюся цим навіть. І ,здається, не тільки я, а й весь садочок», – каже логопед ДНЗ №28 Ірина Постригань.

Колишня студентка Бердичівського педагогічного коледжу Оксана – одна з молодих вихователів ДНЗ №27. Дівчина майже 2 роки з ясельної групи веде цих 28 дошкільняток. Якщо у перший робочий день вона втратила голос, то зараз почувається впевнено і залюбки бавиться з малечею. Роботу з дітьми любить понад усе.

«Я люблю її, бо вона красива, добра. Найбільше я люблю робити зарядку, танцювати, гратися», – каже Тимофій.

«Ця професія дуже світла, добра, я дуже люблю дітей. Мені комфортно і приємно працювати в цій атмосфері. Тому я обрала працю з дітьми. Це моє покликання, вони мене слухають, я слухаю їх. Я розумію, що вони хочуть, я слухаю їх. Ми слухаємо один одного», – розповідає вихователь ДНЗ №27 Оксана Подожевська.

У її групі хлопці люблять грати в будівельників. Каски для безпеки на будівництві – обов’язковий атрибут. А дівчатка тим часом розкачують тісто для смаколиків. У таких іграх все, як у житті, що й цікаво дітям.

«Вона використовує цікаві методи організації будення, навчання на заняттях. Полюбляє більше театралізовану діяльність, бо кожен вихователь – це актор в душі. Її очі іскряться добротою, душевністю і любов’ю до дітей. Вони їй цим віддячують», – каже вихователь-методист ДНЗ №27 Наталя Горбонос.

Обидві виховательки упевнені: сучасні діти можуть проводити дозвілля не лише в телефоні чи планшеті.

«Планшет, комп’ютер можна замінити чимось іншим, і це дуже легко. Можна дитині дати гру, придумати якусь історію, розіграти, зіграти в театр, свій театр скласти», – каже пані Оксана.

«Планшет, телефон – це пріоритет батьків. У садочку ми зацікавлюємо дітей настільки, що вони не згадують ні про планшет, ні про комп’ютер. Коли потрібно, ми і телевізор подивимось, і на заняттях використовуємо комп’ютер для заняття», – додає пані Валентина.

На останній день вересня припадає Всеукраїнський день дошкілля.  Працівники цієї сфери за майже мінімальну зарплату є фанатами улюбленої справи.

«Якщо людина приходить після медколеджу чи педуніверситету в садочок, де фактично мізерна зарплата, якщо говоримо про ринок праці, то залишаються тільки ті люди, які прийшли в садочок за покликанням, які люблять дітей, і це справа їхнього життя», – говорить методист інформаційно-методичного центру міського управління освіти і науки Ірина Катинська.

У тринадцяти дитсадках Бердичева працівників дошкілля працює декількасот, близько 250 з них – це вихователі, від яких в значній мірі залежить, чого та як навчаться маленькі бердичівляни.