Сьогодні Львів віддасть останню шану героям Захару Палію та Володимиру Кіліяну.

Про це повідомили у Львівській міській раді.

Чин похорону військових розпочнеться о 11:00 в Гарнізонному храмі святителів апостолів Петра і Павла. Після цього, приблизно о 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Захару Палія відправлять в останню путь на Голосківському цвинтарі, тоді як Володимира Кіліяна поховають на Личаківському цвинтарі.

Захар Палій, 35 років, є мешканцем Львова. Він отримав освіту в Львівській гуманітарній гімназії, яка сьогодні відома як Класична гімназія при Львівському національному університеті імені Івана Франка. Після цього Захар здобув вищу освіту у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій, що носить ім'я Степана Зеноновича Ґжицького.

Впродовж останнього періоду працював лікарем ветеринарної медицини у ветеринарній клініці "Друг". Обожнював гори, свій вільний час часто присвячував гірському туризму.

Після початку широкомасштабної агресії з боку Російської Федерації я став на захист своєї країни від ворога. Брав участь у бойових операціях на територіях Сумщини, Херсонщини, Донеччини, а також на Курському напрямку, служачи в складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

За свідченнями друзів та товаришів, він був надзвичайно доброю людиною. Мав великий авторитет серед своїх колег та підлеглих. Володів значним рівнем мотивації до професійного розвитку, протягом служби прагнув підтримувати високий моральний дух у своєму підрозділі, завжди проявляючи розуміння до тих, хто був поруч.

За виявлений особистий героїзм отримав кілька нагород, серед яких Почесні нагрудні знаки Головнокомандувача Збройних Сил України "Золотий хрест", "Срібний хрест", а також орден "За мужність" III ступеня, вручений Президентом України.

У Захара Палія є батьки, дружина та старший брат.

35-річний Володимир Кіліян -- львів'янин. Навчався у Середній загальноосвітній школі № 99 м. Львова. Згодом вступив до Вищого професійного училища № 48 (сьогодні - Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівське вище професійне училище комп'ютерних технологій та будівництва").

Нещодавно я був зайнятий діяльністю в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Сільпо Фуд". За свідченням рідних, я відзначався дуже спокійним і добрим характером, а також любив надавати допомогу своїй матері в домашніх справах.

Після початку широкомасштабної агресії з боку Російської Федерації, я вирішив стати на захист своєї країни від загарбників. Служив у війську на територіях Київської, Одеської, Житомирської та Сумської областей, а згодом брав участь у бойових операціях в складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ.

У Володимира Кіліяна залишилися батьки та брат.