Сторічна бабуся створює теплі вироби для захисників. "Навіть у святкові дні мама в'яже, спершу прочитавши молитву", - зазначає видання "Експрес онлайн".

● Марія Залавська з дочкою за тиждень плетуть по три-чотири килимки.

З моменту початку повномасштабної агресії Марія Залавська з Коростишева, розташованого в Житомирській області, активно підтримує наших військових, виготовляючи власноруч теплі вироби, які надзвичайно важливі на фронті. У січні цього року вона святкувала свій столітній ювілей!

Марія Карлівна провела свої ранні роки у селі Осиковий Копець, де її дитинство було далеко не легким. В 1933 році вона пережила голод, а сталінські репресії кардинально змінили долю її родини. Батька стратили, а матір відправили на заслання. Виховання дітей взяла на себе родичка, -- згадує її сусідка Надія Меленець. -- Лише через шість років матері вдалося повернутися додому. Цей період був сповнений труднощів, адже це були важкі післявоєнні часи. Щоб забезпечити себе і дітей, вона займалася вишиванням та продавала в'язані безрукавки на ринку.

У 1948 році Марія Карлівна узяла шлюб і стала матір'ю трьох доньок. Вона працювала вихователькою в дитячому садку, а потім перейшла на кухню. Після виходу на пенсію, жінка знайшла задоволення у співі в місцевому хорі. Наразі вона вже давно вдова і пережила втрату двох своїх дочок. Проте разом з нею живе її третя донька Ольга. Ще однією радістю для бабусі є шість онуків, десять правнуків і троє праправнуків.

Ще в другому класі Марія Залавська навчилася плести гачком. Тому в неї завжди були шапки ручної роботи. У скрутні часи взялася за спиці й в'язані шкарпетки обмінювала на продукти. А згодом подруги й знайомі замовляли в неї модні берети, шарфи, шапки.

"Ось уже майже три роки плетемо разом килимки-подушки для наших захисників, на яких можна як лежати, так і сидіти. Вони теплі й зручні. Розплітаємо вовняні речі, які приносять нам небайдужі, завдяки цьому маємо пряжу. За тиждень виходить по три -- чотири килимки. Коли назбируємо декілька десятків, відправляємо на передову. Крім того, мама в'яже для воїнів рукавиці, шапки, утеплені пояси, шкарпетки. Навіть у свята працює, перед тим звертаючись до Господа, щоби простив її за це, -- додає дочка Ольга Король. -- Бійці через волонтерів передають слова вдячності, бажають мамі довголіття. А вона щаслива, що її праця потрібна".