Суд ухвалив рішення щодо посадовців Державної служби геології та надр у справі Шапрана: чи зможе Генеральна прокуратура повернути активи, що були незаконно виведені з-під санкцій?

Суддя Господарського суду Києва Роман Бойко покарав т.в.о. Голови Державної служби геології та надр України Сергія Дехтяренка і начальника Відділу використання надр та забезпечення виконання процедур надання спеціальних дозволів ДГН Ольгу Яковлєву за порушення ухвали про забезпечення позову від 30.10.2024. Ця ухвала забороняла вносити зміни до спеціального дозволу № 634 від 16.09.1996 на видобування гранітів родовища Коростенське (Стремигородське) в Житомирській області, виданого на імʼя АТ "Коростенський карʼр" (належить підсанкційному Ігорю Наумцю).

За інформацією NADRA.INFO, посадовці отримали штраф у розмірі 30 280 грн кожен. Додатково, суд ухвалив окреме рішення для Кабінету Міністрів України, в якому вказано на необхідність скасування наказу ДГН № 532 від 14.11.2024, виданого всупереч судовій забороні. Урядові органи також отримали доручення вжити заходів для ліквідації порушень та запобігання їх повторенню, зокрема розглянути можливість дисциплінарного провадження стосовно державних службовців. Офіс Генерального прокурора був проінформований про виявлені обставини, які можуть свідчити про ознаки кримінального правопорушення за статтею 382 Кримінального кодексу (невиконання судового рішення), що призвело до видання наказу № 532 та укладення угоди про умови користування надрами всупереч вказаній забороні.

Сьогодні в Держгеонадрах заявили про намір оскаржити рішення суду, оскільки вважають, що Служба не порушувала ухвалу, яка забезпечує позов від 30 жовтня 2024 року, а також наказ № 532 від 14 листопада 2024 року. Тому нова угода щодо користування Коростенським (Стремигородським) родовищем гранітів вважається законною. Як стверджують представники відомства, ухвала про забезпечення позову була сформульована так, що її виконання стало неможливим з моменту винесення рішення.

Нагадуємо, що 30 жовтня 2024 року суд ухвалив рішення, яке забороняє Держгеонадрам (дослівно):

Правову позицію Державної служби геології та надр на засіданні представляли Сергій Губа, директор департаменту правового забезпечення, та Геннадій Гера, співробітник того ж департаменту. Вони довели суду, що виконання другого пункту ухвали є неможливим, оскільки в Україні відсутній Державний реєстр спеціальних дозволів на видобуток корисних копалин.

Щодо першого та третього пунктів, ДГН, здається, не порушила їх, оскільки на дату забезпечення позову 30.10.2024 власником дозволу № 634 вже стала не АТ "Коростенський карʼєр", а ТОВ "Новел Пром" (Марка Трабулсі - Ред.). Наказ, який підтверджує передачу спеціального дозволу від Коростенського карʼєру до Новел Пром, був виданий Службою 07.10.2024, а угода про умови користування надрами з цією компанією була підписана 15.10.2024 – усе це відбулося до моменту судової заборони. ДГН також зазначила, що укладена угода з Новел Пром містила інші реквізити в порівнянні з тією, на яку посилався суд у своїй забороні. Таким чином, у Службі вважають, що нічого не заважало переписати спеціальний дозвіл на третього власника - ТОВ "Коростенська видобувна компанія" (Сергія Шапрана - Ред.), що і було реалізовано 14.11.2024.

У ході засідання виникла жвава дискусія стосовно характеристик дозволу № 634 та угоди, що регулює умови використання надр, яка є його невід'ємною складовою.

Представники Держгеонадр доводили суду, що лише номер і дата первісного надання - не є ідентифікуючими ознаками, достатніми для тлумачення ухвали суду про забезпечення позову як такої, що забороняла вносити подальші зміни до спецдозволу № 634 і підписувати нову угоду з новим надрокористувачем.

Представник Служби Безпеки України акцентував увагу на тому, що для ідентифікації нематеріальних активів, таких як спеціальні дозволи на видобуток корисних копалин, в разі їх модифікації, використовуються первісні номери: "Зміни вносяться лише в те, що залишається [дійсним]". У відповідь на це, представники Державної геологічної служби зазначили, що спеціальні дозволи можна ідентифікувати не тільки за номером і датою видачі, а й за власником. Вони підкреслили, що на момент 30 жовтня 2024 року власник спеціального дозволу № 634 вже змінився і відрізнявся від зазначеного в ухвалі. Вони зауважили, що якби суд у своєму рішенні чітко вказав, що заборона стосується спеціального дозволу, виданого не акціонерному товариству "Коростенський кар'єр", а актуальному на той момент власнику ТОВ "Новел Пром", то подальші зміни до документа не знадобилися б.

Суд підкреслив учасникам засідання, що на момент ухвалення рішення про заборону (що зафіксовано в ухвалі про забезпечення позову) вже існувала інформація про передачу права користування Коростенським (Стремигородським) родовищем від АТ "Коростенський кар'єр" до ТОВ "Новел Пром". Також були відомі плани щодо подальшого перепродажу спеціального дозволу до ТОВ "Коростенська видобувна компанія". Тому очевидно, що заборона стосувалася конкретно спеціального дозволу № 634, виданого 16.09.1996. Суд звернув увагу на те, що цей номер і дата наведені в нотаріально завіреній згоді, яку ТОВ "Новел Пром" подало до ДГН для передачі прав на користь ТОВ "Коростенська видобувна компанія". Представник СБУ також підкреслив, що ці самі дані (номер і дата первісного надання) зазначені в таблиці-додатку до наказу ДГН про внесення змін на користь Коростенської видобувної компанії від 14.11.2024.

Також слід зазначити, що у відповідь на запитання суду (передаємо зміст не дослівно) про причини оскарження ухвали щодо забезпечення позову в апеляційному суді, якщо вона не заважала Службі здійснювати подальші зміни до спецдозволу № 634, представник ДГН зазначив, що всі рішення оскаржуються, за винятком тих, що прийняті на користь Державної служби геології та надр.

На завершення дискусії щодо того, який саме дозвіл мав на увазі суд, забороняючи подальші зміни, представник СБУ послався на формулювання "виданого на ім'я АТ 'Коростенський карʼєр'" (вказуючи на те, що саме цьому підприємству був наданий спеціальний дозвіл у 1996 році). У відповідь, представник ДГН висловив припущення, що первісним отримувачем спецдозволу № 634 могла бути інша юридична особа і пообіцяв надати суду відповідні підтверджуючі документи з архівів, якщо це буде необхідно.

До жовтня 2024 року спеціальний дозвіл № 634, виданий 16 вересня 1996 року, перебував у власності акціонерного товариства "Коростенський кар'єр", що входить до групи UNIGRAN під керівництвом Ігоря Наумця. З початку 2023 року частина активів цієї групи перейшла до громадянки Великобританії Елени Калпи. У травні 2023 року Рада національної безпеки і оборони України наклала санкції на Наумця та Калпу, що призвело до зупинки діяльності гранітних кар'єрів. Літній період 2024 року ознаменувався коригуванням рішень РНБО: спеціальні дозволи були виведені з-під санкцій, проте інші обмеження залишилися в силі, зокрема блокування активів. Це означає тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичним або юридичним особам, а також активами, які можуть бути предметом дій відповідних осіб через інших представників.

Присутній у засіданні суду представник Міністерства юстиції із санкційних питань не висловлювався. Суддя ж згадував Указ Президента України Володимира Зеленського (який ввів у дію рішення РНБО про санкції до Ігоря Наумця та Елени Калпи) в контексті ідентифікації спецдозволу. Мовляв, якщо в додатку до Указу вказано лише номер спеціального дозволу № 634, то цього достатньо, щоб зрозуміти, про який саме дозвіл йдеться.

Представник Державної геологічної служби зазначив, що в контексті Указу Президента важливо враховувати не лише номер спеціального дозволу, а й особу бенефіціарного власника компанії, яка підпадає під санкції. Ця особа втратила контроль над родовищем після передачі спеціального дозволу від АТ "Коростенський карʼєр" до ТОВ "Новел Пром". Крім того, в ДГН підкреслили, що згідно з цим Указом спеціальний дозвіл на Коростенське (Стремигородське) родовище було виключено зі списку санкцій, що дозволило відновити його дію та, в подальшому, здійснити відчуження.

Представник СБУ запитав, чи помітили в Держгеонадрах, що РНБО не зняла санкцію "блокування активів" з Ігоря Наумця своїм коригуючим рішенням. На це представник ДГН відповів: "Що саме означає санкція блокування активів?"

До решти санкційних аспектів у засіданні не заглиблювалися. Про інше, але не другоряднеДосліджуючи обставини відчуження спецдозволу на Коростенське (Стремигородське) родовище граніту до ТОВ "Коростенська видобувна компанія" після заборони, суддя запитав, чи були у Держгеонадр сумніви під час вирішення питання про внесення змін до спецдозволу № 634 від 16.09.1996?

В ДГН визнали, що сумніви були. Однак після обговорення на Робочій групі дійшли спільного висновку (згаданого вище): спецдозвіл вже не належав АТ "Коростенський карʼєр", та й реквізит угоди про умови користування надрами (згаданий в ухвалі) не відповідав дійсній угоді з ТОВ "Новел Пром" (хоча копія угоди додавалася до матеріалів справи). Тому і вирішили внести зміни.

Також суд зацікавило, як саме в Держгеонадрах відбувається ухвалення рішень про внесення змін спецдозволів. В ДГН розповіли, що після отримання документів від заявника, ключовим є підтвердження від Державної податкової служби про відсутність (у продавця) боргу з ренти за користування надрами. Тому, отримавши заяву ТОВ "Коростенська видобувна компанія" 25.10.2024, Служба оперативно звернулася до ДПС, і отримала відповідь 01.11.2024.

Відтак суддя запитав, чому між отриманням відповіді Податкової і внесенням змін до спецдозволу минуло два тижні (протягом яких Держгеонадра встигли подати апеляцію на заборону, яка начебто не обмежує права Служби), і чому це питання не розглядали на засіданнях Робочої групи раніше (до 14.11.2024 Робоча група збиралася чотири рази - Ред.)? Представники ДГН пояснили, що розгляд таких питань, як внесення змін до спецдозволів, вимагає часу, не є жорстко регламентованим, але Держгеонадра завжди дотримуються відведених термінів.

Крім цього, зʼясувалося, що, дізнавшись про ухвалу про забезпечення позову від 30.10.2024, Сергій Губа доповідав про неї тодішньому Голові Держгеонадр Роману Опімаху. А от Сергію Дехтяренку, на якого обовʼязки керівника Служби поклали 08.11.2024 - вже ні, та й "супровідного [документу] керівнику ніякого не давали". Відтак, про рішення Робочої групи рекомендувати внести зміни до дозволу № 634 від 16.09.1996 т.в.о. Голови ДГН, схоже, дізнався з системи внутрішнього документообігу. А власне ухвалу суду від 30.10.2024 Сергій Дехтяренко на власні очі - перш ніж підписати наказ про внесення змін - не читав. Чи цікавилася оригінальним змістом цієї ухвали Ольга Яковлєва, яка (як розповіли NADRA.INFO учасники засідання) підписала від ДГН угоду про умови користування надрами з ТОВ "Коростенська видобувна компанія" - суд не досліджував.

Як повідомляв раніше OBOZ.UA, після початку повномасштабної війни українські правоохоронці конфіскували майно та активи на суму понад 1 мільярд гривень у підприємця з російським громадянством Ігоря Наумця. Однак бюджет досі не отримав жодних надходжень з цих активів; більше того, за цей період бізнес був переданий новому приватному власнику, оминаючи державні інституції.