Суддю, який призначив покарання для чиновників Держгеонадр у справі Шапрана, звинуватили у корупційних діях: він перешкодив незаконному виведенню активів Наумця з-під санкцій.

В українських медіа та Telegram-каналах з'явилися підозрілі повідомлення, які, ймовірно, мають замовний характер. Вони намагаються звинуватити суддю Господарського суду Києва Романа Бойка у хабарництві та дискредитувати його рішення, яке стосується покарання чиновників Держслужби геології та надр. Мова йде про скасування передачі спеціальних дозволів на видобуток корисних копалин бізнесмену та ексдепутату Сергію Шапрану і його партнеру Володимиру Осипову, які вже не раз ставали об'єктом звинувачень у незаконному видобутку піску та спробах контролю над цим ринком. Такі матеріали можуть публікуватися за певну винагороду, середня вартість якої на ринку складає 2-3 тисячі доларів.

Зазначені спецдозволи Шапран та Осипов отримали в ході процесу виведення з-під санкцій кар'єрів російсько-українського олігарха Ігоря Наумця у Житомирській області. При цьому Держгеонедра, ймовірно, сприяли безпрецедентно швидкому оформленню передачі спецдозволів.

Отже, суддя Бойко прийняв рішення накласти штраф у розмірі 30 280 грн на виконуючого обов'язки голови Державної служби геології та надр України Сергія Дехтяренка, а також на начальника Відділу використання надр та контролю за процедурами надання спеціальних дозволів Ольгу Яковлєву. Водночас рішення Держгеонедр, яке дозволяло переоформлення спеціального дозволу з підсанкційного олігарха Наумця на новостворені компанії, підконтрольні Шапрану і Осипову, було скасовано.

У Держгеонедрах вже висловили намір оскаржити дане рішення. Як повідомляли засоби масової інформації, 7 та 14 листопада Державна служба геології та надр України звернулася до Північного апеляційного господарського суду з проханням скасувати постанову першої інстанції, яка забороняє внесення змін до державного реєстру спецдозволів.

Тим часом в інформпросторі почали з'являтися "вкиди" про нібито повернення майна Ігорю Наумцю вказаними рішенням суду. Зокрема, окремі Telegram-канали повідомили про те, що суддя Бойко нібито отримав хабар у 500 тис. доларів за своє рішення.

Джерелом інформації про "хабар" зазначені анонімні особи в "правоохоронних органах", будь-яких інших прямих або непрямих даних, що підтверджують таке твердження, у повідомленнях не надається. Також без будь-яких посилань публікується ще одне звинувачення - що нібито під позовною заявою стоїть підроблений підпис власника кіпрської компанії Антоніса Бонтіціаноса, "який ніколи не був в Україні і ніколи не звертався до суду з жодними документами".

Це вказує на ймовірний замовний характер оприлюдненої інформації. Середні витрати на такі замовлені публікації коливаються в межах 2-3 тисяч доларів. Це означає, що деякі канали, які у 2022 році отримували подяки від проєкту UNITED24 та особисто від президента Володимира Зеленського, не соромилися скористатися гучною справою для отримання додаткового доходу. При цьому рішення судді має на меті захист державних інтересів та призупинення виведення активів, які підпадають під санкції, з-під дії обмежень.

Подібні публікації, крім іншого, нівелюють роботу справжніх журналістів-розслідувачів, які своїми матеріалами аргументовано відстоюють дотримання законодавства та викривають його порушників. Один з таких прикладів - розслідування проєкту "Схеми", яке розкрило, як саме бізнес Наумця, внесеного до списку санкцій РНБО, був через фірми-"прокладки" і схему з кредитуванням переданий Шапрану замість того, щоби працювати на державу.

Нагадуємо, що раніше журналісти виявили інформацію про можливу участь Держгеонадр у передачі підсанкційних кар'єрів Шапрану в Житомирській області. Ці спеціальні дозволи на видобуток корисних копалин у регіоні є одними з найважливіших активів бізнес-імперії "Юнігран" Наумця, на які й полював Шапран.

Журналісти повідомляють, що первинний спеціальний дозвіл на експлуатацію цих надр був виданий ще в 1997 році Державною службою геології та надр. Цей дозвіл отримало АТ "Малинський камнедробильний завод", яке було частиною бізнес-інтересів групи компаній "Юнігран". Однак, його дія була призупинена через запровадження санкцій РНБО стосовно власників компаній-надрокористувачів. Проте, навесні 2024 року Держгеонадра відновили дію кількох "юнігранівських" спецдозволів. Це стало відомо з наказу тодішнього голови служби Романа Опімаха №123, виданого 18 березня 2024 року та опублікованого на офіційному сайті 22 березня 2024 року. У документі йшлося про чотири кар'єри: Коростенський, Пинязевицький, Малинський та Коростишівський.

Після проведення журналістського розслідування та його широкого висвітлення, 5 листопада 2024 року Господарський суд Києва виніс рішення про заборону Держгеонадр вносити зміни до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами, стосовно зміни власника дозволу, виданого на ім'я АТ "Малінський камнедробільний завод". Окрім цього, суд також заборонив укладати, підписувати та вносити зміни в угоду про умови користування надрами, що стосується спеціального дозволу, наданого для розробки родовища з 24 січня 1997 року.

Журналісти стверджують, що угода про передачу прав на користування спецдозволом була укладена з порушенням Указу Президента №279/2023 від 12 травня 2023 року. Той самий суд заблокував спробу продажу Коростенського родовища. Тоді й було ухвалено рішення про заборону Держгеонедрам змінювати і власника спецдозволу, виданого АТ "Коростенський кар'єр".

"Отже, Господарський суд столиці здійснив значний крок у напрямку відновлення державного контролю над активами великої промислової компанії, яка, на думку розслідувачів, ймовірно, могла бути залучена до незаконного перепродажу прав на видобуток, що суперечить чинним санкційним вимогам."

Як раніше писав OBOZ.UA, ЗМІ стало відомо, що активи "Юніграна" вартістю не менше мільярда гривень замість націоналізації опинилися у приватній власності. Для передачі підсанкційних активів Шапрану, за даними розслідувачів, було використано мережу новостворених компаній, назви яких частково дублюють назву "Юнігран", - ТОВ "ЮНІ Стоун Плент", ТОВ "ЮНІ СЕРВІС", ТОВ "ЮНІ ЛОГІСТИК" та ТОВ "ЮНІ ЛЮКС" .З 2022 року підсанкційна група компаній, чиї активи підлягали арешту, почала розпродувати їм майно за заниженими цінами. Таким чином, були передані всі ключові активи - від офісів та заводів до автопарку та дрібного інвентарю.

Шапран є власником понад 20 компаній, що займаються різними видами діяльності: від обробки деревини та виробництва алюмінію до кредитування та операцій з нерухомістю. Крім того, Шапран обіймав посаду депутата Броварської міської ради та очолював місцевий осередок партії "За майбутнє". Водночас, діловим партнером Шапрана є Володимир Осипов - одеський депутат від забороненої проросійської ОПЗЖ.