"Суспільне" розвиває свою гіперлокальну мережу журналістів в місцевих громадах. Яким чином це реалізується?

Оригінал статті доступний за посиланням на ресурсі Медіамейкер.

Стати частиною загальнонаціональних медіа, особливо в невеликих населених пунктах, досі було складно: для цього потрібно переїжджати у великі міста, проходити довготривале навчання, мати досвід. "Суспільне Мовлення" змінило цю ситуацію, створивши мережу гіперлокальних кореспондентів -- журналістів, які працюють у своїх громадах і розповідають про них на всю країну.

У 2025 році проєкт переходить до завершальної стадії: "Суспільне" має намір знайти понад 50 нових кореспондентів у 15 областях України. Це шанс для активних громадян поділитися історіями свого міста, вдосконалити свої журналістські вміння та стати частиною найбільшого незалежного медіа в країні.

Як незалежна журналістика трансформує життя спільнот і хто є гіперлокальними кореспондентами "Суспільного" — ділиться думками Євгенія Гайфер, менеджерка "Суспільного", яка відповідає за впровадження цього проєкту.

2021 року "Суспільне Мовлення" визначило мету -- стати медіа, яке максимально близьке до своєї авдиторії та висвітлює не тільки загальнонаціональні й обласні події, а й локальні, тобто на рівні громад. Попри розгалужену мережу регіональних філій, багато подій за межами обласних центрів досі залишалися поза увагою через віддаленість героїв та інфоприводів чи обмежені ресурси компанії. "Команда зрозуміла, що не може фізично мати кореспондентів у кожному місті чи селі. Але може побудувати систему, яка дасть змогу отримувати інформацію безпосередньо з громад", -- розповідає Євгенія Гайфер.

Так виникла гіперлокальна мережа "Суспільного" — ініціатива, що об'єднала активних жителів громад, громадських діячів та представників місцевих ЗМІ. Ці люди пройшли безкоштовне навчання з основ журналістики, отримали можливість працювати в місцевій редакції "Суспільного" і почали висвітлювати події та життя своїх міст і сіл на медіа-платформах.

Програма навчання включала всі важливі елементи медійної діяльності, навіть для осіб без попереднього журналістського досвіду. Вона складалася з онлайн-тренінгів, менторської підтримки та практичних завдань. Основні теми програми:

Програму розробляли та викладали як внутрішні фахівці "Суспільного", такі як менеджерка проєктів Ірина Цибух, так і запрошені експерти, серед яких журналіст і документаліст Азад Сафаров, тренер StopFake Олексій Набожняк, режисерка Анна Цигима та інші. Окрім навчального процесу, вони також надавали підтримку учасникам у створенні їх перших матеріалів.

На гіперлокальних кореспондентів подавалися люди з різним досвідом: від студентів і блогерів до викладачів, місцевих журналістів, чиновників і рятувальників. Вік учасників коливався від 18 до 60+ років. Мотивація також була різною: хтось давно мріяв працювати у великому медіа, але не мав змоги переїхати до обласного центру, інші хотіли здобути нові навички або отримати додаткову зайнятість. Головним критерієм для участі була не стільки медійна освіта, скільки мотивація навчатися й бажання висвітлювати життя своєї громади.

Відбір проходив у кілька етапів. Спочатку оголошення про набір поширювали через різні канали комунікації, здебільшого в соцмережах. Далі команда "Суспільного" оцінювала заявки кандидатів, зокрема їхню мотивацію й потенціал у журналістиці. Так мережа формувалася з людей із різним бекграундом, але спільним прагненням створювати якісний контент за журналістськими стандартами.

Гіперлокальні журналісти "Суспільного" – це не просто фахівці, які з'являються на короткий термін для створення матеріалу. Це мешканці своїх громад, які глибоко розуміють проблеми та інтереси своїх сусідів. Вони уважно стежать за ситуацією, помічають зміни, які часто залишаються непоміченими, і володіють усіма важливими деталями. Я переконана, що немає тем, які можна вважати незначними – є лише ті, що залишаються поза обговоренням. Гіперлокальні кореспонденти сприяють створенню нових комунікаційних зв'язків як всередині своїх громад, так і між ними, що допомагає обмінюватися досвідом та знаходити спільні рішення, – зазначає менеджерка "Суспільного", що координує цей проєкт.

У рамках першої хвилі ініціативи з розвитку мережі за підтримки Королівства Нідерланди в межах програми МАТРА, команда "Суспільного" вирушила до громад Чернігівської, Сумської та Харківської областей. З-поміж 176 поданих заявок, 90 осіб пройшли навчання, і лише 6 з них знайшли роботу. Вибрані гіперлокальні кореспонденти в цих районах розпочали свою діяльність у січні 2022 року, за декілька тижнів до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Це стало важливим фактором для "Суспільного" у перші тижні війни, адже дозволило отримувати інформацію з окупованих територій, документувати воєнні злочини агресора і поширювати історії українського спротиву.

Наприклад, гіперлокальна кореспондентка "Суспільного Чернігова" Надія Мартишко створила документальний фільм "#Лютий#Опір#Прилуки" за допомогою свого айфона, без залучення оператора, у якому висвітлила війну через призму життя конкретних людей. Інший приклад — Олександр Соломко, юрист за фахом та гіперлокальний кореспондент "Суспільного Сум" у Ямполі, який документував події у прикордонних громадах. Він фіксував воєнні злочини та розповідав історії людей, які постраждали від агресії. Олександр продовжує свою роботу в цьому регіоні.

Успіх першого етапу надав команді впевненості в тому, що варто рухатися далі. Вже у 2023 році проєкт розширився на п'ять нових регіонів: Рівненську, Одеську, Полтавську, Дніпропетровську та Черкаську області. Це стало для мешканців громад можливістю проявити себе, а для "Суспільного" – шансом заповнити інформаційні прогалини на карті регіону.

Поїздки громадами цих областей, пошук і навчання майбутніх гіперлокальних кореспондентів у другій хвилі відбулися за підтримки "U-LEAD з Європою". "Ми працювали з локальними журналістами й активістами, навчали їх, як працювати за стандартами "Суспільного"", -- згадує Євгенія Гайфер.

Так "Суспільне" отримало 250 нових заявок на участь від жителів громад, з яких 66 були відібрані на навчання, а 15 успішно його пройшли та стали гіперлокальними кореспондентами.

Команда зробила висновки після першої хвилі й дещо змінила і сам процес відбору, і підхід до навчання. "Якщо спочатку ми намагалися відібрати на навчання якомога більше людей, то згодом зрозуміли, що велика кількість учасників -- це дещо складно. Тренери мали менше можливостей приділити достатньо уваги кожному, розібрати його конкретні запитання, попрацювати над помилками. Тому на другій хвилі ми свідомо обмежили кількість відібраних учасників, щоби створити для них персоналізованіші умови навчання", -- зазначила Євгенія Гайфер.

На другій стадії тренери змогли зосередитися на індивідуальному підході, активно взаємодіючи з кожним учасником та надаючи детальні коментарі та поради.

Також команда змінила підходи до комунікаційних турів у громади. "Ми анонсували зустрічі й оголошували про них швидше, щоб якомога більше людей могли дізнатися про них і долучитися. Також ми більше залучили до проведення турів не лише центральну команду, а й колег із регіональних філій", -- розповідає менеджерка "Суспільного".

Одна з ключових змін полягає в тому, що команда почала більше зосереджуватися на історіях людей. "З самого початку для нас було важливо не лише інформувати про можливості, а й слухати думки жителів, їхні проблеми, досвід та бачення розвитку громади. Тому на другому етапі ми запровадили формат 'вільного мікрофона', що дозволило кожному висловити свою думку. Це виявилося надзвичайно цінним. Люди не просто слухали нас, а й ділилися своїми переживаннями щодо труднощів, з якими стикається їхня громада, розповідали про зміни, які вже реалізують, та про те, чого їм бракує. Це створило відчуття залученості і дало нам можливість краще зрозуміти реальну ситуацію на місцях," — зазначила Євгенія Гайфер.

Загалом у першій половині 2024 року 20 гіперлокальних кореспондентів "Суспільного" підготували про громади п'яти регіонів 204 відео на місцеві YouTube-канали й 734 матеріали на сайт "Суспільне Новини" загальною кількістю переглядів у понад 1,2 млн.

Я переконана, що кожна історія про життя громади та її мешканців, яку ми чуємо чи розповідаємо, вже є успішною за своєю суттю. Наприклад, в Умані після нашого матеріалу про рейд з візочками розпочали роботи по встановленню пандусів. У Золотоноші наша журналістка першою висвітлила тему вишитих гільз — оригінального "хендмейду", завдяки якому збирали гроші на підтримку ЗСУ. А в одному з сіл на Полтавщині, після виходу сюжету про те, що Будинок культури не мав опалення протягом 10 років, вирішили провести ремонт у цьому році. Ще один приклад: фермер, який вивозив залишки тварин зі своєї скотобійні до лісу, що спричинило неприємний запах для мешканців щонайменше шести сіл, після розслідування та розголосу потрапив до суду, який виніс обвинувачувальний вирок на адресу директора цієї скотобійні. І таких випадків насправді безліч. Щодня на "Суспільному" ми розповідаємо про них з усіх куточків України, — ділиться думками Євгенія Гайфер.

У 2025 році до третьої та останньої фази проєкту приєднаються 15 регіонів: у 12 з них сітка кореспондентів буде створена з основ, тоді як у трьох регіонах — Чернігівський, Сумський та Харківський — вона буде зміцнена.

Реєстрація на навчання мультимедійної журналістики й пошук додаткових кореспондентів у громадах для "Суспільне Чернігів", "Суспільне Суми" та "Суспільне Харків" стартували 27 лютого і триватимуть до 28 квітня 2025 року.

З травня по вересень 2025 року команда мовника, за підтримки Шведського агентства з міжнародної співпраці та розвитку Sida, планує зустрітися з активними жителями 82 громад України. Їхня мета — знайти понад 50 журналістів, які готові висвітлювати життя своїх міст на платформах "Суспільного". Команда організує відкриті офлайн-зустрічі в громадах Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Закарпатської, Житомирської, Волинської, Буковинської, Вінницької, Хмельницької, Кіровоградської, Миколаївської та Запорізької областей. Список громад, де "Суспільне" незабаром розпочне пошук кореспондентів, можна знайти за вказаним посиланням.

Оголошення про початок підбору кореспондентів та реєстрацію на навчальні курси в кожному з регіонів буде зроблено окремо. Наразі команда активно готується до візитів у громади трьох перших регіонів, де заплановано проведення зустрічей.

"Це не просто відбір кандидатів, це відкрите спілкування із громадами. Наш підхід унікальний тим, що ми не просто оголошуємо набір, а ми приїжджаємо на місце особисто, знайомимося, спілкуємося з людьми, пояснюємо їм суть і цінності проєкту", -- каже Євгенія Гайфер.

У кожному регіоні кількість зустрічей у громадах визначається потребами місцевої команди у кореспондентських кадрах. Наприклад, якщо на Львівщині необхідно залучити п'ять журналістів, то зустрічі відбудуться в десяти громадах, що дозволить виявити найбільш зацікавлених кандидатів тощо.

Також усі кандидати пройдуть онлайн-курс від "Суспільного" на платформі онлайн-освіти Prometheus, який навчає основ журналістики, роботи з медіа, мультимедійними інструментами. Це одна з головних відмінностей від попередніх хвиль проєкту, яка дасть змогу значно збільшити кількість учасників і зробити навчання ефективнішим, вважають у компанії. Тренери курсу підкажуть, де шукати цікаві історії, як правильно будувати репортажі, працювати з відео, фото, монтажем.

Найактивніші учасники навчального процесу матимуть шанс отримати роботу в національному медіа без необхідності переїжджати.

"Ми розуміємо, що проводити онлайн-тренінги впродовж шести місяців, буде складно з огляду на масштаби проєкту, -- каже Євгенія Гайфер і додає: -- Цей курс буде максимально повним і деталізованим, з фокусом не тільки на базових темах. Наприклад, ми додали тему безпеки, особливо важливу для прифронтових регіонів. Її викладачем стане В'ячеслав Мавричев, шеф-редактор "Суспільне Харків" та східного хабу "Суспільного", який поділиться своїм безпосереднім досвідом".

Ще одним нововведенням у навчальному процесі стане модуль, присвячений застосуванню штучного інтелекту в журналістиці, розроблений командою "Суспільного" спільно з партнерами — журналістами та фахівцями шведського радіо SR MDO.

Практичні завдання, які учасники курсу надсилатимуть на оцінювання, будуть розглядатися регіональними редакторами "Суспільного". Усі, хто успішно завершить навчання, отримають сертифікат, що підтверджує їхнє навчання в універсальній журналістиці.

Щоб стати учасником проєкту, потенційні гіперлокальні кореспонденти повинні бути віком від 18 років, мати загальну середню освіту або принаймні професійно-технічну освіту, а також проживати в тій громаді, де планують вести свою діяльність.

Гіперлокальних кореспондентів "Суспільного" забезпечують технікою для роботи. Медійна освіта не обов'язкова, але цінним під час відбору є досвід роботи журналістом у місцевих медіа. Наприклад, Вадим Новак, кореспондент "Суспільне Рівне" в Сарнах, -- випускник Національного університету "Острозька академія" за спеціальністю "політологія", який до "Суспільного" три роки працював журналістом у місцевих друкованих й онлайн-виданнях. Або ж Людмила Трум, кореспондентка "Суспільне Черкаси" в Умані, за освітою логопед-дефектолог, але має досвід роботи на місцевому телеканалі.

"Євгенія Гайфер зазначає, що ключовим є інтерес людини до журналістики та бажання вчитися. Проект, в цілому, відкриває можливості для тих, хто не має досвіду в цій сфері, але готовий активно долучитися до життя своєї громади та висвітлювати значущі події, що відбуваються в їхньому регіоні."

Ось декілька унікальних варіантів вашого тексту: 1. Ось які враження про працевлаштування та навчання мають учасники попередніх етапів проекту з розвитку мережі: 2. Учасники ранніх стадій проекту з розвитку мережі діляться своїми думками про роботу та навчання: 3. Ось які коментарі залишили учасники попередніх фаз ініціативи з розбудови мережі щодо роботи та навчання: 4. Відгуки про досвід роботи та навчання учасників попередніх хвиль проекту з формування мережі виглядають наступним чином: 5. Ось як оцінюють свій досвід роботи та навчання учасники ранніх етапів проекту з розвитку мережі:

"Я знайшов великий інтерес до проєкту, оскільки він відкрив нові горизонти для мого навчання та розвитку, як особистісного, так і професійного. Мені дуже сподобалася програма тренінгу та викладацький склад. Атмосфера колективної творчості була надзвичайно привабливою для мене. Тренери заохочували нас до самостійного пошуку рішень замість того, щоб просто чекати на вказівки," – ділиться Андрій Міхеєв.

Золотоніський район налічує близько 140 000 мешканців. Тут активно розвиваються різні сектори, зокрема, агропромисловість. "Хотілося б більше ділитися історіями успіху як окремих людей, так і цілих команд", – зазначає Віта Кавун. "Які цінності близькі 'Суспільному'? Напевно, найважливіша з них – це служити людям, тобто українському суспільству, дотримуючись норм журналістської етики. Незалежність та об'єктивність також є важливими аспектами, що нас приваблюють".

Для того щоб відобразити життя спільнот у всій його складності — з усіма викликами, досягненнями та труднощами — необхідно уважно проаналізувати місцеві питання, які залишаються поза увагою, а також оцінити свої власні ресурси.

"Якщо є місця, де постійно з'являються цікаві, актуальні теми, але відсутність ресурсів для регулярних поїздок робить їх висвітлення складним, варто подумати про створення системи кореспондентів або інформаторів на місцях", -- радить Євгенія Гайфер.

Один із варіантів -- це працювати з місцевими інформаторами, які на добровільних засадах надаватимуть інформацію й підказки щодо тем для матеріалів і героїв. Зазвичай це активні жителі, представники місцевих громадських організацій або просто люди, зацікавлені висвітленням проблем і досвіду їхньої громади.

"Вони можуть бути вмотивовані через бажання представити їхню громаду в медіа, тож готові допомогти з підготовкою матеріалів".

Також існує можливість налагодження співпраці з місцевими журналістами чи фрилансерами, які регулярно висвітлюватимуть події у своїй громаді. Якщо є відповідні ресурси, можна організувати інформаційні тури або онлайн-конференції з громадами для збору даних та обговорення важливих питань, рекомендує Євгенія Гайфер.

"Також важливо шукати підтримку серед донорів для таких ініціатив, подібні можливості з'являються досить часто", -- підсумовує менеджерка.