Третій ступінь небезпеки: які річки України зазнали рекордного дефіциту води на початку осіннього сезону.

Чому важливо контролювати рівень води в ріках

Водний режим річок України моніториться для визначення моментів (або ймовірності) виникнення маловоддя, що означає гідрологічну посуху.

Це важливо, оскільки гідрологічний режим численних річок і водойм має значний вплив на:

* у сферу діяльності водозалежних галузей економіки;

* щодо забезпечення водою населення України.

Нещодавно спеціалісти УкрГМЦ виконали оперативну оцінку водності основних річок України за 15 днів вересня 2026 року - у створах діючих гідрологічних постів.

Середні витрати води в цей період були визначені згідно з нормами, що регулюють оцінку та інформування про маловоддя (гідрологічну посуху) на водних ресурсах України.

Саме воно визначає:

* ключові показники

* додаткові критерії - для визначення виникнення (ризику виникнення) маловоддя.

В яких річках води на початку осені найбільше

У першій половині вересня річка Інгулець (пост Кривий Ріг) зафіксувала водність, що перевищує норму на 434%.

У цей час водність на річці Сіверський Донець (пост Ізюм) була близькою до нормальних показників, становлячи 97%.

Де рівень водності виявився нижчим від встановлених норм.

Протягом перших 15 днів вересня спостерігалася водність, що була нижчою від норми (51-72%):

* на Дніпрі (пост Неданчичі);

* на Десні та її притоці - річці Сейм (в межах України);

* на ріках суббасейну Середнього Дніпра - Псел (пункт спостереження Суми) та Ворскла (пункт спостереження Чернеччина);

* на річці суббасейну Нижнього Дніпра - Самара (пост Кочережки);

* на притоку Південного Бугу - річку Інгул (біля поста Кропивницький);

* на річці Сіверський Донець (пости в Чугуєві та Змієві);

* на річці Західний Буг (Кам'янка-Бузька);

на злитті Прип'яті та річки Горинь (пункт Ямпіль);

* по бічному припливу до Дніпровського водосховища.

У яких ріках рівень води значно нижчий від звичайного?

Значно меншою за норму (31-46%) водність спостерігалась у першій половині вересня:

* на ділянці біля гирла річки Прип'ять;

* щодо загального обсягу води, що надходить до Київського водосховища;

* на річках суббасейну Середнього Дніпра - Тетерів (пост Житомир), Ірша (пост Українка), Псел (пост Запсілля);

* у нижній течії річки Сула (пост Лубни);

* на річці Оріль, неподалік від поста Царичанка;

* на річці Тиса (пункт Рахів);

на притоку Сіверського Дінця - річці Уда (Уди);

* на українській частині Дунаю (пункти Рені, Ізмаїл).

Де обставини наближаються до показників недостатності води.

Водність за 15 днів вересня наблизилася до показників маловоддя (21-29%):

* на притоках Прип'яті - річках Стир (пост Луцьк), Горинь (пост Деражне), Уборть (пост Рудня Іванівська);

* на річках суббасейну Середнього Дніпра - Тетерів (пост Іванків), Рось (пост Фесюри), Псел (пост Гадяч);

* на річці Південний Буг (пункт Селище);

* на його притоці - річці Синюха;

* через бічний приток до водосховищ Кременчука та Кам'янки;

* на річці Прут (пункт контролю Чернівці);

* на річці Тиса (пост Вилок);

* на притоку Дністра - річці Стрий (село Верхнє Синьовидне).

Де спостерігалися та посилювалися проблеми з недостатньою водою.

У першій половині вересня було зафіксовано та посилено маловоддя, що стало основним критерієм для оцінювання ситуації.

* на річці Прип'ять - у створі гідрологічного поста Річиця (15%);

* на її притоках - річках Стир (пост Млинок, 20%), Горинь (пост Оженин, 11), Случ (пости Звягель, Сарни, 16-19%), Уборть (пост Перга, 13%);

* на річці Західний Буг (пост Литовеж, 8%);

* на річці Південний Буг (пости Тростянчик та Пирогівці - 7%, а також пости Підгір'я і Олександрівка - відповідно 17-19%);

* на ріках суббасейну Середнього Дніпра - Ворскла (пост Кобеляки, 16%), Рось (пост Корсунь-Шевченківський, 13%), Сула (пост Ромни, 6%) та Удай (пост Прилуки, 5%);

* на річці Дністер - у створах постів Самбір (5%), Галич (11%), Заліщики (13%);

* щодо загального надходження води до Дністровського водосховища (12%);

* на річці Сірет (пост Сторожинець, 19%);

На ріках Закарпаття: Латориця (Мукачево, 15%) та Уж (пост Ужгород, 10%).

Чому нинішня обстановка на річках є ризикованою?

У УкрГМЦ зазначили, що підвищений рівень водності, який залишався в межах норми, зафіксовано лише у найменш дощовий місяць:

* на річці Інгулець - у районі поста Кривий Ріг (який виник внаслідок функціонування каналу Дніпро-Інгулець);

* на річці Сіверський Донець біля Ізюма.

Водночас, на інших ріках, гідрологічний режим яких має суттєвий вплив на функціонування водозалежних галузей економіки та забезпечення населення водою, спостерігалися показники, що були нижчими за середні багаторазові значення найменш водного місяця року (додатковий критерій).

В яких річках води катастрофічно мало

У вересні спостерігалася складна гідрологічна ситуація, що пов'язана з рівнями водності річок, які залишались нижчими за екологічні норми витрат, виражені у відсотках від значення екологічної витрати.

* на притоках річки Прип'ять - ріках Горинь (пункт спостереження Оженин, 51%), Стир (пункт спостереження Луцьк, 89%), Уборть (пункт спостереження Рудня Іванівська, 88%);

* на Західному Бузі (пост Литовеж, 47%);

* на Південному Бузі (пости Тростянчик - 41%, Пирогівці - 44%, Підгір'я - 99%);

На водних артеріях суббасейну Середнього Дніпра спостерігаються такі показники: річка Сула (пункт спостереження Ромни, 68%), Псел (пункт спостереження Гадяч, 86%) та Ворскла (пункт спостереження Кобеляки, 98%).

* на Дністрі (пости Самбір - 95%, Галич - 70%, Заліщики - 71%);

* на водах суббасейну річки Тиса - Уж (станція Ужгород, 71%), Латориця (станція Мукачеве, 92%);

* на річці Дунай (пост Ізмаїл, 87%).

В УкрГМЦ наголосили, що така ситуація є критичною для функціонування екосистем річок.

Які водні шляхами України "застигли" у часі?

На думку фахівців, протягом перших 15 днів вересня не було зафіксовано стоку річки:

* у районі Прип'яті (в межах гідрологічної станції Люб'язь);

* на її притоці - річці Стохід (біля поста Любешів);

* на злитті Середнього Дніпра з річкою Трубіж (поблизу Переяслава).

Які фактори спричинили гідрологічну посуху в цьому році?

У Укргідрометцентрі повідомили, що цього року спостерігалася гідрологічна посуха, внаслідок чого було встановлено третій рівень небезпеки ("коричневий").

Згідно з Переліком гідрологічних явищ I, II, III рівнів небезпеки на водних об'єктах суші України, "коричневий" - найвищий рівень небезпеки, який сигналізує про низькі рівні води (критичний дефіцит води, маловоддя).

За словами експертів, така обставина зумовлена комбінацією кількох негативних гідрометеорологічних факторів:

* незначне водопілля;

* значний дефіцит опадів (особливо на Заході країни);

* активне випарування.

"Усе це стало причиною активного виснаження запасів у руслах, що, в свою чергу, призвело до зниження водності річок до рівнів, які нижчі за критерії маловоддя, починаючи з травня-червня", - зазначили в УкрГМЦ.

Пізніше (впродовж липня) спостерігалось лише подальше погіршення ситуації.

"Вирубка лісів та активна забудова Карпат має вплив, але переважно локальний та потребує детальнішого дослідження науковцями", - додали в УкрГМЦ.

Згідно з інформацією, загалом причина формування такої низької водності, особливо на заході України (як і на ріках Франції, Рейні та Дунаї), має безпосередній зв'язок з:

* з глобальними процесами зміни клімату;

* з помітним браком опадів.

Так, впродовж літа на річках басейну Дністра та суббасейнів Тиси, Західного Бугу, Прип'яті - випало в середньому лише 50-60% норми опадів за цей період.

На решті басейнів річок України - кількість опадів була в межах 60-80% норми.