У Луцьку провели дослідження залишків вежі Свинюських, що датується XVI століттям.

Державна установа "Охоронна археологічна служба України" Національної академії наук України завершила польові роботи з вивчення нещодавно виявленої вежі Свинюських, що розташована на території Державного історико-культурного заповідника в Луцьку.

Про це повідомили в Луцькій міській раді.

У понеділок, 12 жовтня, місце археологічних досліджень відвідав секретар Луцької міської ради Андрій Разумовський.

"Ця знахідка має величезне значення для нашого міста. Вежу орієнтовно датують XVI століттям, і її відкриття стало нагородою для всіх, хто невтомно працює над збереженням історичної спадщини. Сподіваюсь, що попереду нас чекають нові відкриття. Щиро дякую отцю Володимиру, Віктору Баюку та всім учасникам цього важливого процесу. Якщо ми будемо рухатися вперед і докладати зусиль, результати не забаряться", - підкреслив Андрій Разумовський. Дослідження проводилося у співпраці з Волинською єпархією, Волинською православною богословською академією ПЦУ, Волинським національним університетом імені Лесі Українки та Всеукраїнською громадською організацією "Спілка археологів України". Ця робота здійснювалася за підтримки Луцької міської ради, Волинської обласної державної адміністрації, Волинської обласної ради та народних депутатів України від Волині.

Читати ще: Під час дослідження вежі Свинюських у Луцьку знайшли галерею-перехід

Директор Державного історико-культурного заповідника у Луцьку, Віктор Баюк, повідомив, що вежа Свинюських є частиною укріплень Нижнього, або Окольного, замку. Вперше її згадка з'явилася в документах 1510 року. У цих джерелах зазначається, зокрема, про "муровані склепи під вежею біля Святого Якова". Це стосується оборонної вежі з підземним приміщенням, а також храму Святого Якова апостола, чия заснування пов'язують із князем Свидригайлом Ольгердовичем. Ця територія належала пану Михайлу, який отримав прізвище Свинюський на основі топоніму села Свинюхи, нинішня назва якого – Привітне, розташоване у Володимирському районі Волинської області.

Опис Луцького замку, датований 1545 та 1552 роками, свідчить про те, що вежа перебувала в задовільному стані в той період. Це вказує на те, що конструкція виконувала свої основні завдання. Після цього вежу більше не згадували у документах. У 1624 році Альбрехт-Станіслав Радзивілл передав територію, на якій вона розташовувалася, ордену Святої Бригіди для створення монастиря.

Точний момент руйнування вежі залишився невідомим. Проте археологічні розкопки вказують на те, що на час будівництва монастиря залишки вежі ще були у наявності, - зазначив археолог. Нещодавно виявлена вежа Свинюських розташована поруч із вежею Чорторийських і має схожі конструктивні особливості. Внутрішні розміри цієї споруди становлять 8,55 × 5,2 метра, а підземна частина – 4,8 × 2,65 метра. Підземне приміщення перекривається циліндричним склепінням. Від сучасного ґрунту до підлоги підземелля - 5,3 метра. Вхід до підземної частини виконаний з цегляних сходів, які складаються з двох маршів з поворотом. Також археологи виявили перехід шириною близько двох метрів, який веде до цокольної частини колишнього монастиря бригідок. Дослідження підтвердили архітектурний зв'язок між фундаментами цих історичних споруд.

Віктор Баюк зазначає, що основа вежі має комбіновану структуру, яка складається з цегли, приготованої на вапняковому розчині з великими вкрапленнями світлого вапнякового каменю. Ширина цього фундаменту досягає 2,5 метра. У Луцьку цей вид каменю використовували для створення міцних оборонних укріплень замку та вежі Чорторийських. За словами археолога, найближчі родовища даного матеріалу розташовані на території сучасної Житомирської області. Транспортування каменю на великі відстані може свідчити про високу організацію будівельного процесу та значні ресурси, які були залучені для зведення цієї вежі.

Читати далі: У Луцьку продовжуються дослідження башти пана Свинюського, де виявлено керамічні вироби та побутові предмети.

Серед рухомих археологічних знахідок - кераміка, коробчасті полив'яні кахлі та інші предмети, що належать до періоду використання споруди, зокрема XVI - початку XVII століття.Надалі, до настання зимового періоду, архітектурно-археологічні залишки вежі Свинюських планують законсервувати. Наступним етапом має стати розроблення проєкту її ревіталізації та включення пам'ятки до історико-культурного й туристичного простору Волині та України."Це велике відкриття для міста. Наше завдання - розкривати справжню середньовічну історію Луцька. У радянський час під час прокладання інженерних мереж було зруйновано склепіння вежі, однак частина її конструкцій збереглася. Кожне таке відкриття допомагає краще пізнати історію нашого міста", - підсумував Віктор Баюк.Митрополит Луцький і Волинський Михаїл, який також відвідав місце археологічних досліджень, наголосив на значенні знахідки для пізнання давньої історії Волині."Ця знахідка важлива, адже показує глибину історії нашого міста та його історичну цінність. Луцьк має багату історію і був частиною Русі, де зароджувалася українська державність. На цих землях існувала руська держава, яку згодом назвали Галицько-Волинською", - зазначив владика.

Керівниця відділу туризму та реклами Луцька Катерина Мойсіюк підкреслила, що ця знахідка має велике значення для збереження культурної спадщини та для глибшого усвідомлення історичного потенціалу Старого міста. "Вона створює нові шанси для дослідження, вивчення та подальшого аналізу історії Луцька, а також сприяє розширенню туристичних маршрутів", - додала вона.

Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу, щоб бути в курсі найсвіжіших новин з Волині, України та всього світу!