У парламенті повідомили, що Україні варто перейняти досвід Європейського Союзу, а також озвучили вже здійснені кроки в цьому напрямку.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву голови парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниці партії "Слуга народу" Олени Шуляк.

На її думку, деякі норми необхідно не лише імплементувати, але й переосмислити – адаптувати до умов війни, а також розробити з основ – особливо в галузі безпеки.

"Показово, що деякі українські цифрові рішення - як-от "єВідновлення" - уже стають прикладом для країн ЄС", - зазначила вона.

За словами Шуляк, Україна поступово інтегрує ті регуляторні норми, які багато років ефективно функціонують в Європейському Союзі. Проте, за деякими напрямками наш прогрес не є таким швидким, як би цього хотілося. Яскравим прикладом цього є питання промислового безвізу.

"Зокрема, не вся продукція, яка виробляються в Україні, вже має необхідні стандарти ЄС, тобто, коли ми прийдемо у ЄС як повноправні члени, частина наших виробників буде просто не готова до цього за умови, якщо зараз не переробить виробництво", - пояснила вона.

Представник уряду зазначила, що це несе для виробників додаткові витрати, що, з одного боку, є викликом, а з іншого — відкриває нові можливості, адже це значно розширить їхній ринок.

Шуляк вважає, що Україна повинна переймати досвід Європейського Союзу в сфері енергетичної незалежності. На думку парламентарки, країна більше не може дозволити собі будувати енергетично неефективні об'єкти або опалювати сходові клітини і під'їзди. Саме тому всі технології, що стосуються зеленого відновлення та високої енергоефективності, повинні стати основою для відбудови. Це означає, що буде необхідно впроваджувати європейські стандарти, які вже давно використовуються в багатьох країнах.

Ще один європейський стандарт, який Україна почала поступово реалізовувати, стосується безбар'єрності та інклюзивності. Зокрема, в країні вже затверджено Стратегію безбар'єрності, а також визначено пілотні міста, в яких запроваджуються перші ініціативи в цій сфері.

Однак цього недостатньо. Нам необхідно більш серйозно підійти до цього питання, адже безбар’єрність – це не просто одинокий пандус біля входу. Треба переосмислити підходи до того, як справжня безбар’єрність, а не лише декларативна, втілюється на робочих місцях і чи є вона в державних послугах, зокрема в ЦНАПах. Навіть до Кабінету Міністрів не завжди можна потрапити без перешкод, - наголошує Шуляк.

Окрім цього, Україна планує активно інтегрувати передові європейські практики, пов'язані з Новим Європейським баухаусом, циркулярною економікою, переробкою відходів та сталим розвитком. Проте, як наголосила Шуляк, основними пріоритетами залишаться саме ці три напрямки.

Водночас, не всі міжнародні стандарти Україна може просто запозичити, адаптуючи їх під свої умови. Зокрема, Україні необхідно розробити власні стандарти безпеки, над чим вже активно працюють. Шуляк наводить приклад: колись Естонія стала однією з перших країн, яка запропонувала свою допомогу у відновленні. Вони вирішили взяти під свій контроль місто Овруч у Житомирській області. У цьому місті планується побудувати дитячий садок, який буде відповідати сучасним естонським стандартам.

"Але однаковий не вийшло, оскільки у нас діють нові ДБН щодо обовʼязкової наявності укриттів у такого роду обʼєктах. Через нашого північного сусіда, який нікуди не зникне, у нас відтепер будуть завжди підвищені безпекові вимоги. Безпека змусить нас перегляди, як буде працювати система і ми це вже зробили на рівні законодавства, ухваливши на рівні закону нові ДБН. Безпека дає нам право використовувати і кращі наукові практики, і фахове експертне середовище для пошуку кращих рішень задля безпеки громадян", - зауважила Шуляк.

За її словами, коли Україна почала працювати над оновленням безпекових правил, спочатку вирішили "не винаходити велосипед", а адаптувати під себе існуючий міжнародний досвід. Наприклад, досвід Ізраїлю, де це питання не менш актуальне.

"Але потім ми зрозуміли, що проти них таке озброєння не використовують. І якщо ми на 100% будемо запозичувати їх досвід під нас, то "мамади" не врятують, оскільки якщо ракета влучить у будинок, він складеться. Відтак, є сенс розглянути досвід Фінляндії і Швейцарії, однак з огляду на те, що умови України, на жаль, безпрецедентні", - наголосила Олена Шуляк.

Водночас, вона підкреслила, що у України є практики, які є сенс адаптовувати саме ЄС. Нардепка пояснила, що наразі ЄС знаходиться у двох переходах - зеленому і цифровому. І український досвід саме у цифровізації, яка входить у ТОП найуспішніших українських реформ, є тим кейсом, який точно стане у нагоді більшості європейських країн.

Окрім того, Шуляк продемонструвала програму "єВідновлення", яка вже стала прикладом для інших країн, що вивчають можливість її впровадження та адаптації у випадках надзвичайних ситуацій.

"Прозора система, яка ефективно працює, вирішуючи житлові проблеми сотень тисяч громадян. Цифрове забезпечення, яке це дозволяє - швидко, без бюрократії податися на компенсацію і отримати її. Так, нині завдяки "єВідновленню" кошти у рамках "єВідновлення" вже отримали понад 100 тис українців, а загальна сума виплат давно перетнула відмітку у 20 млрд гривень", - резюмувала Шуляк.