Удар по Західному фронту: якими способами і з якою метою Білорусь підтримує Росію в атаках на Україну.

У вересні 2026 року Росія значно посилила свої військові дії в західних областях України. Якщо в серпні безпілотники запускалися лише епізодично, то до жовтня атаки стали регулярними і відбуваються кілька разів протягом доби.

Протягом 18-19 жовтня Повітряні сили ліквідували 36 безпілотників типу "Герань-2" та "Герань-4", які були зафіксовані над п’ятьма областями: Рівненською, Хмельницькою, Тернопільською, Волинською та Львівською.

Президент Володимир Зеленський зазначив, що російським військам допомагають ретранслятори, розміщені на території Білорусі, які фактично перетворилися на коридор для ворожих безпілотників у західному напрямку. Ці станції забезпечують супровід дронів, надаючи їм необхідний сигнал під час їхнього переміщення.

Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко у своєму коментарі для УП зазначив, що режим Лукашенка підтримує Росію не лише через посилення сигналу. Часто трапляється, що під час виконання маршрутів російські дрони перетинають білоруський кордон.

"Як зазначив Демченко, вони мають можливість входити з Чернігівщини, пересуватися територією Білорусі, а потім знову потрапляти в Україну через Київську та Житомирську області."

Небезпека лише зростає, адже Росія хоче розмістити на території Білорусі ще й балістичні установки. Якщо ракети запускатимуть звідти, під прямою загрозою буде весь західний регіон, а час підльоту балістики до Львова чи Івано-Франківська, наприклад, обмежуватиметься кількома хвилинами.

Чи готовий Лукашенко відкрито приєднатися до конфлікту, дозволивши запуск балістичних ракет з білоруської території? І чи можливо ефективно заглушити сигнали ретрансляторів, що підтримують російські безпілотники? Всі деталі цього питання розглядаються в матеріалі "Української правди".

Ретранслятори: не нова історія

Функціонування ретрансляторів у Білорусі вже не є новиною для України. Ще в червні 2026 року президент Зеленський зазначав, що чотири ретранслятори, розташовані в Гомельській та Брестській областях, сприяють коригуванню атак "Шахедів" на українські території.

Тоді Зеленський висунув Лукашенку ультиматум: протягом тижня зупинити роботу ретрансляторів, інакше Україна вживе заходів самостійно. Після цих погроз Білорусь вирішила вимкнути підсилювачі сигналу.

Три місяці пройшли, і у вересні сигналізатори знову активізувалися. Представник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко зазначив, що не слід шукати приховані причини у відновленні функціонування ретрансляторів, адже Білорусь просто не може витримати тиск з боку Росії.

Ретранслятори стали важливим елементом для противника у веденні атак, оскільки з початку 2026 року Росія втратила можливість вільно застосовувати Starlink для своїх ударних систем. Українська сторона звернулася до SpaceX, оскільки російські безпілотники почали використовувати термінали Starlink для управління під час наступів. У відповідь на це американська компанія почала блокувати термінали, які не пройшли процес верифікації.

Російська сторона займається створенням проєкту "Рассвет", який може виступити в ролі альтернативи американським супутниковим системам. Проте поки ще зарано говорити про повноцінне впровадження власної супутникової мережі. Наразі вона перебуває на стадії тестування, тому ретранслятори стали справжнім "рятівником" для здійснення російських військових операцій.

Яким чином функціонують ретранслятори?

Авіаційний експерт Анатолій Храпчинський поділився з УП інформацією про те, як працюють ці станції. Принцип їх функціонування є досить простим: використовуються звичайні телекомунікаційні вишки мобільного зв’язку, які на вигляд не відрізняються від цивільних споруд. На таких вишках встановлюється цифрове обладнання для передачі і прийому радіосигналів, а також антени з підвищеним підсиленням, які спрямовані у бік українського повітряного простору.

Конструкція підключається до стаціонарного електроживлення, а також працює на оптоволокні. Відтак налагоджується зв'язок між ударними групами безпілотників і командними пунктами, а сигнал може охоплювати територію на глибину до 140 кілометрів.

Мережа функціонує так, що безпілотник, що перебуває в повітрі, не виступає кінцевим споживачем сигналу, а виконує роль ретранслятора для інших дронів. Якщо вежа на кордоні передає сигнал першому безпілотному літальному апарату на відстань 100-140 кілометрів, то цей дрон здатен передати сигнал далі ще на 50-70 кілометрів, пояснює фахівець з авіації.

Пряма мова Храпчинського: "Завдяки побудові багатострибкового повітряного ланцюжка ударна група може просуватися вглиб території України на 200 кілометрів, а за сприятливих умов - і до 300".

Один наземний ретранслятор може одночасно підтримувати зв'язок з до 50 безпілотниками при передачі невеликої кількості даних. Однак, коли виникає необхідність підтвердити ціль або здійснити ручне наведення, ситуація кардинально змінюється. Як зазначає авіаційний фахівець, в цьому режимі одна базова станція здатна обслуговувати лише 1-3 дрони одночасно.

Цитата Храпчинського: "Цей технічний аспект безпосередньо роз’яснює зміни в тактиці російських військ, які ми спостерігаємо останнім часом: супротивник все частіше розділяє великі атаки на менші, скоординовані хвилі."

Ретранслятор абсолютно однаково працює як щодо класичних безпілотників, так і щодо швидкісних реактивних версій. Ба більше, дешеві дрони часто прикривають своїм радіополем основний ударний ешелон, наголошує авіаексперт.

Де знаходяться й яка їхня вартість?

Росіяни розміщують ретранслятори якомога ближче до кордону з Україною, щоб сигнал залишався стабільним. Між антеною та приймачем має бути гарна видимість, без серйозних перешкод. Що ближче до української території розташована станція, то менший вплив на якість сигналу мають рельєф і лісові масиви.

Зображення з відкриття нової білоруської прикордонної застави, яке відбулося 9 квітня в селі Гдень, служить свідченням розміщення станцій. Храпчинський звернув увагу на опубліковані фотографії, на яких видно вежу, обладнану великою кількістю антенн. Від цієї вежі до кордону з Україною всього 1,8 кілометра, а відстань до центру Києва становить приблизно 100 кілометрів.

Крім села Гдень, за інформацією моніторингового каналу "єРадар", ретранслятори присутні також мінімум у чотирьох інших населених пунктах Гомельської області Білорусі.

* місто Хойнікі - приблизно 45 кілометрів від кордону;

* село Махновичі - приблизно 35-40 кілометрів від кордону;

* село Дзербінка - приблизно 8-10 кілометрів від кордону;

* село Буда-Софіївка - менше ніж 5 кілометрів від кордону.

У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України, враховуючи делікатність даного питання, відмовилися надати УП інформацію щодо кількості ретрансляторів, розміщених на території Білорусі, тому ці дані офіційно не підтверджені.

Вартість оснащення однієї базової вежі становить приблизно 20 тисяч доларів. Для забезпечення стабільного сигналу на ключових маршрутах прольоту Росії потрібно встановити близько 18-22 таких станцій, на думку авіаційного експерта.

Пряма мова Храпчинського: "З фінансового погляду для Росії та Білорусі це "копійчане" рішення. Тут не використовують дорогі мілітарні технології - система будується на базі комерційних рішень подвійного призначення, переважно китайського виробництва".

Чи є в України протидія?

Знищення веж на території Білорусі може виявитися важливою пасткою, яку підготувала Москва. Прямий напад стане для Кремля ідеальним приводом для остаточного залучення білоруських збройних сил у активні бойові дії.

Авіаційний фахівець вважає, що ефективним способом вирішення питання з ретрансляторами може стати спроба перервати зв’язок між білоруськими станціями та російськими безпілотниками за допомогою радіоелектронної боротьби.

Балістика: новий погляд на давню історію 2.0

На початку широкомасштабної агресії Росія розмістила в Білорусі від 24 до 36 пускових установок. Згідно з інформацією від "Беларускі Гаюн", у 2022 році з білоруської території було випущено не менше 721 ракети по Україні, при цьому використовувалися як "Іскандери", так і застарілі комплекси "Точка-У", а також зенітні системи С-300 і С-400.

У той час з білоруського напрямку відбувалися інтенсивні обстріли Київської, Житомирської та північно-західних областей. Україна стикалася з серйозною проблемою через відсутність систем оборони Patriot чи SAMP/T, тому кожен запуск "Іскандера" практично гарантував влучення.

У 2026 році мета Росії дещо інша - розтягнути наші дефіцитні засоби, до яких немає ракет протиповітряної оборони, зазначив авіаексперт.

У Білорусі постійно розміщений російський дивізіон "Іскандер-М", який складається з чотирьох самохідних пускових установок. Окрім цього, країна має на озброєнні балістичні системи, що залишилися з радянських часів, а саме 36 пускових установок "Точка-У" з модернізованими ракетами.

Та все ж Білорусь планує ще більше масштабувати ракетну інфраструктуру: журналісти проєкту "Схеми" (Радіо Свобода) фіксували підготовку до таких планів. Ще у вересні 2025 року з супутників було видно, що на базі 465-ої ракетної бригади в Осиповичах розбудували три капітальні спеціалізовані ангари.

Висловлення Храпчинського: "Кожен з таких ангарів спроектований для повного комплекту дивізії, що включає 12-13 спеціалізованих машин: 4 пускові установки, 4 транспортно-заряджальні машини, а також техніку для управління та забезпечення. Загалом, цей майданчик може стандартно вмістити повноцінну ракетну бригаду, що складається з до 12 пускових систем та близько 40 одиниць допоміжної техніки".

Які ракети можуть запускати?

Якщо Росія реалізує свої наміри, з білоруської території можуть бути задіяні різноманітні види озброєння, що залежать від конкретних бойових цілей. Зокрема, для атак на критично важливу інфраструктуру та логістичні центри на заході України, можливо, буде використано модернізовану ракету "Іскандер-1000", яка має дальність до 550 кілометрів, вважає Храпчинський. Крім того, в арсеналі є північнокорейські ракети KN-23, здатні вражати цілі на відстані понад 600 кілометрів.

Ось унікальний варіант вашого тексту: "Пряма цитата Храпчинського: 'Росіянам не потрібно підводити свої наземні системи близько до нашого кордону, ставлячи їх під загрозу. Вони можуть ефективно діяти з глибини білоруської території, досягаючи Львівської або Волинської областей всього за 2-3 хвилини.' "

Авіаексперт зазначив, що якщо сучасні ракети з дальністю 500-600 кілометрів будуть запускатися з військових полігонів Брестської та Гомельської областей, то під загрозу потраплять не лише найближчі міста, такі як Луцьк і Рівне, а й Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ, Хмельницький – фактично весь західний регіон до підніжжя Карпат.

Час, необхідний для досягнення цих регіонів ракетами в разі їх запуску, буде надзвичайно коротким:

* Луцьк та Рівне - до 1,5-2 хвилин;

Львів, Тернопіль або Івано-Франківськ - всього 2,5-3,5 хвилини.

Пряма мова Храпчинського: "Для цивільного населення сигнал про повітряну тривогу буде лунати фактично в один момент з вибухами або всього за кілька секунд до того, як прильотять ворожі ракети. Це суттєво зменшує звичний час, який західні регіони мали під час атак крилатими ракетами чи безпілотниками "Шахед".

Чи реальна допомога партнерів?

При такому розвитку подій українська система протиповітряної оборони працюватиме в екстремальному режимі, пояснює авіаексперт. Допомога від союзників (коли вона є) в частині розвідданих і зараз є миттєвою - супутник фіксує тепловий факел двигуна ракети в перші секунди після запуску і одразу повідомляє про це. Тож пришвидшення в цьому питанні очікувати не варто.

Єдиний спосіб, як підтримка партнерів може стати ефективною, – це розміщення додаткових систем протиповітряної оборони на українських землях.

Безумовно, для України стало б великим досягненням відкриття американської бази ПРО Aegis Ashore, яка була запущена в листопаді 2024 року в польському Редзіково. Проте варто зазначити, що ця установка є складовою системи протиракетної оборони НАТО, а тому її функціонування залежить від політичних рішень Альянсу, підкреслив Храпчинський.

Що можна очікувати від Лукашенка?

Сценарій можливих балістичних атак на Україну з білоруської території поки що залишається лише ймовірним, а не неминучим. Все буде залежати від того, чи прийме Лукашенко рішення піддатися російському тиску і залучити Білорусь до активних бойових дій.

Експерт з питань Білорусі та Росії Ігар Тишкевич в інтерв'ю УП висловив думку, що Лукашенко може погодитися на вимоги Кремля, якщо його переговори зі Сполученими Штатами та Польщею не принесуть результатів. У вересні самопроголошений президент Білорусі провів зустріч зі спеціальним представником Трампа Джоном Коулом, під час якої вони досягли угоди про звільнення 25 білоруських політичних в'язнів в обмін на зняття санкцій США з двох білоруських компаній. Тим часом міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зазначив, що існує перспектива "розмороження" відносин між Польщею та Білоруссю.

Наразі немає ознак, що налагодження відносин із Заходом може зайти в глухий кут, тож Лукашенку зовсім не на руку запускати ракети зі своєї території.

Пряма мова Тишкевича: "Він дуже любить владу. Власну владу. Зламати цю формулу може за однієї умови: якщо раптом вирішить, що бути президентом незалежної - або хоча б відносно незалежної країни - не так вигідно, як бути губернатором в Росії. Або в разі державного перевороту в Білорусі, коли до влади приходять відверті назначенці з Москви - тоді так, ця ймовірність зростає в рази".

Проте деякі білоруси не зовсім впевнені у рішучості Лукашенка. Наприклад, журналістка з Білорусі Ксенія Галубовіч у коментарі для УП зазначила, що самопроголошеному президенту країни може бути складно відмовити Путіну.

Пряма мова Галубовіч: "Якщо Росія вирішить використати територію Білорусі для провокації або запуску балістичних ракет, можливості Мінська відмовити Москві будуть дуже обмеженими".

Досвід співпраці чи то залежності Білорусі від Росії показує, що справді так і є. Протягом усього часу повномасштабного вторгнення в Україну білоруська військова промисловість працювала на користь Росії. З лютого 2022 року до серпня 2025-го Росія отримала від режиму Лукашенка озброєння щонайменше на 1,2 мільярда доларів, зазначає Білоруський розслідувальний центр.

Білоруси можуть опинитися в ситуації, коли стануть жертвами тиску з боку Путіна на Лукашенка. Якщо самопроголошений президент надасть дозвіл на запуск балістичних ракет з білоруської території, це може призвести до розширення географії конфлікту ще на одну країну. У такому разі білоруси, ймовірно, зіткнуться з контратакою, подібно до того, як це відбувається зараз у Росії.