Удар по заходу: яким чином Білорусь підтримує Росію в агресії проти України

Восени 2026 року Росія значно посилила свої військові дії в західних областях України. Якщо в серпні дрони-камікадзе лише іноді досягали цих територій, то в жовтні масштаб атак зріс, і вони почали відбуватися кілька разів на добу.

Про це пише УП.

Підсиленням для росіян стали ретранслятори, які розташовані на території Білорусі й фактично стали коридором для ворожих дронів у західному напрямку, заявив президент Володимир Зеленський. Ці станції супроводжують БПЛА під час руху, забезпечуючи їх сигналом.

Речник ДПСУ Андрій Демченко в коментарі УП розповів, що режим Лукашенка допомагає Росії не лише підсиленням сигналу. Досить часто під час маршрутів російські дрони залітають і на білоруську територію.

"Вони здатні проникати з Чернігівщини, пересуватися територією Білорусі, а потім знову входити в Україну, зокрема в Київську та Житомирську області," - зазначив Демченко.

Небезпека тільки збільшується, оскільки Росія планує розмістити балістичні установки на території Білорусі. У разі запуску ракет з цієї локації, весь західний регіон опиниться під серйозною загрозою. Час, необхідний для досягнення Львова або Івано-Франківська балістичними ракетами, може скоротитися до кількох хвилин.

Чи наважиться Лукашенко відкрито вступити у війну, дозволивши запуск балістики з території Білорусі? І чи реально заглушити сигнал ретрансляторів, які допомагають російським дронам? Про це - в матеріалі "Української правди".

Ретранслятори: це вже не новина.

Функціонування ретрансляторів у Білорусі Україна відстежує вже не вперше. У червні 2026 року президент Зеленський зазначав, що чотири ретранслятори, розташовані в Гомельській та Брестській областях, допомагають коригувати атаки "Шахедів" на українські позиції.

Досліджуйте далі: Росія починає використовувати "Шахеди" через територію Білорусі: під кордоном знайдено п'ять нових баз.

Тоді Зеленський висунув Лукашенку ультиматум: протягом тижня зупинити діяльність ретрансляторів, інакше Україна візьме справу у свої руки. Після цих загроз Білорусь відключила підсилювачі сигналу.

Три місяці пройшли, і у вересні підсилювачі сигналу знову активувалися. Андрій Демченко, речник Державної прикордонної служби України, зазначив, що немає сенсу шукати приховані причини відновлення роботи ретрансляторів – Білорусь просто не може витримати тиск з боку Росії.

Ретранслятори стали важливим елементом для ворога в контексті атак, оскільки з початку 2026 року РФ втратила можливість вільно використовувати Starlink для ударних операцій. Україна звернулась до SpaceX у зв'язку з тим, що російські безпілотники почали експлуатувати термінали Starlink для управління під час своїх нападів. У відповідь американська компанія почала блокувати термінали, які не були верифіковані.

Росія займається створенням проєкту "Рассвет", який має потенціал стати конкуренцією для американських супутникових систем. Однак наразі ще занадто рано говорити про повноцінне впровадження власної мережі. Проєкт досі перебуває на стадії тестування, тому ретранслятори стали важливим елементом у здійсненні російських військових операцій.

Як функціонують ретранслятори

Авіаексперт Анатолій Храпчинський у своєму інтерв'ю для УП пояснив, що принцип функціонування цих станцій є досить простим. В основі їх роботи лежить звичайна телекомунікаційна вишка мобільного зв'язку, яка зовні не відрізняється від звичних цивільних об'єктів. На цю вишку встановлюють спеціалізоване цифрове обладнання, призначене для передачі та прийому радіосигналів, а також потужні антени, які націлені на повітряний простір України.

Пристрій підключається до стаціонарного джерела живлення та також функціонує на основі волоконно-оптичних технологій. Це дозволяє встановити з'єднання між ударними підрозділами безпілотників і командними центрами, при цьому сигнал має змогу охоплювати площу на глибину до 140 кілометрів.

Мережа функціонує таким чином, що безпілотник у повітрі не є кінцевим отримувачем сигналу, а слугує ретранслятором для інших дронів. Наприклад, якщо вежа на кордоні надсилає сигнал першому БПЛА на відстань від 100 до 140 кілометрів, цей дрон може передати сигнал далі ще на 50-70 кілометрів, пояснює авіаційний експерт.

"Завдяки побудові багатострибкового повітряного ланцюжка ударна група може просуватися вглиб території України на 200 кілометрів, а за сприятливих умов - і до 300", - пояснює Храпчинський.

Один наземний ретранслятор має можливість одночасно підтримувати зв'язок і забезпечувати з'єднання для до 50 безпілотників, коли мова йде про передачу невеликих обсягів інформації. Проте, якщо виникає необхідність у підтвердженні цілей або ручному наведенні, обставини суттєво змінюються. Як зазначає авіаексперт, у такому режимі одна базова станція може обслуговувати лише 1-3 дрони одночасно.

"Цей технічний аспект безпосередньо роз’яснює зміни в тактиці російських військ, які ми спостерігаємо в останній період: противник все частіше здійснює масштабні атаки, розподіляючи їх на компактні хвилі", - зазначив Храпчинський.

Ретранслятор абсолютно однаково працює і щодо класичних безпілотників, і щодо швидкісних реактивних версій. Ба більше, дешеві дрони часто прикривають своїм радіополем основний ударний ешелон, наголошує авіаексперт.

Де знаходяться та яка їхня вартість?

Російські сили встановлюють ретранслятори максимально близько до українського кордону, аби забезпечити стабільність сигналу. Важливо, щоб між антеною та приймачем була відкрита видимість, без суттєвих перешкод. Чим ближче станція розташована до української території, тим менший вплив на якість сигналу мають природні перешкоди, такі як рельєф та лісові насадження.

Зображення з урочистого відкриття нової білоруської прикордонної застави в селі Гдень, яке відбулося 9 квітня, служить підтвердженням розташування цих станцій. Храпчинський звернув увагу на опубліковані фотографії, на яких видно вежу з численними антенною апаратурою. Відстань від цієї вежі до українського кордону складає лише 1,8 кілометра, тоді як до центру Києва – близько 100 кілометрів. Крім села Гдень, ретранслятори також розміщені щонайменше в чотирьох інших населених пунктах Гомельської області, за даними моніторингового каналу "єРадар": місто Хойнікі знаходиться приблизно в 45 кілометрах від кордону; село Махновичі – близько 35-40 кілометрів; село Дзербінка – приблизно 8-10 кілометрів; а село Буда-Софіївка – менш ніж 5 кілометрів.

У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України, з огляду на чутливість цієї теми, відмовилися надавати УП інформацію про те, скільки рестрансляторів є на території Білорусі, тож офіційно ці дані не підтверджені.Оснащення однієї базової вежі обходиться в середньому до $20 тисяч. Щоб налагодити сигнал уздовж основних маршрутів прольоту, Росії достатньо розгорнути орієнтовно 18-22 такі станції, вважає авіаексперт.

"З точки зору фінансів для Росії та Білорусі це малозначне рішення. В даному випадку не застосовуються дорогі військові технології — система створена на основі комерційних рішень подвійного призначення, в основному китайського виробництва," - зазначає Храпчинський.

Чи є в України протидія

Знищення веж на території Білорусі може стати важливою пасткою, яку підготувала Москва. Прямий напад стане для Кремля ідеальним приводом для остаточного залучення білоруських військ у відкриті бойові дії.

Авіаційний фахівець вважає, що найефективнішим методом вирішення питання з ретрансляторами може стати спроба блокування зв'язку між білоруськими станціями та російськими безпілотниками, використовуючи засоби радіоелектронної боротьби.

Балістика: не нова історія 2.0

На початку масштабного вторгнення Росії в Україні, в Білорусі було розміщено від 24 до 36 пускових установок. Як повідомляє "Беларускі Гаюн", у 2022 році з білоруської території було випущено не менше 721 ракети по Україні, включаючи "Іскандери", старі комплекси "Точка-У", а також зенітні системи С-300 та С-400.

Тоді з білоруського напрямку масовано обстрілювали і Київщину, і Житомирщину, і північно-західні регіони. Проблема України була у повній відсутності комплексів Patriot чи SAMP/T, тож будь-який пуск "Іскандера" означав фактично гарантований приліт.

У 2026 році Росія має дещо відмінні цілі – вона прагне витягнути наші обмежені ресурси, оскільки у нас немає ракет системи протиповітряної оборони, підкреслив експерт у галузі авіації.

Читати ще: Від війни на виснаження до знищення: які цілі обирає Путін на заході України

У Білорусі досі розташований російський дивізіон "Іскандер-М", який складається з чотирьох самохідних пускових установок. Крім того, ця країна володіє балістичними установками, що залишилися з радянської епохи, а саме 36 пусковими установками "Точка-У" з модернізованими ракетами.

Та все ж Білорусь планує ще більше масштабувати ракетну інфраструктуру: журналісти проєкту "Схеми" (Радіо Свобода) фіксували підготовку до таких планів. Ще у вересні 2025 року з супутників було видно, що на базі 465-ї ракетної бригади в Осиповичах розбудували три капітальні спеціалізовані ангари.

"Кожен такий ангар розрахований на повний дивізіонний комплект із 12-13 спецмашин: 4 пускові, 4 транспортно-заряджальні машини та техніка управління й забезпечення. Сумарно цей майданчик здатний штатно прийняти повноцінну ракетну бригаду - до 12 пускових установок та майже 40 одиниць супутньої техніки", - наголошу Храпчинський.

Які ракети здатні до запуску?

Якщо Росія реалізує свої наміри, з території Білорусі можуть бути застосовані різні види озброєння, що залежатиме від конкретних бойових завдань. Храпчинський вважає, що для ударів по важливих об'єктах інфраструктури та логістичних вузлах на заході України можуть бути використані модернізовані ракети "Іскандер-1000", здатні вражати цілі на відстані до 550 кілометрів. Крім того, на озброєнні є північнокорейські ракети KN-23, які мають дальність понад 600 кілометрів.

Додаткова інформація: Росія планує провести випробування нового класу балістичних ракет, які матимуть дальність до 800 км, повідомляє ГУР.

Експерт зазначає, що росіянам не потрібно розміщувати наземні установки близько до нашого кордону, наражаючи їх на ризик удару. Вони можуть ефективно діяти з глибини білоруської території, завдаючи ударів по Львівській чи Волинській областям з часом підльоту лише 2-3 хвилини.

Якщо сучасні ракети з дальністю 500-600 кілометрів будуть запущені з полігонів у Брестській та Гомельській областях, під загрозою опиняться не лише найближчі міста, такі як Луцьк і Рівне, але й Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ та Хмельницький. Це означає, що практично весь західний тил, включаючи передгір'я Карпат, може стати мішенню.

Час, за який ракети можуть досягти зазначених регіонів у разі запуску, є вкрай коротким: до Луцька та Рівного вони долетять за 1,5-2 хвилини; до Львова, Тернополя та Івано-Франківська - за 2,5-3,5 хвилини. "Для цивільного населення сигнал повітряної тривоги фактично буде звучати майже в момент вибухів або за лічені секунди до їхнього прильоту, що суттєво зменшує звичний час реагування, який західні області мали під час атак крилатими ракетами або дроновими ударами "Шахедів", - зазначає Храпчинський.

Чи може бути справжня підтримка від партнерів?

У світлі таких подій, українська система ППО опиниться в умовах максимального навантаження, зазначає експерт з авіації. Підтримка союзників, коли вона надається, у сфері розвідданих є миттєвою: супутники здатні зафіксувати тепловий слід двигуна ракети вже в перші секунди після її запуску та невідкладно передати цю інформацію. Тож значного прогресу в цій сфері не слід очікувати.

Єдиний варіант, коли допомога партнерів справді буде дієва, - це розміщення додаткових комплексів протиракетної оборони на українській території.

Безумовно, для України великою перевагою могла б стати американська база протиракетної оборони Aegis Ashore, яка була введена в експлуатацію в листопаді 2024 року в польському містечку Редзіково. Проте ця база є складовою частиною системи протиракетної оборони НАТО, і її функціонування залежить від політичних рішень Альянсу, підкреслив Храпчинський.

Що можна очікувати від Лукашенка?

Сценарій балістичних ударів по Україні з території Білорусі наразі залишається лише потенційним, а не неминучим розвитком подій. Усе залежить від того, чи наважиться Лукашенко піддатись тиску Росії та втягнути Білорусь у відкриту війну.

Експерт з питань Білорусі та Росії Ігар Тишкевич в інтерв'ю УП висловив думку, що Лукашенко може погодитися на вимоги Кремля, якщо його переговори зі США та Польщею не принесуть результатів. У вересні самопроголошений президент Білорусі провів зустріч зі спеціальним посланцем Трампа, Джоном Коулом. Під час цієї зустрічі вони досягли угоди про звільнення 25 політичних в'язнів у Білорусі в обмін на зняття санкцій США з двох білоруських фірм. Тим часом міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зазначив, що існує перспектива відновлення відносин між Польщею та Білоруссю.

На сьогоднішній день немає підстав вважати, що відносини з Заходом можуть опинитися у кризі, тому Лукашенку абсолютно невигідно здійснювати пуски ракет зі своєї території.

"Він дуже любить владу. Власну владу. Зламати цю формулу може за однієї умови: якщо раптом вирішить, що бути президентом незалежної - або хоча б відносно незалежної країни - не так вигідно, як бути губернатором в Росії. Або в разі державного перевороту в Білорусі, коли до влади приходять відверті призначенці з Москви - тоді так, ця ймовірність зростає в рази", - зазначає Тишкевич.

Проте деякі громадяни Білорусі не настільки впевнені у рішучості Лукашенка. Наприклад, білоруська журналістка Ксенія Галубовіч у своєму коментарі для УП зазначила, що самопроголошеному президенту Білорусі може бути важко протистояти волі Путіна.

"Якщо Росія вирішить використати територію Білорусі для провокації або запуску балістичних ракет, можливості Мінська відмовити Москві будуть дуже обмеженими", - вважає вона.

Досвід співпраці, чи то залежності Білорусі від Росії показує, що справді так і є. Протягом усього часу повномасштабного вторгнення в Україну білоруська військова промисловість працювала на користь Росії. З лютого 2022 року до серпня 2025-го Росія отримала від режиму Лукашенка озброєння щонайменше на 1,2 мільярда доларів, зазначає Білоруський розслідувальний центр.

Білоруси ризикують стати заручниками тиску Путіна на Лукашенка. Якщо самопроголошений президент дозволить запускати балістичні ракети з території Білорусі, географія війни може збільшитися на ще одну державу. Тоді білоруси, дуже ймовірно, зіткнуться з ударами у відповідь, як це нині відбувається в Росії.

Тетяна Кривішина, Наталія Боднар.

Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу, щоб бути в курсі найсвіжіших новин з Волині, України та з усього світу!