Угода з судовими органами: Сергій Тищенко має шанс уникнути відповідальності у справі, пов’язаній з розкраданням нафтопродуктів, що стосується Курченка, повідомляють ЗМІ.

Бізнесмен Сергій Тищенко отримав шанс уникнути покарання у справі, пов'язаній з привласненням близько 1 мільярда гривень, завдяки угоді про визнання провини, укладеній в рамках розслідування Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). При цьому, за попередніми оцінками, розмір компенсації виявиться значно меншим за завдану державі шкоду і становитиме приблизно 200 мільйонів гривень.

Як повідомляє Центр протидії корупції, розгляд угоди розпочався у Вищому антикорупційному суді (ВАКС), але відбувається у закритому режимі.

Йдеться про справу щодо привласнення арештованих нафтопродуктів втікача-олігарха Сергія Курченка на суму близько 817 млн грн. Підозри Тищенку та іншим фігурантам справи було оголошено у лютому 2024 року. Тоді ж збитки від схеми оцінили майже у 1 млрд грн. Бізнесмена заарештували з альтернативою внесення застави у 363 млн грн. Попри британський паспорт, понад 200 поїздок за кордон та родину, що проживає за межами України, у серпні 2025 року суд пом'якшив йому запобіжний захід і знизив суму застави до 181 млн грн.

Слідчі органи вважають, що в період 2014-2015 років Тищенко спільно з колишнім депутатом Сергієм Пашинським заволоділи близько 100 тисяч тонн нафтопродуктів, що належали Сергію Курченку. Ці нафтопродукти були конфісковані та передані державному підприємству "Укртранснафтопродукт" для подальшої реалізації. Їхня орієнтовна ринкова вартість становила 817 мільйонів гривень. За інформацією НАБУ та САП, кошти від продажу цього пального не надійшли до державного бюджету, а були виведені через компанії, пов'язані з Тищенком, зокрема "Укройлпродукт", яка реалізувала пальне зі значними знижками. Внаслідок цих дій держава понесла збитки в розмірі понад 400 мільйонів гривень, а додаткові втрати склали ще 250 мільйонів гривень.

Сергій Тищенко виступає бенефіціаром концерну "Фактор". У рішеннях суду його зазначають як керівника наглядової ради Коростенського заводу хімічного машинобудування (ПрАТ "Хіммаш"). До його активів також відноситься кондитерська фабрика "Житомирські ласощі".

Після втілення схеми з нафтопродуктами Тищенко оголосив про своє банкрутство. Основні активи, серед яких "Фортуна-Банк" та 99,5% акцій "Житомирських ласощів", були передані на ім'я його матері Мотрону Тищенко.

Під її формальним управлінням дохід "Житомирських ласощів" у 2023 році зріс до 575 млн грн. Крім того, компанія Мотрони Тищенко ВАТ "Коростенський завод Хіммаш" виконувала оборонні держзамовлення та експортувала продукцію в Ірак. Журналісти припускають, що ця продукція могла використовуватися при виробництві російських дронів-камікадзе "Шахед".

Незважаючи на те, що Тищенко знаходився під вартою, слідчі виявили, що він продовжував управляти своїм бізнесом за допомогою IP-телефонії. Зокрема, за інформацією, він зміг разом із підсанкційним російським підприємцем Ігорем Наумцем ("Юнігран") ініціювати перерозподіл активів у Житомирській області.

Брат Тищенка очолив наглядову раду АТ "Коростенський кар'єр", а його син став директором підприємства. Разом із мером Коростеня Володимиром Москаленком вони позиціювали себе як меценати, але водночас підтримували діяльність псевдорелігійної організації "АллатРА", що поширювала проросійські наративи.

Вищий антикорупційний суд почав розгляд справи щодо визнання провини Сергія Тищенка у контексті привласнення арештованих нафтопродуктів, що належать Курченку, на загальну суму 817 мільйонів гривень. Судові засідання проходять у закритому режимі, щоб забезпечити безпеку і зберегти конфіденційність слідства. Як повідомляє прокурор, один з підозрюваних разом із своїми адвокатами намагаються впливати на інших учасників справи, включаючи Тищенка.

У 2024 році підозри були пред'явлені колишньому нардепу Сергію Пашинському, бізнесмену Сергію Тищенку та іншим особам. За версією слідства, Тищенко та Пашинський створили схему для незаконного заволодіння арештованим майном, організувавши для цього злочинну групу. Вони домоглися передачі нафтопродуктів державному підприємству, керівництво якого займали їхні підконтрольні особи. При цьому Пашинський забезпечив контроль за нафтобазами за допомогою сил МВС, які підпорядковувалися членам злочинної організації. Врешті-решт, підприємство реалізувало сировину за заниженими цінами через компанію, що їм належала, але гроші в бюджет не надійшли – вони були виведені на рахунки пов'язаних структур.

Сергій Курченко -- український бізнесмен із Харкова, який став відомим на початку 2010-х років. Його називають "газовим королем" часів Віктора Януковича: він сколотив статки на схемах з імпорту скрапленого газу й нафтопродуктів через групу компаній "СЄПЕК".

Після революційних подій Євромайдану та втечі Віктора Януковича у 2014 році в Україні проти Сергія Курченка були ініційовані кримінальні справи за звинуваченнями у великих фінансових махінаціях та ухиленні від сплати податків. Сам Курченко покинув країну — за інформацією ЗМІ, він опинився в Росії, де отримав статус резидента. Українські правоохоронні органи оголосили його у розшук, а активи його компанії "СЄПЕК" були арештовані та частково націоналізовані.