У 2026 році в Україні продовжиться тенденція створення до 30 нових індустріальних парків на рік, з яких від 15 до 25 будуть активно функціонувати, за прогнозами експертів.

У 2026 році еволюція індустріальних парків в Україні охоплюватиме декілька суттєвих напрямків, які почали формуватися протягом останніх трьох років. Зокрема, очікується стабільний приріст як зареєстрованих, так і активних індустріальних парків. За словами Валерія Кирилка, генерального директора групи компаній "Індустріальні парки України", щороку планується реєстрація до 30 нових парків, з яких 15-20 буде активно функціонувати.

У підсумковому звіті Кирилко про еволюцію індустріальних парків наголошується, що вони будуть спрямовані на підвищення спеціалізації, впровадження інновацій та забезпечення екологічної стійкості.

"Державна підтримка, залучення іноземних інвесторів і розвиток інфраструктури дозволять створити потужні промислові кластери, які стануть локомотивами економічного відновлення та зростання країни", - йдеться у повідомленні.

У статті зазначається, що до кінця 2025 року в Україні в реєстрі промислових парків нараховувалось 118 об'єктів. Однак у січні 2026 року з реєстру було виключено сім парків, внаслідок чого на сьогодні залишилось 111 промислових парків.

У період з 2022 по 2025 рік, під час війни, було зареєстровано 80 ІП, що становить приблизно 70% від загальної кількості. У минулому році було зафіксовано 27 нових парків, тоді як з реєстру було виключено вісім з них.

Як було зазначено раніше, на кінець 2025 року в індустріальному парку було зведено або перебувало на стадії будівництва 37 промислових об'єктів. З них 22 вже завершено, а 15 знаходяться в процесі зведення. Ці підприємства охоплюють різні галузі, такі як агропереробка, харчова промисловість, виробництво меблів та деревообробка, а також машинобудування.

Згідно з інформацією, поданою Кирилко, Київська область виявилася лідером за кількістю зареєстрованих індустріальних парків, маючи чотири таких об'єкти. Три індустріальних парки зареєстровано в Житомирській, Одеській та Хмельницькій областях, тоді як Вінницька, Закарпатська та Львівська області мають по два парки. Ще вісім областей зареєстрували по одному індустріальному парку.

"Окремо визначаємо появу першого індустріального парку зареєстрованого в Кіровоградській області", - зазначається у матеріалі.

Львівська область займає перше місце за кількістю зареєстрованих інвестиційних парків, де наразі налічується 20 таких об'єктів. На другій позиції знаходиться Київська область з 15 парками, а трійку лідерів завершує Закарпаття з 12 зареєстрованими парками.

"Львівська область показала найбільший приріст під час війни, створивши 12 нових парків, слідом ідуть Закарпатська область з 11 парками та Київська область з восьмома. Водночас у трьох областях - Харківській, Херсонській та Запорізькій - відсутні індустріальні парки," - зазначено в повідомленні.

З ініціаторів в 2025 році реєстрували більше приватні ініціатори (19) ніж комунальні.

У контексті комунальних парків спостерігається виникнення нового типу синергії при їх формуванні, що отримав назву комбінованих індустріальних парків. Ці парки створюються за ініціативи комунальних органів для конкретного інвестора, який виступає у ролі управляючої компанії та розвиває проект як залучений девелопер або виробничий "якірний" оператор. З восьми існуючих комунальних парків, як мінімум три були реалізовані за такою схемою, як зазначено у матеріалі.

Найбільша кількість спеціалізованих індустріальних парків пов'язана з промисловим агросектором та виробництвом харчової промисловості, на другому місці виробництво будівельних матеріалів, і окремо серед них виробництво металоконструкцій.

"Наступними в списку є складські приміщення. Хоча це не є прямим показником інвестиційної привабливості, останнім часом багато логістичних парків отримують статус баз для перевалки і зберігання з додатковими промисловими секціями. Далі йдуть змішані парки, які не мають чіткої спеціалізації," - зазначено у повідомленні.

З'явився новий клас учасників, що відповідає сучасним вимогам — це енергетичні компанії, які займаються експлуатацією сонячних електростанцій, газопошневі електростанції, підприємства, що перетворюють відходи на електричну енергію та біогаз, а також оператори систем накопичення енергії та різноманітні комбінації таких гравців.

"У цьому контексті виникають питання та виклики, пов'язані з розміщенням операторів електроенергії на території промислових земель. Проте, з часом практичні приклади допомагають адаптувати умови для впровадження таких проєктів у межах індустріальних парків," - зазначають фахівці.

У матеріалі нагадується, що загальний обсяг державного стимулювання індустріальних парків у 2025 році склав 900,681 млн грн, і ще більше 4 млрд грн профінансував приватний бізнес - 98% цих інвестицій українського походження.

На жаль, наразі можливості отримання міжнародних грантів та програм технічної допомоги для розвитку інфраструктури інноваційних парків є досить обмеженими. Основною причиною цього є те, що міжнародні організації та донори зосереджують свою увагу на підтримці конкретних компаній або резидентів, які вже працюють або мають намір працювати в рамках парків, а не на фінансуванні інфраструктурних проєктів, таких як прокладка комунікацій, будівництво доріг чи залізничних шляхів, зазначено в матеріалі.

Також, вкладення в інфраструктурні проекти становлять ризик для мікрофінансових організацій, оскільки не існує жодних гарантій щодо повернення вкладених коштів.

"Єдиним відомим прикладом є індустріальний парк "Рясне-2"/"М-10 Lviv Industrial Park" у Львові, що управляється компанією Dragon Capital. Цей парк отримав кредит від Європейського банку реконструкції та розвитку на суму понад $24,5 мільйонів, який був застрахований від військових ризиків компанією MIGA. Проте ці фінансові ресурси використовувалися не лише для розвитку інфраструктури, а й для зведення об'єктів для резидентів," - зазначено в матеріалі.

Експерти підкреслюють, що наразі можна виділити три ключові категорії ініціаторів індустріальних парків: промисловий тип (коли приватний інвестор створює парк для реалізації власних виробничих проектів); комунальний тип (ініціатива виходить від громади, зокрема місцевої ради або муніципалітету); та девелоперський тип (коли приватна особа або компанія, що володіє чи орендує земельну ділянку або промислову зону, стає ініціатором).

Вони підкреслюють суттєве збільшення кількості приватних парків в порівнянні з комунальними. Якщо до 2022 року комунальні парки становили приблизно 80% від загальної кількості, то за останні три роки частка зареєстрованих комунальних парків знизилася до 35%, тоді як приватних парків стало 65%.

Експерти зазначають, що серед ключових тенденцій розвитку інтелектуальної власності в цьому році спостерігається поступовий перехід від кількісних показників до якісних, зростання державної підтримки та різноманітних стимулів, активізація залучення іноземних інвестицій, а також акцент на екологічні аспекти.

Крім того, вони вважають, що ІП все більше орієнтуються на створення технологічних кластерів, промислові кластери, де резиденти доповнюють один одного, стануть поширенішими.

Очікується також збільшення кількості мережевих керуючих компаній, які спеціалізуються на розвитку ІП, а іноземні керуючі компанії, особливо з Європи та Азії, почнуть активніше заходити на український ринок.

Ключовим етапом стане заснування Всеукраїнської асоціації промислових парків, що приверне увагу девелоперських компаній до індустріальних зон.