Український фармацевтичний ринок переживає буремні часи: капітал зростає, а учасники постійно змінюються.

Фармацевтика - це одна з галузей економіки, яка лише виграє за умов війни. Тож чи варто дивуватися, що на початку року галузь опинилася під пильною увагою держави, яка перейнялася тим, що вітчизняна фармацея заробляє занадто багато і добре б обмежити ціни. Скрипучи серце, гравці ринку пішли назустріч, але зважаючи на все, ми стаємо свідками чергового переділу, в якому учасники використовують усі методи.

Чому держава раптово взялася за ціни на ліки в Україні

До початку 2025 року державні органи не приділяли значної уваги вітчизняному фармацевтичному ринку. Однак у лютому кілька державних установ раптом зацікавилися цією галуззю:

Не залишилися осторонь самі виробники, які запропонували знизити ціни на 30% на Топ-100 найпопулярніших ліків.

Стан стабільності на ринку зберігався до завершення весняного сезону, коли 29 травня професійні об'єднання фармацевтичної галузі направили відкритий лист президенту України Володимиру Зеленському. У цьому документі було висловлено невдоволення щодо недотримання угод між виробниками та Міністерством охорони здоров'я.

Основна причина невдоволення полягала у правилах надання маркетингових послуг, які спочатку планувалися для спільної розробки Міністерством охорони здоров'я та фармацевтичними компаніями. Проте фінальна версія документа не врахувала пропозиції представників галузі. Вони виступали за виділення до 12% від обсягу продажів на маркетингові витрати, тоді як чиновники не включили цю можливість у свій варіант.

У своєму зверненні фармацевтичні виробники пояснили, що завдяки механізму маркетингових витрат реалізуються партнерські програми аптек, які дозволяють пропонувати ліки за зниженими цінами для споживачів. Відмова від цього підходу може загрожувати стабільності аптечної роздрібної мережі. Це вже стало очевидним після введення заборони на маркетингові витрати, яка набере чинності 1 березня 2025 року, зазначають автори листа.

Варто відзначити, що, згідно з даними Державної служби статистики, у березні ціни на медикаменти зросли на 1,9% у порівнянні з лютим. Проте в квітні спостерігалося зниження цін на 0,3% в порівнянні з березнем. Зазначимо, що в лютому, до введення урядових обмежень на ціни, вартість медичних препаратів збільшилася на 1,1% порівняно з січнем, а в січні ціни зросли на 1,9% в порівнянні з груднем 2024 року.

Іншими словами, особливо позитивного ефекту від держрегулювання на ліки, за винятком їх зниження на 0,3% у квітні, поки що й справді не відчувається.

Однак, як би не складалися обставини, фармацевти досі не отримали жодної відповіді на свій лист від президента або державних установ.

Проте, інтерес держави до фармацевтичного ринку може мати і більш прагматичні причини, зокрема, зростаючий обсяг фінансових оборотів. За інформацією сервісу YouControl, у 2024 році п'ять найбільших компаній у цій сфері отримали близько 32 мільярдів гривень, тоді як у 2023 році їхні доходи становили приблизно 28 мільярдів гривень. Отже, приріст склав близько 15%, що є вагомим досягненням для небагатьох галузей української економіки, окрім військово-промислового комплексу.

До провідних компаній на ринку за результатами 2024 року потрапили:

На ринку не відбувається жодних суттєвих змін; його провідні позиції все ще займають ті ж компанії та їхні власники, що і раніше.

Таким чином, АТ "Фармак", яке з 1995 року належить Філі Жебровській, продовжує залишатися лідером на ринку. Це, зокрема, пов'язано з умінням налагоджувати зв'язки з владою, що особливо яскраво проявилося під час президентства Петра Порошенка. У той період брат бізнес-вумен, Павло Жебровський, займав пост голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації.

Приватне акціонерне товариство "Дарниця" знаходиться у власності колишнього народного депутата України Гліба Загорія, чий ім'я неодноразово згадувалося під час президентства Петра Порошенка у контексті тіньового впливу на фармацевтичну галузь. Проте після зміни влади інформаційний потік про нього суттєво зменшився.

ТОВ "Юрія-Фарм" можна повною мірою назвати сімейним підприємством, адже її власниками є Микола Гуменюк, лікар вищої категорії, доктор медичних наук, професор, засновник компанії, його дружина Галина Гуменюк, дочка Наталія Деркач, та зять Дмитро Деркач.

Щоправда, в інтернеті можна знайти інформацію, що тіньовим співвласником "Юрія-Фарм" є відомий український пульмонолог, головний фтизіатр МОЗ, директор Інституту фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМНУ академік Юрій Іванович Фещенко.

Особливою перевагою групи "Юрія-Фарм" є ТОВ "Медичний центр М.Т.К.", яке здобуло перемогу в державних тендерах на суму 11,5 млрд. грн., успішно виграючи 3 з 4 конкурсів, в яких бере участь.

Київський вітамінний завод, яке є одним із найдавніших виробництв в Україні, відзначає 75 років своєї діяльності та пропонує 120 різноманітних препаратів, що робить його досить унікальним для нашої країни. Підприємство належить канадському підприємцеві Максиму Мартіну, який утримує завод від участі в тендерах та скандалах, забезпечуючи його спокійну роботу.

Зрештою, АТ "Київмедпрепарат", частина фармацевтичної групи "Артеріум" екс-народного депутата України та великого бізнесмена, власника групи "Фінанси та кредит" та однойменного банку Костянтина Жеваго. Щоправда, сам він перебуває закордоном, оскільки з 2019 року слідство намагається довести і заарештувати Жеваго за низкою кримінальних проваджень, одне з яких - розтрата 113 млн дол. з банку "Фінанси та кредит". Але незважаючи на це, справи у "Київмедпрепарату" йдуть добре, за 2024 рік його дохід зріс на 36%, що у відсотковому відношенні вище, ніж у будь-якого з інших учасників Топ-5.

Проте, хоча ситуація з лідерами ринку та незадоволенням фармацевтів щодо державного регулювання цін виглядає більш-менш зрозумілою, неясно, чому на початку червня багато ЗМІ почали згадувати про хабар, який стався три роки тому.

Різноманітні медіа-джерела спалахнули схожими матеріалами про Сергія Кузьміних, народного депутата України та голову підкомітету з фармацевтики і фармацевтичної діяльності у Комітеті Верховної Ради з питань охорони здоров'я. Йому пригадали ситуацію з отриманням хабара у розмірі 558 тисяч гривень, що мала місце під час укладання угод між приватними компаніями і лікарнею в Житомирській області в січні 2022 року. Однак у публікаціях ЗМІ ім'я цього політика часто асоціюється з кураторством у сфері фармацевтики в Україні та захистом інтересів виробників через його діяльність у відповідному парламентському комітеті.

Слід зазначити, що, як і багато інших кримінальних справ, що виникли на фоні війни, ймовірний хабар Сергія Кузьміних "завис" у судах, і немає підстав вважати його хабарником на законних підставах. Сам політик спростовує ці звинувачення і стверджує, що став жертвою інформаційної атаки. Безумовно, будучи зацікавленою особою, його слова не можуть вважатися остаточною істиною, проте деякі аспекти справді викликають занепокоєння.

Сергію Кузьміних висувають звинувачення в отриманні хабаря в розмірі 558 тисяч гривень від постачальників медичного обладнання в Житомирській області. За валютним курсом того часу це становить лише близько 20 тисяч доларів, що виглядає досить незначно для особи, яку багато ЗМІ називають "класичним смотрящим" у фармацевтичній сфері.

Синхронність та негативний характер публікацій також підкріплюють версію нардепа про те, що проти нього ведеться інформаційна кампанія.

Проте в даному контексті виникає питання: хто і з якою метою вдався до таких дій? Відповідь на запитання "чому" виглядає найімовірніше як спроба створити певну "димову завісу" в ситуації, коли широко оголошена державна програма зниження вартості медикаментів фактично не виправдала очікувань.

Згідно з розслідуванням OBOZ, ще до того, як 1 березня було оголошено про зниження цін на ліки на 30%, їх вартість зросла на 39%. Отже, фактично не відбулося зниження цін, а навпаки, спостерігалося підвищення. Як уже було зазначено, навіть офіційні дані Держстату свідчать про те, що в березні та квітні ціни на медикаменти, скоріше за все, продовжували зростати.

У даній ситуації є ймовірність, що з'явиться бажання знайти або "вказати на винного" у зв'язку з невдачею, звинувативши чергового "смотрящого". І в таких умовах ім'я народного депутата, пов'язаного з хабарництвом при укладанні контракту в сфері фармацевтики, може стати не найгіршим варіантом.

Проте існує ймовірність, що певна особа вирішила приховати свої власні зацікавлення, переключивши увагу на іншу постать. Хто ж може бути цим "кимось"? Наприклад, це може бути досвідчений учасник ринку, який з тих пір став менш помітним.

Раніше в медіа згадувалися імена Петра Багрія та Гліба Загорія, власника ПрАТ "Дарниця".

Офіційно Петро Багрій переніс основний фокус своїх бізнес-інтересів в енергетику, що належить йому групі компаній "Кліар енерджі". Втім, є у нього фірми й у медичній сфері.

Насамперед це 50% у ТОВ "Рецепти життя" (сфера діяльності - роздрібна торгівля фармацевтичними товарами у спеціалізованих магазинах, статутний фонд - 1 млн 149 тис. грн.). Мережа аптек принесла власникам 2024 року 94,5 млн грн, непогано, але з колишніми часом не порівняти.

ТОВ "Центр сучасної медичної діагностики "Енерджі хелс" спеціалізується на загальній медичній практиці і має статутний капітал у розмірі 1 мільйон гривень. Однак з 2021 року компанія пережила значне зниження доходів, зменшившись з 12,5 мільйонів до 2 мільйонів гривень у 2024 році. Варто зазначити, що Багрія володіє лише 33% акцій підприємства.

Петро Багрій, президент асоціації "Виробники ліків України", безперечно, має детальну інформацію про події в галузі. Проте варто зазначити, що асоціація не висловила підтримки відкритому листу до президента. Багрій, виконуючи обов'язки президента, не поставив свого підпису під цим документом, натомість у березні він публічно висловив підтримку державній позиції щодо витрат на маркетинг та анонсував зниження цін на ще 250 медичних препаратів.

З Глібом Загорієм ситуація дещо інша - як і Петро Багрій, екс-нардеп намагається не привертати до себе увагу, щоправда, за нього це роблять інші.

28 травня, всього за день до надходження листа до президента, компанія "Дарниця" повідомила про спробу провокації на свою адресу. Під час Zoom-наради, присвяченої реформам у сфері охорони здоров'я, хтось, використовуючи обліковий запис "Glib Zagoriy", опублікував коментар, що містив провокаційні елементи, які могли дискредитувати компанію та порушували принципи ділової етики. Це повідомлення, написане російською мовою, було швидко видалено самим автором, після чого він вийшов з наради, зазначили представники "Дарниці".

Раніше, у лютому дружина бізнесмена, директор ради директорів фармацевтичної компанії "Дарниця", співзасновник Zagoriy Foundation Катерина Загорій заявила, що держава не може використати європейський шлях щодо українського фармринку. І загалом його слід всіляко підтримує за умов війни.

Варто зазначити, що протягом останнього місяця директор Аптечної професійної асоціації України (АПАУ) Ірина Суворова висловила думку, що європейський досвід не підходить для України. Крім того, вона зазначила, що суворе регулювання цін у Європі стосується лише тих медикаментів, на які частково виділяються кошти з державного бюджету.

Цікаво, що у цьому ж відкритому листі до президента представники виробництв стверджують, що Міністерство охорони здоров'я нібито формує свій регламент на користь одного з виробників, хоча конкретно не згадується, про кого йдеться. Народний депутат Сергій Кузьміних підкреслив, що його неправомірно асоціюють із Петром Багрієм.

Як ми вже зазначали раніше, цю особу важко вважати значним виробником фармацевтичних засобів, а тим більше виробником у загальному сенсі. Насправді, бізнес Петра Багрія завжди зосереджувався переважно на постачанні ліків державі через компанії, що входять до його групи "Ганза", а не на їхньому виробництві.

Проте, безсумнівно стверджувати, що відбувається на українському фармацевтичному ринку, завжди важко. Часто бюджетні кошти, виділені на медикаменти, опиняються в руках чиновників, які їх неправомірно привласнюють.