В Інституті міжнародних відносин оголосили переможців конкурсу найкращих есе серед студентів, присвяченого ролі штучного інтелекту в українській дипломатії.

5 грудня 2025 року в Навчально-науковому Інституті міжнародних відносин КНУ імені Шевченка (ННІМВ) відбувся фінал другого всеукраїнського конкурсу з написання есе на тему: "Сучасна українська дипломатія: синергія людського та штучного інтелекту на захисті національних інтересів". Переможцем стала студентка 4 курсу ННІМВ Катерина Машошина.

Навчально-науковий Інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка отримав 252 заявки від студентів з 46 вищих навчальних закладів по всій Україні для участі в конкурсі. Серед міст, що представили своїх учасників, є Київ, Харків, Дніпро, Львів, Одеса, Ужгород, Чернігів, Миколаїв, Житомир, Херсон, Краматорськ та інші.

Це число вдвічі перевищує кількість учасників першого конкурсу, що проходив у квітні 2025 року, де взяли участь 130 студентів з 30 вищих навчальних закладів. У своїх есе вони обговорювали, яку роль відіграє штучний інтелект у процесах притягнення росії до міжнародної відповідальності.

Під час другого етапу конкурсу журі обрало 10 фіналістів, які представили свої есе на публічних дебатах. Учасники, які стали переможцями, отримали не тільки грошові нагороди, але й шанс пройти стажування в структурах Національної асоціації адвокатів України, Міністерства закордонних справ та у ряді провідних адвокатських об’єднань. Головна переможниця змагання, Катерина Машошина, була нагороджена сертифікатом на стажування в Фонді Президента України від керівництва Офісу Президента.

Перед студентською аудиторією виступили заступники керівника Офісу Президента України, Олена Ковальська та Ігор Жовква. Вони підкреслили важливість проведення подібних конкурсів, оскільки сучасна дипломатія зазнала суттєвих змін, що потребує впровадження нових стратегій і підходів.

"Для мене це неймовірний досвід. Ми бачимо, що цей конкурс дуже потужний і є ідея його масштабувати. Дипломатія зараз дуже змінилася, правила змінилися. Сучасна дипломатія дуже багатогранна і сьогодні дуже важливо поєднувати штучний інтелект з культурою, освітою, технологіями, гуманітарною сферою в цілому", - зазначила Ковальська.

Ігор Жовква, у свою чергу, підкреслив, що штучний інтелект є інструментом для аналізу та пошуку інформації.

"Штучний інтелект здатен аналізувати конвенції та договори на предмет порушення прав тих чи інших, але навряд чи можна проаналізувати брехню і фейки, які сьогодні використовує РФ. Штучний інтелект не може замінити людину, але може їй суттєво допомогти", - запевнив заступник керівника ОПУ.

Своїми виступами також поділилися президент Національної академії наук України Анатолій Загородній, керівник Дипломатичної академії Ігор Осташ та директор ННІМВ Валерій Копійка. Останній підкреслив, що зростання інтересу студентів до конкурсу є свідченням важливості обраної теми.

"Штучний інтелект - це не лише новітня технологія, а й один із важливих інструментів для ефективної дипломатії майбутнього. Я гордий, що нам вдалося за короткий час, всього за півроку, розробити функціональну платформу, де студенти можуть формувати своє майбутнє. Особливо приємно, що нашу ініціативу підтримують в Офісі Президента, Міністерстві закордонних справ, Національній академії наук та Національній асоціації адвокатів України (НААУ). Завдяки їхній підтримці нам вдалося провести цей конкурс, за що ми їм щиро вдячні", - зазначив директор інституту.

Копійка закликав представників Офісу Президента та Міністерства закордонних справ звернути увагу на студентів, які стали переможцями конкурсу. "Вже завтра вони матимуть можливість вирішувати міжнародні питання. Це і є справжня цінність цього заходу. Вони вперше отримали шанс у практичному форматі розв'язати конкретну проблему. Я звертаюся до Офісу Президента та МЗС — дайте їм можливість у майбутньому, запропонуйте їм роботу. Ви точно не пошкодуєте, якщо скористаєтеся цим шансом," — зазначив Копійка.

Професор Вадим Попко, який очолює кафедру порівняльного та європейського права в Навчально-науковому інституті міжнародних відносин КНУ імені Шевченка, підкреслив, що конкурс на найкраще есе продемонстрував, що українські студенти добре обізнані у технологіях штучного інтелекту та готові використовувати їх у дипломатичних практиках для ефективного захисту національних інтересів. "Ми вражені цим ентузіазмом і впевнені, що значна частина цих студентських досліджень стане основою для реальних ініціатив", - додав він.

Він підкреслив, що залучення студентів до таких змагань є вкрай важливим кроком, оскільки саме вони в майбутньому стануть частиною державного сектору і будуть сприяти Україні в її боротьбі проти агресора, аби досягти справедливого миру.

Конкурс виконує роль потужного стимулу для студентів. Нам слід підтримувати молодь у встановленні зв'язків з державними структурами. Офіс Президента, Міністерство закордонних справ, Національна академія наук України, Інститут міжнародних відносин: цей взаємозв'язок є необхідним, і він має спонукати до розробки нових підходів у боротьбі з викликами. Сьогодні ми провели фінальний етап та визначили найкращих учасників. Велика кількість студентів, які взяли участь у конкурсі, підтверджує, що ми рухаємося у правильному напрямку, - зазначив професор.

Президент НАНУ Анатолій Загородній зазначив, що цей конкурс важливий, як з точки зору долучення до захисту національних інтересів України в дипломатичні й сфері, так і з точки зору використання ШІ в цій сфері.

Ігор Осташ зазначив, що українські дипломати сьогодні є на передовій дипломатичної боротьби, і багато з успіхів у цій сфері стало можливим завдяки їхнім зусиллям, хоча це й вимагало чималих зусиль.

"Ваші проекти справляють враження завдяки використанню сучасних технологій. Штучний інтелект, з його широкими можливостями, здатний на аналіз, моделювання та боротьбу з дезінформацією. Ми віримо, що переможці цього конкурсу зміцнять команду МЗС та зможуть гідно представляти Україну на міжнародній сцені в майбутньому," - зазначив дипломат, звертаючись до учасників змагання.

Цікаво, що головними критеріями відбору есе була умова невикористання ШІ при написанні проєкту, адже людський фактор має бути на першому місці.

Переможниця конкурсу при цьому зазначила, що Україні потрібно впроваджувати положення закону ЄС про ШІ, розвивати і забезпечувати прозорість інструментів, впроваджувати етичні стандарти.