Ветеран війни подолав шлях до Брюсселя пішки, щоб привернути увагу європейців до України та нашої боротьби - Стиль життя | Експрес онлайн.

За 93 дні здолав півтори тисячі кілометрів.

Андрій Маджаров з'явився на світ і провів свої дитячі роки в Бердянську. Після завершення строкової служби він знайшов себе у комп'ютерній індустрії, де заснував власний бізнес. У 2015 році вирішив приєднатися до Краматорського прикордонного загону.

Андрій Маджаров пригадує: "Я служив у пункті пропуску Чонгар, який тоді був зоною розмежування, і брав участь у бойових діях на Донеччині. Після двох років служби я повернувся до мирного життя і почав працювати в охоронній компанії, заснованій моїми побратимами. Наша діяльність полягала в охороні та захисті державних об'єктів, які поверталися у власність через суди. У 2018 році було вбито мого друга Віталія Олешка, відомого під позивним "Сармат", це сталося через замовлення. У 2020 році, вимагаючи справедливості, я разом з товаришами голодував під Офісом президента протягом 24 днів. На сьогодні ми маємо покарання лише для виконавця цього злочину".

З 27 лютого 2022 року Андрій воював у складі підрозділу "Сармат", захищаючи Житомирську та Київську області. Наприкінці березня він приєднався до полку спеціального призначення Національної поліції "Сафарі", де зайняв посаду заступника командира взводу. Він зазначає: "Ми виконували різноманітні бойові завдання – від диверсійної діяльності та розвідки до штурмів і розмінування. Мали справу з усіма типами зброї. Постійно вдосконалювали свої навички, щоб вижити та знищити ворога". Разом з побратимами молодший сержант Маджаров брав участь у боях за Сумську, Харківську та Запорізьку області.

У вересні 2023-го стан здоров'я воїна різко погіршився внаслідок численних контузій. Тривалий час він проходив лікування в госпіталі, а згодом був списаний зі служби. "Лише минулої осені почав відновлювати фізичну форму, тоді й виникла ідея походу", -- пояснює співрозмовник.

3 серпня цього року Андрій Маджаров перетнув польський кордон і вирушив пішки до Брюсселя, маючи на меті продемонструвати незламність українського народу та виступити в Європейському парламенті, нагадуючи про ціну нашої боротьби. "Перші три тижні виявилися найскладнішими. Я ніс понад 20 кілограмів необхідних для виживання речей (намет, газовий пальник, каструля, запас води та їжі). Ночував у лісових масивах, де сон мені часто заважали кабани та косулі. Від втоми головні болі посилилися," -- розповідає він. "Однак після Вроцлава стало значно легше: українці, дізнавшись про мою подорож, запрошували мене на ночівлю, підвозили їжу та воду."

У місті Мешеде канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зустрівся з виборцями та скористався нагодою, щоб висловити вдячність за підтримку, яку Німеччина надає Україні. Він закликав продовжувати цю допомогу. Мерц підтвердив, що Німеччина залишиться на боці України. А один із ветеранів вручив йому свій бойовий шеврон.

Щодня Андрій проходив до 35 кілометрів. Паралельно він ділився своїми враженнями про похід у соціальних мережах, що дозволило зібрати близько 300 тисяч гривень для Збройних сил України. Завдяки цьому, благодійні організації змогли передати військовим генератор, зарядну станцію та чотири дрони, що в результаті призвело до загальної суми донатів у пів мільйона гривень.

Я був упевнений, що в Брюсселі знайдуться небайдужі люди, які мене підтримають, тому подав заявку на проведення масового заходу за десять днів до свого прибуття в місто. Однак отримав відмову. Згідно з бельгійським законодавством, такі заявки потрібно подавати за вісім тижнів до події, – розповідає Андрій Маджаров. – Проте мер міста Крайнем запропонував свою допомогу в організації легального заходу. До речі, він говорить українською.

Протягом 93 днів ветеран подолав 1500 кілометрів. "Я вражений, наскільки багато людей підтримують Україну. У планах - організувати форум для спільнот, що допомагають нам у боротьбі та бажають продовжувати цю справу, -- зазначає 37-річний Андрій Маджаров. -- Наразі я радий, що зміг виступити на сесії Європарламенту, де підкреслив, що Україна бореться не лише за свою незалежність, і без підтримки ми не зможемо витримати, а війна може поширитися далі. Тому важливо діяти разом."