Від матері з УПЦ до брата, який служить в АТО: як українці стають на шлях зради на користь росіян і які наслідки це приносить.

Співпраця з ворогом може призвести до довічного ув'язнення.

Навіть на третьому році повномасштабного конфлікту, окрім явного зовнішнього противника, існує певна кількість українців, які надають йому підтримку. Це підтверджується даними про затримання осіб, які передають росіянам координати як цивільних, так і військових об'єктів, а також інформацію про розташування та маршрути наших захисників.

"Телеграф" вирішив дізнатися, які фактори впливають на долі коригувальників та які покарання законодавство передбачає для співучасників агресора.

Від початку повномасштабної агресії спостерігається постійне викриття та затримання українців, які надають допомогу ворогу у завданні ударів по цивільних та військових об'єктах. Ці особи діють як індивідуально, так і в групах, як у прифронтових зонах, так і в глибині території. Наприклад, у липні цього року співробітники Служби безпеки України виявили 49-річного жителя Донеччини, який "зливав" інформацію про позиції наших артилеристів, які стримували наступ противника. Крім того, він намагався отримати координати розрахунків системи протиповітряної оборони в районі Костянтинівки.

В Одесі протягом двомісячного періоду було затримано групу молодих людей, які займалися коригуванням ракетних ударів не лише по курортному місту — зокрема, того, що відбувся 15 березня за допомогою ракет "Іскандер", але й по столиці, а також регіонам Полтавщини та Житомирщини.

На початку листопада співробітники контррозвідки СБУ затримали 23-річного жителя Сум, який потрапив у поле зору правоохоронців під час виконання завдання, наданого його російським куратором. Цей молодий чоловік займався розвідкою як військових об'єктів, що знаходяться в його регіоні, так і збором інформації про цивільні об'єкти. Саме завдяки його даним 22 жовтня були атаковані житлові будинки в обласному центрі, внаслідок чого загинули мати з 14-річною донькою та їхня родичка, вбиті дронами-камікадзе.

Ворог використовує різні методи, щоб залучити українців до своїх рядів, часто через проросійські Telegram-канали. Проте є й винятки. Наприклад, 23-річний хлопець з Покровська, що на Донеччині, познайомився на сайті знайомств із дівчиною, яка виявилася агентом російських спецслужб. Вона незабаром почала давати йому завдання, і молодий чоловік погодився виконувати їх. Його завданням стало стеження за роботою української системи Протиповітряної оборони. Для цього хлопець переїхав до Сум, орендував квартиру та обладнав у ній спостережний пост, з якого вів онлайн-трансляції обстрілів міста.

Деякі люди приєднуються до підтримки росіян завдяки знайомствам. Наприклад, охоронець дитячого садка в Запоріжжі отримав натхнення від хористки місцевої церкви, що належить до УПЦ ("Московського патріархату"). Ця жінка переїхала на окуповану територію області і звідти почала шукати помічників для збору інформації з районів, що контролюються Україною. Одне з її донесень, надіслане запоріжцем, призвело до ракетного удару по Степногірську напередодні 2024 року, в результаті якого загинув один чоловік, а також було знищено чимало житлових будинків.

Служба безпеки України активно викриває злочини, пов'язані з коригуванням ворожого вогню, у майже всіх регіонах країни, з особливим акцентом на прифронтові зони, як зазначено у відповіді на запит "Телеграфу" від управління взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю СБУ. Під час розслідування цих правопорушень слідчі виділяють декілька основних мотивів, через які громадяни співпрацюють з ворогом. Серед них – ідеологічні переконання, обіцянка фінансової винагороди, а також шантаж або загрози фізичного насильства, наприклад, у випадках, коли родичі особи живуть на тимчасово окупованих територіях.

Свідомі громадяни, які стають жертвами такого роду шантажу, зазвичай звертаються до правоохоронних органів, - зазначає у відповідь на подібне запитання керівник управління Департаменту нагляду за дотриманням законодавства в органах безпеки Офісу Генерального прокурора Іван Кісілевич. - У нас був випадок, коли військовий звернувся до нас, оскільки співробітники ФСБ погрожували його батькам, які залишилися в окупованому Криму, вимагаючи від нього певну інформацію. Наші спецслужби в рамках кримінального провадження організували надання неправдивих даних, ідентифікували представників ворога та вжили заходів для мінімізації ризиків впливу на родичів військового, евакуювавши їх з зони окупації.

Ми також проаналізували причини, що спонукають людей ставати навідниками, і, на жаль, у більшості випадків це пов'язано з бажанням отримати вигоду або особисте неправомірне збагачення. Проте важливо зазначити, що ці мотиви часто переплітаються і існують у комплексі, оскільки крім корисливих, є також ідеологічні та політичні аспекти (зауважте, що це важливий момент). Визначити категорію осіб, які перебувають у зоні ризику, доволі складно через індивідуальні фактори, які можуть спонукати до злочинних дій. Серед них: фінансовий стан, особисті проблеми, відчуття нереалізованості, родинні чи історичні зв'язки з країною-агресором, а також ідеологічні переконання.

Злочинні дії українців, що сприяють здійсненню ударів по позиціях ЗСУ на лінії фронту, енергооб'єктах, підприємствах та житлових районах чи військових частинах силовики кваліфікують найчастіше за двома статтями Кримінального кодексу: ст. 114- 2 (несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ) та ст. 111 (державна зрада). А в пресслужбі Офісу Генпрокурора додають, що іноді дії несвідомих українців підпадають під диверсійну діяльність (ст. 113 ККУ). Про це йдеться, коли ворогу надають дані про розташування об'єктів інфраструктури з подальшим закладенням вибухівки з метою пошкодження об'єктів важливого народногосподарського чи оборонного значення (наприклад, майна залізниці).

З початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації, слідчі Служби безпеки України ініціювали близько 600 кримінальних справ за статтею 114-2 Кримінального кодексу України, що стосується несанкціонованого розголошення інформації про Збройні сили України. Зокрема, з початку 2024 року було відкрито більше 70 таких справ, як повідомляє СБУ. Що стосується справ за статтею 111 ККУ, яка охоплює широкий спектр злочинів, включаючи коригування ворожих атак, то з початку повномасштабної агресії СБУ зареєструвала понад 3,1 тисячі відповідних кримінальних проваджень.

Стаття, яка буде застосована у конкретному випадку, визначається численними чинниками, пояснюють фахівці Служби безпеки. Серед них враховуються обставини злочину, а також наміри злочинця, підтверджені факти співпраці з російськими спецслужбами, наслідки дій тощо. Особливо важливо зазначити, що у випадках, пов'язаних із підривною діяльністю проти України на користь країни-агресора, може бути кваліфіковано як державна зрада (ст. 111 ККУ), незалежно від того, чи був здійснений напад ворога на основі інформації від інформаторів, чи лише планувався. Цю інформацію підкріплює пресслужба Офісу Генерального прокурора. Крім того, покарання за такий злочин, скоєний в умовах воєнного стану, є більш суворим. За Кримінальним кодексом передбачено мінімум 15 років позбавлення волі, а максимальним покаранням є довічне ув'язнення з конфіскацією майна.

Протилежна ситуація із несанкціонованим поширенням інформації, адже ч. 3 ст. 114-2 ККУ містить кваліфікуючу ознаку "спричинення тяжких наслідків". У цьому випадку навідники та коригувальники можуть бути позбавлені волі на строк від 8 до 12 років. При цьому за розповсюдження даних тільки про зброю, озброєння чи боєприпаси, передбачено покарання від 3 до 5 років позбавлення волі, якщо про особовий склад ЗСУ чи інших військовий формувань - то від 5 до 8 років.

Слід зазначити, що в ситуації державної зради уникнути відповідальності можливо лише за умови, якщо не виконуються жодні вказівки противника та своєчасно повідомляється про це відповідним державним органам.

- Повідомлення СБУ про спробу вербування є непоодинокими, - наголошують у відомстві. - Кожен такий випадок спецслужба опрацьовує, щоб ідентифікувати кадрових співробітників спецслужб РФ, які здійснюють вербування, а за необхідності - вживає власні контррозвідувальні заходи, щоб викрити всю агентурну мережу ворога.

Протягом останніх двох років до суду було подано 325 обвинувальних актів щодо навідників (ці справи знаходяться на розслідуванні Служби безпеки України), з яких вже ухвалено 180 вироків.

Аналіз судових рішень свідчить про те, що можливості покарання для українців, які допомагали ворогу, залежать від їхньої готовності співпрацювати зі слідством. Наприклад, у квітні цього року житель Жмеринки зафіксував на відео проліт військового гелікоптера в Хмельницькій області та опублікував це у Facebook, зазначивши місце зйомки. Під час судового процесу він визнав свою провину, уклав угоду з прокуратурою і отримав штраф у розмірі 119 тисяч гривень. Цю інформацію містить вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області.

У іншому випадку, завдяки угоді про визнання провини, умовне покарання отримала настоятелька одного з храмів Української православної церкви в смт Кам'янське Запорізької області. Жінка, родом з Мурманської області РФ, не лише висловлювала підтримку агресії своєї країни проти України, про що свідчать її публікації в соціальних мережах, але й надавала інформацію російським військовим щодо розташування підрозділів Збройних сил України в березні 2022 року на території місцевого гранітного кар'єру. Таким чином, її звинувачували не лише в коригуванні вогню, а й у виправданні збройної агресії РФ. У результаті, Вільнянський районний суд Запорізької області призначив їй покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі з умовним терміном і трирічним випробувальним строком без конфіскації майна.

Часом суди відбуваються заочно, коли обвинувачені перебувають на тимчасово окупованій території. Як це було у випадку з родиною з контрольованого росіянами Бердянська - курортного міста в Запорізькій області. Як зазначається у судовому рішенні Жовтневого райсуду міста Запоріжжя, коли росіяни були "на порозі", один з братів, що брав участь в АТО, встиг виїхати з родиною на Західну Україну й долучився до сил тероборони як інструктор з бойової підготовки. А другий - лишився на території, захопленій ворогом, й почав на нього працювати. А саме "здавав" земляків, що негативно відгукувались про окупаційну владу у соцмережах або могли становити для неї загрозу. В матеріалах справи кілька списків з прізвищами, які він складав і передавав куратору.

Крім того, агент противника намагався дізнатися деталі підготовки українських військових за участю іноземних інструкторів. У цій справі він сподівався на підтримку свого брата-військового, якому обіцяв фінансові вигоди та можливість "евакуації" з території, контрольованої Україною, до Бердянська в обмін на передачу секретної інформації. Однак брат виявився свідомим свого обов'язку і звернувся до Служби безпеки України. Це призвело до того, що російські сили безпідставно витратили чотири ракети "Калібр" та одну керовану оперативно-тактичну ракету 9М723, оскільки запустили їх за неправильними координатами. У підсумку, брат, який погодився на співпрацю з ворогом, отримав вирок за державну зраду (ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України) і був засуджений до 15 років позбавлення волі, хоча відбуватиме покарання лише після того, як потрапить до рук українських правоохоронців.

Але левова частка вироків, це, звісно, реальні терміни для навідників та коригувальників ворожого вогню. Наприклад, 15 років з конфіскацією майна отримав 73-річний львів'янин, колишній працівник КДБ СРСР. Він ще у березні 2022 року "злив" росіянам дані про місця, де у Львові розміщались біженці, зберігалось озброєння, а також детальну карту Яворівського військового полігону. Як відомо, згодом росіяни завдали удару по кільком об'єктам в місті Лева, випустивши майже три десятки ракети, що призвело до загибелі понад 60 людей, поранення - 160 цивільних та військових, та руйнувань. На такий самий термін - 15 років кожному - засуджено й подружжя з Донеччини. За даними пресслужби Офісу Генпрокуратури чоловік й жінка "працювали" восени 2022 року у Часовому Яру й повідомляли росіянам про те, де розташовані склади боєприпасів, а також відстежували рух техніки ЗСУ. Також 15 років з конфіскацією отримав за рішенням Солом'янського районного суду міста Києва мешканець столиці, що влаштував у своїй квартирі спостережний пункт за державним підприємством "Антонов" та сигналізував про активність на його території ворогу.

Крім того, в чотирьох випадках навідники та коригувальники отримали довічні терміни ув'язнення. Наприклад, 22-річна мешканка Кіровоградської області проведе все своє життя за ґратами. Вона збирала та передавала ворогу інформацію про критично важливу та військову інфраструктуру у своєму регіоні, а також у сусідній Полтавській області. За даними пресслужби Офісу Генерального прокурора, аналогічне покарання очікує і на 51-річну черкащанку, яка фіксувала розташування блокпостів та інших військових об'єктів, а також на своїй сторінці у соціальних мережах виправдовувала агресію Росії проти України.

Як повідомляв "Телеграф", правоохоронці системно працюють з ще одним видом злочину, який "набув популярності" за часів повномасштабної війни, а саме нищення військового транспорту в тилових містах. Зокрема, у Києві у вересні була скоєна рекордна кількість підпалів.