Відсутність транспортної інфраструктури, захмарні ціни та незаймана природа: як проходить життя мешканців поблизу найпопулярнішого курорту України.

Буковель – це один із найпопулярніших гірськолижних курортів в Україні, який щорічно приваблює сотні тисяч відвідувачів. Серед них є багато іноземних туристів.

Незважаючи на свою популярність, в українському суспільстві поширена думка, що відпочинок у Буковелі обходиться значно дорожче, ніж туристична поїздка за кордон. З початком повномасштабного вторгнення з'явилася також думка, що цей курорт є чи не єдиним місцем в Україні, куди не завітають представники ТЦК, а на під'їздах до Буковелю відсутні блокпости.

Чи справді це відповідає дійсності, а також які ціни на відпочинок у Буковелі в цьому році, з'ясувала журналістка Gazeta.ua.

Найближча до Буковелю залізнична станція - "Татарів". Тут біля єдиної платформи на туристів чатують таксисти й водії маршруток. Машина до курорту обійдеться в 600-700 грн за пів години дороги. Дешевше обійдеться маршрутне таксі від Буковеля - 100 грн з людини.

О 06:00 до житла підвозить місцевий житель Микола на пікапі. Він одягнений у легку чорну куртку. Цей чоловік вже кілька років працює таксистом, але зазначає, що не всіх водіїв допускають на територію курорту.

Тут немає приватних таксі. Поряд з вокзалом знаходяться лише ті водії, які виконали певні умови для допуску. (Яким чином вони отримують дозвіл, неясно.) У Буковелі також можуть заїжджати лише ті автомобілі, чиї водії мають угоди з курортом. Це контролює один представник, - каже Микола, уважно стежачи за звивистою дорогою. - Щомісяця я віддаю близько 12 тисяч гривень. Але й заробити вдається.

Буковель — це найбільший гірськолижний курорт в Україні, розташований неподалік від села Поляниця в Івано-Франківській області. Цей населений пункт має давню історію. Раніше Поляниця була маленьким гуцульським селом, де місцеві жителі займалися скотарством та обробкою землі. Завдяки своїм живописним пейзажам і зручному розташуванню, ця місцевість з часом почала привертати увагу туристів. У 2000-х роках тут розпочалося активне будівництво сучасного курорту.

"Перед тим, як розпочалося будівництво курорту, це місце виглядало набагато привабливіше, згадує водій."

- Колись тут була справжня дика природа. Звірі водилися, але тепер хижаків уже не зустрінеш. Все перейшло в приватні руки. Але, принаймні, туристів приїжджає чимало, тож можна трохи заробити, - продовжує Микола. - Проте, роботи все одно не вистачає для всіх. Тому місцевих у Поляниці майже не залишилося - всі виїхали на заробітки за кордон.

Після розвитку Буковелю ціни на земельні ділянки в Поляниці значно зросли, зазначає Микола. У результаті деякі місцеві жителі змогли вигідно реалізувати свої наділи.

- У нас тут ростуть гриби та ягоди. Цього року їх було менше, адже погода не сприяла – була засуха, - ділиться водій.

Після початку масштабної агресії багато місцевих чоловіків вирушили на передову. Час від часу представники територіальних центрів комплектування відвідують села поблизу курорту, обходячи домівки та громадські місця. Проте сам курорт, як зізнається чоловік, залишається поза їхньою увагою.

Раніше планували встановити блокпости в селах, але, очевидно, отримали наказ, що це не є необхідним, - розповідає він. - У Буковелі обертаються такі великі суми, що не вигідно дозволяти ТЦК працювати! Туристів не поменшало, навпаки, їх стало більше, адже чоловіки не можуть виїхати за кордон на відпочинок.

Микола зупиняється біля готелю, виймає свої валізи з багажника та залишає свій контактний номер.

- Зателефонуй, коли буде потрібно їхати назад, - говорить він, потискаючи руку на прощання.

Гірськолижний сезон у Буковелі стартував на початку грудня. До 18 числа тарифи на проживання та катання були більш привабливими. Після цього моменту розпочинається "високий сезон", що призводить до збільшення цін на курортні послуги.

За останні роки власність Буковелю зазнала значних змін. Спершу цей курорт був у руках компанії "Скорзонера", що має зв'язки з бізнесменами Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим.

У 2021 році структура власності змінилася. Новим власником курорту стало ТОВ "Буковель", що належить Захару Палиці, сину Ігоря Палиці - давнього партнера Коломойського, зокрема в нафтогазовому секторі.

Як підкреслив Ігор Палиця, його син та екс-дружина є єдиними акціонерами компанії і не мають жодного стосунку до бізнес-інтересів Коломойського.

Забронювати житло в "низький" сезон (до 18 грудня - Gazeta.ua) можна за ціною від 2 до 17 тисяч гривень. Часто у цю суму вже включені сніданок та доступ до спа-центру. Після цього вартості таких номерів зростають на 25-30%. Найвищі ціни спостерігаються у Буковелі під час "новорічного сезону", де деякі готелі запитують 20, 30, а іноді навіть 40 тисяч гривень за ніч. Проте, існують і більш доступні варіанти – від 3000 гривень.

У центрі курорту ще небагато людей. Більшість туристів приїхали відкривати сезон і покататися на лижах. Однак попри інформацію про запуск трас для катання - їх у день збору матеріалу так і не відкрили.

- Я добирався машиною девʼять годин. По дорозі жодного разу на блокпостах не зупиняли. І поліція також, - розповідає 35-річний киянин Олександр. Стоїть біля головного підйомника у блакитній лижній куртці й сірих штанах. Приїхав на відпочинок із дружиною. - Єдине, що не подобається - це як Google Maps прокладає маршрут - веде куди попало. Треба читати відгуки про траси, бо варіанти різні: одна через Хмельницький, інша через Вінницю. Нову трасу від Хмельницького до Житомира збудували. Можливо, назад так і поїду.

Чоловік вже близько року трудиться на підприємстві оборонної промисловості під Києвом. У нього є бронь від мобілізації, і він не брав відпустку протягом останніх п'яти років. Саме тому, як зізнається, вирішив трохи відпочити.

Це моя перша поїздка сюди. Щодо Буковеля, мушу зізнатися, що ціни тут занадто високі, і атмосфера деякою мірою штучна. Я не бачу достатньо розваг, щоб виправдати такі витрати, - висловлює своє невдоволення чоловік. - Наприклад, страви в ресторанах коштують від 300 до 500 гривень, хоча це звичайні українські страви. За два дні з дружиною ми витратили майже тисячу доларів, і це ще без активного катання на лижах. Ціни просто захмарні!

Ціни в ресторанах вищі, ніж у столиці. За деруни в закладах доведеться викласти від 200 до 350 грн. Борщ зі сметаною та салом обійдеться від 250 до 500 грн, а традиційний банош з мачанками - від 250 до 400 грн. Грибна юшка коштує від 150 до 250 грн, нарізка сала - від 250 до 350 грн, оселедець - до 350 грн, овочеві салати - до 300 грн, а гуцульський дерун з начинкою - приблизно 400 грн.

Олександр відчуває невдоволення через те, що не зміг відвідати Буковель. Тому вирішив поїхати на сусідній курорт Драгобрат. Саме там він уперше спробував свої сили на лижах, зізнається.

- Якщо ти вмієш кататися на лижах, то це місце просто чудове, - ділиться він враженнями. - Мені дуже сподобалася природа там, вона така дика і незаймана. Тут, у нас, виходиш на вулицю — і все оточене готелями. Я приїхав у гори, щоб насолодитися їхньою красою. Хоча на Драгобраті я теж не зміг насолодитися пейзажами, адже був густий туман. Основна проблема цього курорту полягає в тому, що дістатися туди досить складно, адже нормальної дороги немає. Щоб піднятися і спуститися, потрібно платити три тисячі на день з групи. Дорога займає багато часу, оскільки вона в жахливому стані. Якби там проклали нормальну дорогу, туристів було б просто неміряно. Якби я вмів кататися, то обов’язково обрав би Драгобрат.

Внаслідок війни спочатку відпочивати було незвично. Совість не давала спокою, додає чоловік наприкінці.

Я розмірковував, як можна насолоджуватися відпочинком, коли в країні триває війна. Постійно накручував себе й не міг зрозуміти, як хтось може думати про ресторани чи курорти. Проте згодом усвідомив: якщо політики дозволяють собі дорогі подорожі, чому я не можу просто розслабитися? Навколо стільки скандалів і корупції! Ось, наприклад, Порошенко безтурботно літав до дітей в Англію, а потім у США — це справедливо? Чому ми, прості люди, не маємо права виїхати на кілька днів відпочити протягом року? Я не був у відпустці з 2020 року, і це сильно давить на психіку. Хоча б на короткий час важливо змінити оточення, навіть якщо умови не ідеальні.

На курортному ярмарку можна скуштувати шашлики, картоплю та інші делікатеси. Борщ тут продається за 165 грн, чебурек з м'ясом - за 80 грн, а шаурма коштує 185 грн. Смажені на мангалі ребра оцінюються у 145 грн за 100 г, тоді як свинина - 185 грн. У популярних закладах глінтвейн обійдеться в 180 грн за порцію. Але якщо віддалитися від центру, можна знайти ціни, які коливаються від 60 до 100 грн.

Біля ярмарку яскравими вогнями мерехтить новорічна ялинка. Повільно на бруківку падає лапатий сніг. Серед туристів багато молодих чоловіків, серед них - військові, що приїхали з сімʼями.

Гірськолижні маршрути є основною привабливістю Буковеля. У період низького сезону вартість катання складає 1000 грн на день, тоді як у високий сезон ціни зростають до 1650 грн і більше. Такі витрати можуть суттєво вдарити по бюджету, особливо з огляду на додаткові витрати на оренду обладнання, на що звертають увагу туристи.

Вартість оренди лиж або сноуборду коливається в межах 300-750 гривень на добу для дорослих, тоді як для дітей ціна становить приблизно 250-300 гривень. Проте, під час святкових днів ціни можуть суттєво підвищуватися.

Люди набувають тюбінги як для себе, так і для своїх дітей, піднімаючись пішки на невеликі горби, аби згодом швидко спуститися схилами. Це заняття користується великою популярністю серед як малечі, так і дорослих. Однак багато пластикових тюбінгів після кількох спусків виходять з ладу, і тому навколо можна побачити яскраві диски з тріщинами, які валяються всієюди.

До гірки підходить жінка з сином і донькою. Однією рукою діти тримають маму, а іншою - тюбінги. Родина приїхала з Києва.

- У мого сина сьогодні день народження, тож кожен рік ми приїжджаємо до Буковеля, щоб відзначити це свято. Цього разу ми тут вже вчетверте. Сподівалися, що сезон відкриється раніше, але, на жаль, наші очікування не справдилися, - ділиться враженнями 41-річна Наталя. - Проте ми все ще плануємо покататися на лижах. Загалом, тут вистачає розваг: СПА, прогулянки, колоритний ринок, катання та насолода природою. Це чудове місце для відпочинку, хоч і досить дороге. Приємно, що завжди є чим зайнятися.

Цього року жінка вирішила не рахувати витрати на відпочинок, оскільки вважає, що це занадто дорого і не хоче собі псувати настрій. Проте вона переконана, що ціни в цьому місці значно перевищують ті, що за кордоном.

Нещодавно я повернулася з Чехії, і мушу зазначити, що ціни в ресторанах там значно нижчі, ніж у нас. У Буковелі основні витрати йдуть на проживання, але навіть на такі звичні речі, як кава чи чай, ціни просто вражають! - ділиться враженнями Наталя. - Ми вирішили поїхати в Буковель замість Драгобрату через зручну інфраструктуру. Тут усе добре продумано, і я впевнена, що зможу вийти з дітьми та знайти для них цікаві заняття.

Попри ситуацію в країні, відпочивати потрібно, переконує вона. Але не варто забувати і про підтримку армії.

Я усвідомлюю, що тим, хто перебуває на фронті, важко спостерігати за тим, як інші насолоджуються відпочинком. Навіть мої знайомі військовослужбовці висловлюють незадоволення, коли бачать, як хтось відзначає час у веселощах. Проте я переконаний, що багато з тих, хто проводить час тут, також займаються допомогою чи волонтерством. І в такому випадку це виглядає цілком обґрунтовано.

У мене є друзі на війні і тому мені дуже боляче думати про втрати, зізнається жінка.

- Я не погоджуюсь із концепцією боротися "до останнього українця". Мені б хотілося, щоб цей конфлікт наблизився до завершення і були знайдені компромісні рішення, щоб не втратити всіх наших чоловіків. Це надзвичайно важливо для майбутнього нашої країни, - говорить вона, швидко йдучи до дітей, які вже побігли на гірку.

Щоб потрапити до курорту Драгобрат, вам потрібно вирушити з села Ясіня. У самому центрі цього населеного пункту та поблизу дороги, що веде до гір, з раннього ранку чекають на пасажирів водії таксі. Підйомники починають працювати об 9:00. Ви можете вибрати автомобіль на свій смак: від старих УАЗів, які ще називають "буханками", до сучасних пікапів. Однак, за допомогою "низької" машини ви не зможете піднятися вгору.

Щоб дістатися до місця призначення, потрібно заплатити 1500 гривень. Така ж сума стягується і за спуск. Водій пікапа нагадує про необхідність пристебнути ремінь безпеки. Під час подорожі автомобіль часто скаче на нерівностях дороги. Талий сніг розмив шлях, тому навіть досвідчені водії не намагаються об’їжджати ями. Таксист зупиняється біля "Скелі Вірності" і запрошує зробити кілька знімків.

Існує чотири власники підйомників. Першим з них відкрився той, що носить назву "Драгобрат". Він функціонував ще до того, як розпочалося будівництво курорту, але не здобув великої популярності, - ділиться інформацією водій, який відмовляється називати своє ім'я. - Підйомник придбав чоловік з Полтави. Він приїхав сюди і, вражений красою місцевості, вирішив залишитися та заснувати курорт. Розпочав активну роботу з його розвитку. На жаль, нещодавно він пішов з життя.

Драгобрат – це найвищий гірськолижний курорт в Україні, який знаходиться на висоті приблизно 1700 метрів над рівнем моря. Його історія почала формуватися ще в радянський період, коли цей район став популярним серед альпіністів і любителів природи завдяки своїй ізоляції та важкодоступності. Курорт розташований на межі хвойних лісів і альпійських луків, біля підніжжя гори Стіг (1707 м) та в безпосередній близькості до вершини Близниця (1883 м).

У 1990-х роках, Драгобрат почав розвиватися як туристичний курорт. З'явилися перші підйомники, невеликі бази відпочинку та траси для катання на лижах.

Сьогодні це місце обирають досвідчені спортсмени, адже тут доступні фрірайд-траси. Це - природна, необлаштована для катання траса, призначена для лижників і сноубордистів, які віддають перевагу катанню по глибокому снігу або по складних природних ландшафтах. На таких трасах немає підготовленого покриття, і вони часто проходять через ліси, круті схили, кам'янисті ділянки чи навіть вузькі ущелини.

- Я не катався на лижах уже цілих 5 років, - зізнається таксист. - На це просто немає часу через роботу. Влітку ми займаємося організацією екскурсій на полонини або в походи. Тут справжній виклик для водія, який не має досвіду – часто доводиться витягувати автомобілі з заметів чи багнюки. Зараз багато туристів їдуть з Буковеля, адже там сезон ще не розпочався.

Чим вище піднімається дорога, тим більше засніженими стають краєвиди за вікном. Туман стає все густішим. Водій зупиняється біля пункту прокату, що являє собою радянську споруду з дерев’яною вивіскою і сусіднім магазином. Через непроглядний туман, який лижники охрестили "молоком", не видно жодного готелю в околицях. Лише четверо інструкторів у червоних куртках чекають на відкриття трас.

У невеликій теплій кімнаті важко розминутися із ще трьома людьми. Під стінами стоять сноуборди й лижі. Під лавками можна залишити взуття. Лижі можна орендувати за 200 грн, дошку - за 300 грн. У вартість входять черевики та кріплення. Ще у 100 грн обійдеться шолом, так само коштують окуляри.

У 2024 році Драгобрат залишається одним із найулюбленіших гірськолижних курортів в Україні, приваблюючи туристів своєю незайманою природою. Багато відвідувачів відзначають, що ціни тут значно нижчі, ніж у Буковелі. Вартість проживання в готелях або приватних садибах починається від 1000 грн за ніч у низький сезон, а в високий може сягати 1400 грн і більше. Сучасних готелів тут обмаль, проте багато закладів пропонують сніданок і вечерю в пакетній ціні.

Одноразовий підйом на крісельному витягу обійдеться приблизно у 200 грн, тоді як підйом на бугельному витягу коштує 100 грн. Для тих, хто бажає провести більше часу на лижних схилах, доступні пакетні скіпаси (абонементи), що містять спеціальні "юніти", які використовуються для підйомів. Безлімітний абонемент оцінюється приблизно в 2500 грн.

Підйом на крісельному витягу "Чайка" триває 12 хвилин. Видимість обмежена — максимум 30 метрів. На вершині майже немає людей, а ті, хто вже піднявся, не поспішають знову спускатися. Серед них 27-річний Ростислав у яскравих неонових салатових штанах готується до спуску. Хоча він обожнює кататися на борді, до Драгобрату завітав вперше.

— Я приїхав кататися в Буковель, але курорт не відкрили, — скаржиться чоловік, сідаючи на землю, щоб закріпити сноуборд. — Без лижних спусків тут є чим зайнятися, але максимум на два дні: прогулятися по території, відвідати розважальні атракції, такі як "Гуцул Ленд", піднятися на вершину гори, пройтися і спуститися назад. Це все, більше нічого не запропонують. Можна ще відвідати СПА, але такий відпочинок можна організувати і в Києві.

Система підйомників у Драгобраті не така розгалужена, як у великих курортних зонах, зазначає він. Вона включає в себе кілька бугельних та крісельних витягів, якими керують різні компанії. Тому для користування кожним з них потрібно купувати окремий скіпас. Хоча більшість підйомників тут є дещо застарілими, вони все ж працюють ефективно і підходять для лижників з різним рівнем підготовки.

Дістатися до Драгобрату на власному автомобілі не вдасться, тому біля підніжжя гори можна зустріти водіїв позашляховиків. Ціни на підйом досить високі. Якщо людей багато, то кожен платить приблизно 350 гривень, а якщо лише двоє, доведеться почекати, поки збереться більша компанія, - розповідає Ростислав.

Чоловік разом із друзями обідав у закладі, розташованому на вершині гори. У меню колиби представлені класичні страви української кухні. Борщ оцінений у 220 грн, а грибна юшка – в 200 грн. Серед основних страв деруни з грибним соусом коштують 190 грн, банош із бринзою – 200 грн, домашні ковбаски – 250 грн, а свинячий стейк також за 250 грн. Салат з квашеної капусти можна замовити за 80 грн, тоді як вареники з картоплею обійдуться в 150 грн.

Щодо катання на лижах, то тут снігу вдосталь завдяки висотному розташуванню. Проте через густий туман я майже нічого не зміг розгледіти з трас і навколишньої краси. Все виглядає доволі старим: підйомники та спорядження, - зазначає він. - Але, принаймні, вони функціонують. Чи повернуся я сюди ще раз? Можливо, спочатку спробую покататися в Буковелі, а потім вирішу. У порівнянні з Буковелем, катання в Драгобраті може виявитися навіть дорожчим. У Буковелі за один день можна купити скіпасс за тисячу гривень, тоді як у Драгобраті за кілька підйомів витрачається така ж сума. Хоча проживання тут, безумовно, дешевше, але якщо говорити саме про катання, то економічна вигода під питанням.

Під час їзди Ростислав отримав поріз на пальці. Оскільки медпункт сьогодні не функціонував, йому довелося звернутися за першою допомогою до місцевого готелю. Крім того, чоловіка вразило, що блокпостів практично не було видно.

- У мене немає відстрочки. Що ж робити в такій ситуації? Постійно сидіти вдома не виходить. У мене є тимчасове посвідчення військовозобов'язаного, тож якщо мене призвуть, то це буде на тилову службу. Але скоро я маю отримати бронювання на роботі, - ділиться він. - Щодо мобілізаційних заходів, які зараз проводяться, я бачив лише відео, в реальному житті з цим не стикався. Можливо, забирають тих, хто в розшуку або не оновив свої дані. Але, як правило, якщо людина відвідує військкомат, то частіше за все вона виходить звідти з повісткою.

Він вважає, що військові дії можуть завершитися наступного року.

Вважаю, що все йде у правильному напрямку. З української сторони все більше говорять про готовність до укладення миру на справедливих умовах, а також про підтримку з боку США. На жаль, у нашій армії все ще використовують багато застарілих методів. Часто спеціалістів переводять у піхоту, навіть якщо вони могли б принести більше користі в інших підрозділах. Є випадки, коли командири недооцінюють своїх підлеглих. Я мрію про Україну через 5-10 років, щоб це була технологічно розвинена країна, член Європейського Союзу та НАТО, з потужною економікою. Для досягнення цієї мети важливо розвивати військову промисловість, експортувати технології та відновлювати туристичний сектор, хоча на це знадобиться час через необхідність розмінування територій.

На Драгобраті весь день панує щільний туман, який закриває вид на гори. Волога лапатий сніг сліпить очі та прилипає до волосся. Туристи із труднощами орієнтуються, спускаючись вниз, покладаючись лише на інтуїцію. На схилах лунають веселий сміх і вигуки, а також звуки падінь.

- Сьогоднішній день явно не для тих, хто тільки починає, - підмічає хтось зі стоять у черзі до ліфта.