Віталій Бунечко: У Коростені відбулося обговорення щодо охорони археологічної спадщини Житомирської області.

У Коростені відбувся круглий стіл, який об'єднав спільноту науковців, істориків, археологів та представників музейної сфери Житомирщини.

У заході взяли участь: начальник Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко, голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров, а також делегати з Національної академії наук України.

Ця зустріч перетворилася на професійну платформу для розгляду реальних рішень і встановлення ключових напрямків роботи з метою збереження спільної історичної та археологічної спадщини. Житомирська область, зокрема місто Коростень, має тисячолітню історію. За словами деяких істориків, давня столиця Древлян може навіть конкурувати з Києвом за глибиною свого історичного коріння.

Засідання круглого столу було присвячене пам'яті Володимира Польгуя — видатного керівника Коростенського краєзнавчого музею, археолога та невтомного дослідника Полісся. Його тривала наукова і музейна діяльність заклала основи для сучасного розуміння історичної спадщини нашого регіону. Було символічно і зворушливо побачити на заході його сестру, пані Людмилу, яка гідно продовжує цю важливу справу.

Північ Житомирської області подарувала Україні безліч неповторних археологічних відкриттів: від човнів-довбанок до залишків стародавніх поселень і навіть кісток мамонтів. Багато з цих безцінних артефактів зберігаються у наших музеях. Це частина нашої історії та пам'яті, на якій ми будуємо наше майбутнє. Саме тому, в умовах повномасштабної війни, збереження цих скарбів стало вкрай важливим. Я щиро вдячний музейникам за їхні неймовірні зусилля у порятунку та охороні нашої культурної спадщини, – підкреслив Віталій Бунечко.

Сьогодні археологічна спадщина Полісся стикається з новими загрозами, такими як знищення пам'яток через військові дії та обмеження у проведенні дослідницьких робіт. Учасники круглого столу акцентували увагу на важливості вдосконалення методик дослідження пам'яток Житомирської області, актуалізації картографії археологічних об'єктів, а також на необхідності посилення їх правового захисту.

Окрему увагу було приділено питанню підготовки молодих фахівців. Учасники наголосили, що сьогодні вкрай важливо адаптувати навчальну археологічну практику до умов сучасного світу, зберігаючи при цьому високі наукові стандарти та наступність поколінь дослідників.

Джерело