Вивезла сімейні документи, лікувала малечу і потрапила за грати: якими ще подіями було наповнене життя Ольги Косач (фото)

Ольга Косач-Кривинюк — українська авторка та перекладачка, яка здобула популярність не тільки як сестра Лесі Українки, але й завдяки своїй освітній діяльності, перекладацькій практиці та активній участі в суспільному житті.

"Телеграф" вирішив детально розкрити історію насиченого життя українки, що стала третьою дитиною в родині Косачів. Як і багато інших членів її сім'ї, вона обрала для себе творчий псевдонім — Олеся Зірка.

Дівчинка з'явилася на світ у Звягелі, нині відомому як Новоград-Волинський, у Житомирській області в 1877 році. Вона була донькою Олени Пчілки та Петра Косача, а також сестрою Лесі Українки, у родині було ще п'ятеро дітей. Вже у ранньому віці Ольга виявила велику допитливість і старанність: у п'ять років вона навчилася писати, щоб надіслати листа бабусі. Подальшу освіту здобувала вдома під наглядом матері, старших братів та запрошених викладачів. Леся Українка займала особливе місце в її навчанні, передаючи знання з літератури, музики та сприяючи загальному розвитку сестри.

Ольга отримала домашню освіту, засвоїла французьку, німецьку та інші мови, а пізніше вступила до Київської приватної жіночої гімназії О. Дучинської, яку закінчила із золотою медаллю. Вона продовжила навчання у додатковому класі, поглиблюючи знання з математики, і згодом стала слухачкою Вищих жіночих медичних курсів у Санкт-Петербурзі. Там вона активно займалася перекладацькою та редакторською діяльністю, підтримувала українську студентську громаду і брала участь у культурному житті міста.

У 1904 році Ольгу затримали під час державних іспитів на медичних курсах, але через два місяці її випустили під нагляд. Після завершення навчання вона вийшла заміж за Михайла Кривинюка, і спочатку вони оселилися у Празі, а пізніше повернулися до Києва. У тому ж 1905 році Ольга стала матір'ю, народивши сина Михайла. Через політичну ситуацію їй не дозволили працювати лікарем на Волині, але з 1910 року вона виконувала обов'язки земської патронажної лікарки для дітей-сиріт у Лоцманській Кам'янці, яка розташована неподалік від Катеринослава.

Окрім своєї професійної діяльності, Ольга Косач активно займалася перекладами з англійської, французької, польської, чеської та скандинавських мов. Вона також заснувала ткацьку майстерню та гурток вишивання. У 1928 році вийшла її книга "Українські народні узори з Київщини, Полтавщини і Катеринославщини. Випуск І", в якій вона зібрала та відтворила традиційні орнаменти. Протягом свого життя Ольга поєднувала медичну практику, викладацьку діяльність і культурно-громадську активність, часто перевантажуючи себе, що призводило до хвороб. У 1920 році вона стала матір'ю другого сина Василя.

У дні УНР вела творчу роботу, перекладала художню літературу і видала книгу "Стародавня історія східних народів" (1918). Вона також зберегла цінний архів родини Косачів, який містив неопубліковані твори Лесі Українки, її вірші-трени та хронологію життя письменниці. У 1929 році її чоловіка заарештували через підозру в діяльності СВУ. Наприкінці 1937 р. заарештували та відправили до трудових таборів і сестру Ізидору, тому Ольга Косач також перебувала в очікуванні арешту

Під час Другої світової війни Ольга Косач-Кривинюк разом із молодшим сином Василем та сестрою Ізидорою вирушила у евакуацію, спершу через Львів до Праги, а потім до Німеччини, взявши з собою родинний архів. Цей архів містив спадщину Лесі Українки, яка стала безцінним джерелом для української культури та її майбутніх поколінь.

Ольга Косач-Кривинюк відійшла у вічність 11 листопада 1945 року в таборі для переміщених осіб у Аугсбурзі (Німеччина). Її останній спочинок знаходиться на міському цвинтарі, де на надгробку викарбувано: "Зоре моя! Твоє світло повік буде ясне!"

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, чи правда, що Тарас Шевченко залицявся до малолітніх, заміжніх та мав сина від чужої дружини.