Війна на полях: як фермери пристосовуються до обстрілів.

#Політика

Більше ніж кожен п'ятий долар валютних надходжень приносить Україні аграрний сектор. Саме аграрії стали зараз головними постачальниками заробленої валюти в країну. Попри постійні обстріли та часту необхідність працювати в прифронтових зонах, вони продовжують сіяти та збирати врожаї. В цілому по країні немає жодного клаптика землі, який не зачепила б війна.

Євген Лесной поділиться історіями про те, як українські фермери адаптуються до нових умов, на які надії вони покладають та які основні труднощі виникають внаслідок російської агресії.

Навіть тут, на Житомирщині, під час жнив уже нікого не дивують такі знахідки.

Під час проведення обприскування на засіяних ділянках ми натрапляли на подібні уламки.

Головний агроном Віктор Бовгіра, відреагувавши на початок повномасштабного вторгнення, вступив до лав Збройних Сил України. Після повернення з особистих причин, він тепер працює над адаптацією свого фермерського господарства до умов тривалої війни.

Віктор Бовгіра, головний агроном фермерського господарства:

На той момент найбільшими труднощами була адаптація компанії. Проте з часом нам вдалося досягти, можна сказати, практично того ж рівня.

Директорка господарства пані Ірина каже: до 2022 року врожай реалізовували лише на внутрішньому ринку. Востаннє три роки - в Європі.

Ірина Унгурян, керівниця аграрного підприємства, розташованого в Житомирській області, село Половецьке:

Перший рік виявився надзвичайно складним. Продаж продукції виявився майже неможливим. Проте ми не впали у відчай і знайшли вихід зі ситуації. До осені ми змогли адаптуватися та розпочати експорт.

Фермерська діяльність, як відомо, в значній мірі залежить від кредитів, що надаються на сезонній основі.

Денис Марчук, віце-президент Всеукраїнської аграрної ради:

Сьогодні аграрії мають змогу кредитуватись у межах програми "5-7-9". Це інструмент, який дозволяє хоча б не говорити про розвиток, але працювати в умовах, коли є обігові кошти на польові роботи.

У Міністерстві аграрної політики підкреслюють, що аграрії можуть скористатися рядом програм допомоги.

Тарас Висоцький, заступник міністра аграрної політики та продовольства України, займає посаду першого заступника.

Ця програма передбачає виплату 4 тисяч гривень за кожен гектар для фермерів, які обробляють до 120 гектарів. Для власників стада від 3 до 100 корів передбачено 7 тисяч гривень на кожну голову. Ті, хто має від 5 до 500 дійних корів або телиць, отримають по 2 тисячі гривень на кожну тварину.

Економісти дотримуються думки, що кредити мають значне значення. Однак безповоротні фінансові вливання не сприяють розвитку.

Павло Мартишев, експерт у сфері досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки.

Чому варто надавати фінансову допомогу фермерам, а не компаніям, що виготовляють дрони? Чому фермери повинні отримувати кошти безкоштовно? Існує безліч способів підтримки, які слід врахувати.

Якщо вирішувати питання підтримки, то доцільно інвестувати в наукові дослідження для цієї сфери.

Павло Мартишев, експерт у сфері досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки.

Урожайність зернових і олійних в Україні нижча, ніж у Європі, попри гіршу якість ґрунтів там. Це привід замислитися: чому ми маємо напряму фінансувати малоефективних виробників?

Також слід врахувати значну кількість незнешених територій і постійні обстріли в безпосередній близькості до лінії фронту.

Сергій Сорокунський, аграрій з Херсонського регіону:

Наші території розташовані між другою та третьою лініями оборони, і тут постійно відбуваються прильоти та збиття. Приблизно три місяці тому дрон "Шахед" впав на відстані 500 метрів від нашого підприємства. В даний момент залишилося близько 20-30% мешканців, здебільшого це літні люди, жінки та діти. Що стосується кваліфікованих спеціалістів, то їх кількість значно зменшилася. На сьогоднішній день у нас на кожного працівника припадає три одиниці техніки.

Сергій Сорокунський - фермер з Херсонщини. Пережив і окупацію, і звільнення. Попри посуху, що спричинила руйнування Каховської ГЕС, намагаються пристосовуватися до реалій.

Сергій Сорокунський, аграрій з Херсонського регіону:

Посівна досить складна, тому що вологи немає, але всі йому в суху, будемо чекати дощу, тому що не маємо часу чекати, бо дуже багато роботи.

Пані Ірина зазначає, що фінансування для розвитку надходить виключно від міжнародних донорів. Зокрема, вони займаються завершенням будівництва власного елеватора.

Ірина Унгурян, керівниця аграрного підприємства, розташованого в Житомирській області, село Половецьке:

Американський народ допомагає українському. Ми маємо співфінансування. І все це задля підтримки малих підприємств.

Здатність шукати гранти -- одна з ключових рис сучасного українського фермера.

Володимир Пугачов обіймає посаду виконавчого та регіонального директора в Східноєвропейському представництві Асоціації "Дунайська соя".

Дійсно, будь-який виробник сої, що вирощує негенетично модифіковану сою в Україні та має бажання впроваджувати принципи сталого ведення господарства, може стати учасником нашої програми. В рамках нашої партнерської ініціативи ми готові компенсувати малим фермерам витрати на закупівлю сертифікованого насіння для площ до тисячі гектарів.

Варто підкреслити: нині саме сільське господарство є головним джерелом валютних надходжень до України. А це гроші на оборону.

Павло Мартишев, експерт у сфері досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки.

Сільське господарство, разом із пов'язаними з ним секторами, формує більше ніж 20% валового внутрішнього продукту. Це складає понад половину всього експорту країни. У 2023 році аграрний сектор забезпечив 60% експортообігу. Внаслідок війни промисловий експорт, зокрема руди та метали, зазнав значних втрат. Тому агросектор став ключовим рятівником економіки.

Можливість оперативно переорієнтуватися на європейський ринок дала угода про економічний безвіз - скасування мит і квот для української агропродукції.

Денис Марчук, віце-президент Всеукраїнської аграрної ради:

Європейський ринок налічує 500 мільйонів споживачів. За останні три роки ми істотно покращили свої позиції. Якщо у 2022 році частка експорту до ЄС складала 30%, то вже у 2024 році вона збільшилася до 50%.

Проте Європа поступово відмовляється від митних пільг. Які наслідки це матиме в майбутньому - поки що залишається незрозумілим.

Ірина Унгурян, керівниця аграрного підприємства, розташованого в Житомирській області, село Половецьке:

Вважаю, що до старту масштабної реалізації, до настання нового року, нам вдасться зібрати урожай. І сподіваюся, що вдасться досягти домовленостей, і безвізовий режим залишиться в силі.

Ось що повідомляють у Міністерстві аграрної політики.

Єврокомісія впровадила нові спрощення, скасувавши ліцензування та встановивши квоту на експорт у розмірі 7,12. Це суттєво полегшило процес у порівнянні з 2021 роком. Крім того, функціонує державна установа - Офіс підтримки розвитку підприємництва та експорту.

Поки в Європейському Союзі обговорюють питання щодо нашого експорту, українські аграрії зосереджені на іншій проблемі: як зберегти своїх працівників. На цій фермі половина співробітників має бронювання, і це підприємство є життєво важливим.

Володимир Назарук, головний інженер фермерського господарства:

Я маю сімейні обов'язки, адже виховую трьох маленьких дітей. Дехто з моїх знайомих бере участь у бойових діях, інші отримують повістки на мобілізацію. Є й ті, хто намагається уникнути призову. Це реалії нашого часу. Однією з ключових проблем залишається нестача спеціалістів.

І ще одне: під час повітряних тривог GPS не функціонує. А для сучасного фермера це як відсутність рук.