Противник адаптує свою стратегію енергетичного тиску: які висновки можна зробити з цього?

Росіяни перешкоджають евакуації, утримуючи цивільне населення в заручниках у умовах, коли відсутні вода і тепло.

У період "енергетичного перемир'я" війська окупантів переглянули свої цілі, зосередивши увагу на руйнуванні транспортної інфраструктури України, замість атак на енергетичні об'єкти.

Така стратегія спрямована на одночасне розв'язання військових та психологічних завдань: блокування перекидання резервів на фронт та створення нестерпних умов для цивільного населення в період зимових холодів. Під прицілом опинилися критичні вузли залізниці, які безпосередньо впливають на можливість людей залишити небезпечні регіони у разі критичних навантажень на енергосистему.

На сьогоднішній день мова йде про атаки на транспортну та логістичну інфраструктуру України. В умовах так званого енергетичного перемир'я Росія зосередила свої зусилля на ураженні об'єктів Укрзалізниці, зокрема локомотивних депо, рухомого складу, а також місць, де проводяться ремонти і формування цього складу. Це є вкрай небезпечна стратегія для російських агресорів. Фактично, мова йде про комплексний вогневий тиск не лише на енергетичну інфраструктуру, а й на транспортну складову української системи, — зазначає експерт.

Синхронізація атак на теплопостачання та транспорт прагне максимально ускладнити життя у великих населених пунктах, фактично перетворюючи мирних жителів на заручників блекауту.

Удари по енергетичній та вугледобувній інфраструктурі, пунктах зберігання газу створюють умови для блекауту. Тобто фактичного паралічу життєзабезпечення українських міст на момент максимального проходження опалювального сезону.

Так, окупанти чудово розуміють, що більшість громадян міст-мільйонників намагатимуться залишити місця проживання, і завдають ударів по транспортній частині, фактично паралізуючи можливість проведення евакуаційних заходів. Росіяни блокують можливість евакуації, роблячи громадянське населення заручниками у ситуації, коли немає ні води, ані тепла.

У ніч на 6 грудня 2025 року під ударом авіації опинився великий залізничний вузол у Фастові, що розташований неподалік Києва. Російські війська свідомо атакували місцевий вокзал, моторно-вагонне депо та знищили близько 27 вагонів приміських потягів, які обслуговували маршрути Київщини, Чернігівщини та Сумщини.

У ніч з 14 на 15 грудня вороги нанесли удар безпілотниками по залізничному вузлу в П'ятихатках, що в Дніпропетровській області.

- Вночі 22 грудня неподалік Коростеня на Житомирщині російський БПЛА атакував вантажний потяг. Той зійшов із рейок і спровокував аварійну ситуацію для іншого поїзда, що рухався суміжним шляхом.

- 11 січня внаслідок нічних обстрілів росії знову постраждала залізнична інфраструктура. Поранення отримали працівники Укрзалізниці, а десятки поїздів були змушені курсувати із затримками та зміненими маршрутами.

- Внаслідок атаки російських дронів на пасажирський потяг у Харківській області загинули шестеро людей. Паралельно Укрзалізниця повідомила про скасування частини поїздів та тимчасові зміни у розкладі приміського сполучення в Харківській області.

- 30 січня поточного року ворог завдав 7 ударів дронами по залізничних об'єктах, зокрема на станції Синельникове.

Також параліч громадянського сполучення дозволяє окупантам використовувати його для створення транспортного колапсу, який критично уповільнює військову логістику Сил оборони України. Річ у тім, що залізничним сполученням можна перевозити вантажі в набагато більших обсягах, ніж автомобільним транспортом. Саме тому багато військових вантажів в Україні перевозяться залізницею.

"Розрахунок робиться на те, що Укрзалізниця, яка буде зосереджена переважно на евакуаційних заходах місцевого населення, не зможе оперативно перекидати військові вантажі із західної частини країни на схід. І, відповідно, зустрічні потоки зі сходу на захід створять блокаду, тобто фактичний затор у транспортному сполученні України. Таким чином, росіяни провокують можливості блокування не лише Укрзалізниці, а й автомобільного транспорту", -- пояснює удари по залізниці Дмитро Снєгирьов.

Через неможливість залізничних перевезень евакуація біженців та постачання ЗСУ перемістяться на автодороги, де обидва протилежні потоки (на схід і захід) зіткнуться й неминуче спричинять затори, що знову-таки погіршить постачання військових.

Окупаційні сили сподіваються, що така ситуація миттєво ускладнить ситуацію на фронті через скорочення обсягів постачання для Збройних Сил України.

Згідно з планами загарбників, мирні жителі, опинившись у безвихідній ситуації через неможливість евакуації та атаки на цивільні об'єкти, мають вплинути на уряд країни, змусивши його сісти за стіл переговорів на умовах, вигідних для Росії.

Поряд із військовими завданнями, Кремль активно використовує спецслужби для дестабілізації внутрішньої ситуації, прагнучи перетворити щоденні труднощі українців на інструмент політичного тиску. Вони намагаються влаштувати щось на зразок штучного хаосу, який вони описують як іранський сценарій, адаптуючи його до українських реалій.

"Удари по інфраструктурі, на думку росіян, мають спричинити соціальні потрясіння в Україні з основною вимогою про закінчення війни. До того ж не на умовах української сторони. Просувається теза "краще поганий мир, ніж така війна". Це елемент і військового, й політичного тиску на українське керівництво для провокування соціальних заколотів", -- резюмує Дмитро Снєгирьов.