Як відключення електроенергії та нестача робочої сили позначаються на українському бізнесі

Недостатня кількість працівників, перебої з електропостачанням та агресивні бомбардування — ці обставини стали основними бар'єрами для ведення бізнесу, затуливши проблеми зростання цін, корупційні схеми та тиск з боку правоохоронних органів. Нещодавно фахівці Інституту економічних досліджень і політичних консультацій представили результати грудневого, 44-го, щомісячного опитування підприємств.

У ході опитувань, проведених експертами ІЕД, було зафіксовано невелике погіршення довгострокових очікувань через зростання невизначеності на найближчі два роки. За підсумками грудневого опитування минулого року, основною перешкодою для ведення бізнесу залишається нестача робочої сили. Порівняно з листопадом, результати грудневого опитування для цієї проблеми практично не змінилися: 61% респондентів у листопаді і 62% у грудні. Приблизно 55,6% опитаних зазначили, що їм важко знайти кваліфікованих працівників, тоді як 35% і 34% стикаються з подібними труднощами під час пошуку некваліфікованої робочої сили.

На другій позиції опинилася така проблема, як небезпека, а на третій — збої в постачанні електрики та тепла. Також незначно зросла проблема підвищення цін, яка займає третю сходинку поряд з перебоями у електропостачанні.

Зменшення попиту на продукцію стало менш важливим питанням. У листопаді 26% респондентів відзначили цю проблему, а в грудні їхня кількість зменшилася до 20%.

Цікаво, що корупція та тиск з боку правоохоронних органів вже не є суттєвими проблемами на тлі таких перешкод, як брак робочої сили, безпека та перебої з електропостачанням.

За результатами проведеного опитування, мікробізнес знаходиться в скрутному становищі. Починаючи з 2024 року, його індекс стабільно залишається в негативній зоні, що свідчить про переважання негативних оцінок над позитивними. Протягом останніх чотирьох місяців малий бізнес демонструє нульовий рівень активності. Водночас, великі компанії продовжують відчувати себе найкраще.

Щодо завантаженості виробничих потужностей у порівнянні з періодом до війни, зокрема до 24 лютого 2022 року. Після суттєвого зниження, яке перевищило дворазове зменшення частки підприємств, що заявляють про роботу на повну потужність (зафіксоване в жовтні минулого року), індекс залишився практично незмінним. Водночас, зросла частка компаній, які повідомляють про роботу на майже повну потужність, з 57% до 60%. Це позитивний показник, але ми сподіваємося на ще кращі результати.

На жаль, невизначеність у довгостроковій перспективі все ще зростає, що призводить до збільшення кількості людей, які не можуть спрогнозувати, що станеться через два роки. Це, в свою чергу, має негативний вплив на довгострокові інвестиції та стратегічне планування.

Оцінки очікувань у грудні показали незначне погіршення в порівнянні з листопадом минулого року, зниження склало всього три відсоткові пункти. Частка респондентів, які мають намір розвиватися протягом наступних двох років, зменшилася на 1%. Водночас, кількість тих, хто планує скорочення, залишилася практично незмінною (12%). Лише 3,7% опитаних вважають, що їхня діяльність за два роки скоротиться. Більшість респондентів – 84,3% – впевнені, що ситуація залишиться стабільною.

Проте, різні сектори показують свої особливості. Наприклад, в машинобудуванні прогнози трохи покращились, тоді як фактичні результати діяльності знизились нижче нульового рівня і залишились на цьому рівні.

У секторі деревообробки останні два-три місяці спостерігається збіг прогнозів з фактичною ситуацією. У той же час, в галузі будівельних матеріалів зафіксовано різкий спад показників, тоді як очікування в цій сфері змістилися в інший бік. Харчова промисловість, натомість, демонструє свою базову стабільність. Експорт має аналогічну динаміку з виробництвом, що свідчить про суттєве зниження позитивних прогнозів.

Ціни зростають і продовжуватимуть зростати, згідно з прогнозами бізнесменів.

Щодо небезпеки відбулося суттєве зростання абсолютного значення. В листопаді було 49% опитаних, у грудні вже 57%. Очевидно, що це відбулося через посилення ворожих обстрілів енергетичної інфраструктури та погіршення загальної безпекової ситуації. Якщо 2023 року певне занепокоєння щодо безпеки праці вказували близько третини бізнесів, з 2024 року про цю перешкоду традиційно говорила приблизно половина опитаних, то в грудні 2025-го вже 70% великих підприємств вказали, що працювати небезпечно й це є перешкодою для них. Дійсно, великі підприємства -- це переважно великі інфраструктурні об'єкти, які можуть бути об'єктом атак ворога.

Що стосується регіональних аспектів, то спостерігається стійке занепокоєння щодо безпеки трудової діяльності в прикордонних зонах, зокрема в Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій областях, а також у центральній частині України. У західних регіонах країни питання безпеки для бізнесу обговорюється значно рідше.

Щодо питань логістики, то ситуація з "проблемами транспортування сировини" залишилася практично незмінною: якщо раніше цей показник становив 15% опитаних, то тепер зріс до 16%. Натомість, проблема розриву ланцюгів постачання набула більшої актуальності. В абсолютних цифрах цей фактор зріс з 14% у листопаді до 19% у грудні.

Спостереження показують, що в листопаді лише 6% підприємств не стикалися з відключеннями електроенергії, тоді як у жовтні цей показник становив 23%. Якщо розглянути загальну картину, то в листопаді 2025 року 58% бізнесів змушені були тимчасово зупинити свою діяльність через відключення електрики. Для порівняння, у жовтні таких підприємств було 42%, а у вересні — 22%.

Близько третини опитаних у грудні підприємств не працювали десь від 1 до 10% робочого часу. Ще 20% призупиняли роботу від 11 до 25% робочого часу. 6% підприємств не працювали від 26 до 50% робочого часу.

Щодо втрат робочого часу бізнесу. У листопаді втрати були близько 8% (в жовтні було 9%). Якщо подивитись на втрати за регіонами, то найгірша ситуація в Дніпропетровській області, де втрати робочого часу в середньому становили 28%. Також високі втрати в Сумській та Житомирській областях -- по 20%, в Чернігівській -- 18%, у Хмельницькій -- 15%. При цьому мікро- та малий бізнес втрачає робочого часу більше, ніж великий. Якщо у вересні мікробізнес втрачав у середньому 3% робочого часу, в жовтні -- 12%, то в листопаді це вже 14% робочого часу. Водночас серед великих підприємств у нас показник втрат тримається на рівні 5%, серед середніх -- 8%.

Якщо проаналізувати ситуацію в різних секторах, то можна відзначити, що найбільші витрати робочого часу спостерігалися у виробництві будівельних матеріалів. У листопаді цей показник досяг 13%. Також значні втрати виявилися в металургійній та машинобудівній галузях, де показники склали по 11%. Найменші втрати робочого часу зафіксовані в деревообробній промисловості – лише 5%.

Дослідники ІЕД запитували бізнес про роль держави в контексті його роботи. Найчастіше підприємства сприймають державу як регулятора -- 45% підприємств. Лише близько 8% підприємств сприймають державу як партнера, а 3% -- як друга. Тобто, в принципі, більш як половина бізнесу відносно позитивно сприймають роль держави. Однак, на жаль, близько чверті підприємств казали, що держава є перешкодою, і 2% відсотки казали, що держава є ворогом для бізнесу.

Спосіб, яким підприємства оцінюють роль держави, може варіюватися залежно від їхнього розміру. Відомо, що великі та середні компанії більш позитивно ставляться до державного втручання. Ця тенденція залишається стабільною протягом усіх етапів опитувань. Зокрема, у грудні 54% великих компаній зазначили, що вважають державу регулятором, у той час як 51% середніх підприємств підтримали цю ж думку. Натомість лише 13% представників великих компаній вважають державу перешкодою. У свою чергу, серед мікропідприємств лише 28% вважають державу регулятором, тоді як 39% бачать у ній перешкоду.

Український бізнес демонструє стійкість, але не впевненість. Брак робочих рук, блекаути та безпекові ризики -- реальність, до якої адаптуються по-різному: великі компанії тримаються краще за мікробізнес, а регіональні диспропорції наростають. Короткострокові покращення, на жаль, не переростають у довгострокові плани -- доки не зменшиться невизначеність, про справжнє відновлення економіки говорити зарано.