Яким чином відновлюється спільнота, що в лютому 2022 року стала бар'єром для Миколаєва?

Російські війська зруйнували шість населених пунктів у Шевченківській територіальній громаді, але наразі тут створюють сучасні освітні простори та відкривають нові горизонти для бізнесу.

Шевченківська громада стала одним із найбільш вражених районів Миколаївщини внаслідок окупації та воєнних дій. На її території не залишилося жодного неушкодженого села, а в 2022 році населення зменшилося до лише 15 відсотків. Як повідомив Укрінформу голова громади Олег Пилипенко, наразі тут активно тривають роботи з відновлення житлових будинків та інфраструктури, встановлюються сонячні електростанції, а також розвивається бізнес.

ОДНЕ З ОСНОВНИХ ЗАВДАНЬ - ВІДНОВИТИ ЗВ'ЯЗОК ІЗ ЛЮДЬМИ.

Шевченківська громада слугує найшвидшим маршрутом між Херсоном і Миколаєвом, і саме через ці села російські війська прорвалися в лютому-березні 2022 року. Навіть після того, як наступ агресора було зупинено, в цьому регіоні велися інтенсивні бої протягом приблизно дев'яти місяців.

- Як відомо, наша громада стала щитом для Миколаєва. Росіяни окупували 8 із 21 населеного пункту. А ті, які не були в окупації, зазнали величезних руйнувань. Адже ЗСУ не стріляли по цивільних об'єктах, а загарбники стирали з лиця землі все, що на лінії бойового зіткнення. Не було жодного села, яке б не поруйнували. Шість населених пунктів зруйновано на 90 відсотків. До війни у нас проживало понад 15 тисяч людей. А на той час у громаді залишалося не більше ніж 15 відсотків населення, - розповідає Олег Пилипенко.

Відзначається, що 2023 рік став початковим етапом відновлення громади. У цій ініціативі активно брали участь міжнародні організації. Першочергово було відновлено електричне та газове постачання, встановлено нові водонапірні башти, а також замінено велику частину зруйнованих інженерних систем. Крім того, стартували роботи з ремонту шкіл, дитячих садків, медичних закладів та культурних установ.

Ця діяльність тривала і в 2024 році. На сьогоднішній день відремонтовано 1700 житлових споруд — практично всі, що могли бути відновлені. Проте існує проблема з будинками, які повністю зруйновані, а також з тими, власники яких не мають документів на право власності, через що не можуть отримати державну компенсацію. У громаді налічується понад 400 таких будівель, які потребують демонтажу, для чого також необхідні фінансові ресурси.

Загалом, жителі нашої громади отримали 468 мільйонів гривень компенсаційних виплат за ушкоджене та зруйноване житло в рамках програми "єВідновлення". До того ж, міжнародні донори надали будівельні матеріали на суму 114 мільйонів гривень для понад 800 сімей, - зазначає голова громади.

Він переконаний, що одним із ключових завдань є повернення людей, адже саме вони є найціннішим надбанням.

Тепер конкуренція між громадами за ресурси посилиться, і ті, хто не встигне скористатися цією можливістю, опиняться у невигідному становищі. Логіка проста: повернення людей означає, що бізнес може відновити свою діяльність. З перезапуском підприємств з'являться податкові надходження, які підуть на відновлення шкіл, дитячих садків та інших соціальних закладів. Усе це тісно пов'язано між собою. Громади, які не зможуть залучити людей назад, врешті-решт ризикують зникнути, - підкреслює Пилипенко.

За його словами, сьогодні у Шевченківську громаду повернулося 82% мешканців. Тут, до слова, відкрили дві поліцейські станції.

У Шевченківській громаді, що є однією з перших на території Миколаївщини, розпочали установку гібридних сонячних електростанцій для забезпечення водопостачання. У трьох селах вже встановлено сім сонячних панелей, що дозволяє забезпечити водою 4600 мешканців навіть у часи блекаутів. Зниження споживання електроенергії веде до економії коштів для комунальних підприємств.

РЕАЛІЗУЮТЬ МАСШТАБНИЙ ПРОЄКТ ЩОДО БУДІВНИЦТВА ШКОЛИ

Перед початком великої війни в нашій спільноті працювало 24 навчальні заклади, включаючи школи та дитячі садки. На жаль, ці заклади зазнали серйозних пошкоджень. Ми проводимо оптимізацію, і в результаті вдасться відновити лише 15 з них. Три школи вже були демонтовані, - ділиться деталями голова громади.

Він зазначає, що в минулому році два освітні заклади в громаді зазнали обстрілів.

- Особливо постраждав Котляревський ліцей - пошкоджено тримальні конструкції. Шукаємо фінансування, щоб його відбудувати, вже виділили кошти на виготовлення проєктно-кошторисної документації, провели оцінювання. Ці процеси дуже непрості. Та й призупинення фінансування з USAID додало клопотів - у нас були спільні проєкти. Переналаштовуємося на європейських партнерів. Ми - лідери серед сільських громад Миколаївщини із залучення коштів від донорів, - стверджує він.

Також уклали меморандум з однією з Данських неурядових організацій на будівництво у Полігонівському ліцеї протирадіаційного укриття вартістю 32 млн гривень.

Фермери з Херсонщини оселилися в громаді.

Перед початком повномасштабної агресії на території Шевченківської громади функціонувала низка відомих національних та міжнародних компаній і агропідприємств, які займалися вирощуванням зернових, технічних культур та овочів. Ця громада розташована в так званому томатному поясі України, де природні умови ідеально підходять для культивування помідорів. Сприятливим фактором для агровиробництва стало також сусідство з Інгулецькою зрошувальною системою. Тому ще до початку повномасштабної війни на території громади розпочали будівництво об'їзної дороги, яка повинна була зв'язати з портом міста Миколаїв.

Зараз відновили свою діяльність компанії, які спеціалізуються на виготовленні снеків і напоїв, а також на виробництві томатної пасти. Проте, на жаль, деякі підприємства, які були релоковані, так і не повернулися назад, а переїхали в інші регіони. Серед них є, зокрема, виробник напівфабрикатів, - зазначає Пилипенко.

Він зазначає, що атаки значно пошкодили дорожню інфраструктуру, яка активно розвивалася перед початком масштабного конфлікту. Тому нині багато автозаправок, кав'ярень, готельно-ресторанних комплексів та станцій технічного обслуговування залишилися закритими.

Територія громади займає друге місце в регіоні за рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, що створює нагальну потребу в розмінуванні сільськогосподарських земель. Як зазначає представник влади, до Шевченківської громади переїхало чимало фермерів з Херсонської області, які спеціалізуються на овочівництві. Водночас, місцеві аграрії також змінюють свій профіль на вирощування овочів та мають намір розширити цю діяльність.

- Адже раніше, коли до порту було 20 км, багато хто вирощував зернові й технічні культури. Тепер усе треба везти в Одесу чи Рені, а це - ризики, додаткові транспортні витрати і таке інше. Тому наші фермери роблять ставку на внутрішній ринок, зокрема, овочевий. Це має сенс, бо овочі завжди потрібні й вони зростають у ціні. Тому перспективи хороші, - упевнений Пилипенко.

Зазначає, що підприємства потребують працівників, тому жителі Шевченківської та прилеглих громад отримають можливість знайти роботу.

ТИЛ ПІДСТАВЛЯЄ ПЛЕЧЕ

Безперечно, державні органи та міжнародні благодійні організації підтримують відновлення Шевченківської громади. Окрім цього, громада приєдналася до Національного проєкту "Пліч-о-пліч: згуртовані громади", який має на меті встановлення співпраці між постраждалими територіями та тиловими регіонами, здатними надати необхідну допомогу для відновлення.

Завдяки проєкту в шевченківців з'явився партнер - Коростенська громада Житомирської області. Її представники нещодавно відвідали Миколаївщину, заступник Коростенського міського голови Олександр Синицький поділився своїми враженнями.

Я знову переконався, що жодні онлайн-розмови не можуть зрівнятися з особистим спілкуванням. Я знав, що території, які опинилися під окупацією та де відбувалися бойові дії, зазнали серйозних втрат, але не міг уявити, що руйнування настільки масштабні. Мене вразило, як місцеві жителі активно беруться за відновлення своїх сіл. Тому їм потрібна підтримка, щоб відновити інфраструктуру та повернути людей, - зазначив він.

Незважаючи на виклики, громади, що знаходяться поблизу фронту, прагнуть не лише відновити знищене, але й поліпшити умови життя місцевих жителів, створюючи більш комфортне середовище.