Як пройшов ефір телемарафону "Єдині новини" та Першого каналу Суспільного з 25 по 27 травня 2025 року – підсумки.

Висвітлення основних тем тижня, представлення парламентських фракцій і груп у гостьових студіях, прояви політичного піару та російські наративи й токсичні медійні персонажі в телемарафоні, порушення основних стандартів інформаційної журналістики -- стисло.

Аналіз телемарафону "Єдині новини" та трансляцій Першого каналу Суспільного з 25 по 27 травня 2025 року – підсумковий огляд.

Ігор Куляс, для ДМ

Телемарафон "Єдині новини" розпочав свою діяльність 24 лютого 2022 року. Підрозділ "Детектор медіа" розпочав спостереження за телемарафоном 21 березня того ж року, використовуючи спеціально розроблену методологію. У січні цього року "Детектор медіа" вдосконалив і доповнив цю методологію, враховуючи коментарі та побажання редакцій, які беруть участь у телемарафоні. Моніторинг проводить Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології досліджень моніторингу "Детектора медіа".

Вступ

25 та 26 травня найбільш інтенсивні бойові дії знову відбувалися на Покровському напрямку, а також спостерігалася активність у Лиманському, Курському та Новопавлівському секторах. Телемарафон зосередив свою увагу переважно на Покровському, Торецькому та Харківському напрямках, тоді як ситуація на Лиманському майже не висвітлювалася. В ефірі Першого каналу Суспільного особливу увагу в ці дні звертали на події на півночі Сумської області та в Покровському районі, тоді як Курському напрямку приділили небагато уваги.

З масованих обстрілів України ворогом найбільший за кількістю загиблих і поранених у ці дні стався 25 травня. У телемарафоні всі ці події висвітлювали вкрай неоперативно і не надто повно, дуже мало обговорювали наслідки цієї атаки в гостьових студіях. Перший канал Суспільного був набагато оперативнішим і повнішим у репортажному висвітленні, але, як і марафон, дуже слабко висвітлював тему в гостьових студіях.

У сфері зовнішньої політики на сьогоднішній день ключовою залишається тема "мирних переговорів", що активно обговорюється через різні заяви та прогнози. Аналіз цієї теми був помітно більш детальним на Першому каналі Суспільного.

У дні звітного телемарафону спостерігалися численні серйозні порушення стандартів достовірності та чіткого розмежування фактів і думок. Також мали місце істотні недоліки у забезпеченні балансу думок та оперативності. На Першому каналі Суспільного в ці ж дні грубі порушення були менш помітні, проте стандарт доступності інформації зазнав значних порушень, а також було зафіксовано чимало фактологічних помилок.

Протягом тижня з 26 травня по 1 червня у гостьових студіях телемарафону знову спостерігалося значне переважання нардепів від партії "Слуга народу". Представників партій "Європейська солідарність" та "Голос" не було запрошено до участі у програмі. У ефірах Першого каналу Суспільного знову домінували члени владної фракції, хоча й не завжди критично, у порівнянні з представниками опозиційних сил парламенту.

У звітні дні травня телемарафон, присвячений політичному піару, зазнав значного домінування на каналі "Рада", де було зосереджено дві третини всіх проявів. Водночас на Першому каналі Суспільного політичний піар у ці дні зовсім не фіксувався.

1. Огляд ключових подій тижня

СИТУАЦІЯ НА РІЗНИХ ДІЛЯНКАХ ФРОНТУ:

У звітні дні, згідно з даними Генерального штабу, загальна активність бойових дій була надзвичайно високою, коливаючись від 170 до 216 боєзіткнень щодня. Як і раніше, найбільша інтенсивність спостерігалася на Покровському напрямку, де відбувалося від 63 до 65 боєзіткнень на добу, що становить близько або більше третини всіх зіткнень на фронті. Також висока активність тривала на Лиманському (від 16 до 32 боєзіткнень), Курському (від 23 до 32) і Новопавлівському (від 24 до 25) напрямках. У деякі дні кількість боєзіткнень перевищувала десять на добу на Торецькому (до 19), Краматорському та Оріхівському (по до 11 боєзіткнень на добу на кожному). На інших ділянках фронту кількість зіткнень не перевищувала десяти. Особливо варто зазначити ситуацію на півночі Сумщини, хоча Генштаб поки що не виділяє її як окремий напрямок, оскільки в ці дні було офіційно підтверджено захоплення чотирьох сіл ворогом, а також точилися бої за три інші.

Протягом цих днів телемарафон привернув найбільшу увагу редакцій до Покровського та Торецького напрямків, де відбулося по 7 обговорень з учасниками. Наступним за ступенем уваги став менш активний Харківський напрямок, який отримав 2 репортажі та 4 обговорення. Потім слідували Краматорський напрямок з 2 репортажами та 3 обговореннями, а також Новопавлівський, де провели 5 обговорень. В той же час, Лиманському напрямку практично не приділили уваги — лише одне обговорення відбулося в студії, а Курський напрямок залишився зовсім поза увагою. Щодо ситуації на прикордонні Сумщини, про неї говорили з гостями 5 разів, але лише на каналах "Рада" та "Ми — Україна".

У останні дні учасники телемарафону найчастіше запрошували на обговорення фронтової ситуації військових, які безпосередньо беруть участь у бойових діях, а також представників різних підрозділів. Цих експертів запрошували по 11 разів, тоді як фахівців з інших галузей залучили лише чотири рази. У звітні дні редакція каналу "1+1" підготувала два репортажі з фронту, в той час як об'єднана редакція ICTV та СТБ представила пряме включення та сюжет. Один репортаж також вийшов в ефірі каналів "Інтер" та "Ми — Україна".

На Першому каналі Суспільного в останні дні основна увага була зосереджена на подіях на фронті, зокрема на північному напрямку Сумщини, де відбулося 11 дискусій з участю гостей. Покровському напрямку було присвячено 9 обговорень, а ситуацію на Лиманському напрямку обговорювали 6 гостей. По 5 дискусій відбулося щодо Новопавлівського, Харківського та Краматорського напрямків. З Краматорська було організовано два прямих включення від військового кореспондента каналу. Варто зазначити, що Курському напрямку, незважаючи на його активність, приділили недостатньо уваги – лише 2 обговорення. Найчастіше в студію запрошували речників різних підрозділів Сил оборони (13 разів), експертів – 9 разів, тоді як військових, які безпосередньо беруть участь у бойових діях, лише 3 рази. Всього в ці дні відбулося 3 прямих включення з фронту.

НАСЛІДКИ ВОРОЖИХ ОБСТРІЛІВ І БОМБАРДУВАНЬ ЦИВІЛЬНИХ ОБ'ЄКТІВ:

У звітні дні найсумнішими наслідками стала масова комбінована атака агресора на Україну 25 травня, в результаті якої загинуло 12 людей, а понад 60 отримали поранення. Найбільше постраждалих було в Київській, Хмельницькій та Житомирській областях, а також у Миколаєві та Києві. На телемарафоні ці події висвітлювалися вкрай повільно і неповно. Журналісти прибували на місця влучань з значним запізненням, а більшість локацій для редакцій телемарафону виявилися недоступними, що, ймовірно, пов'язано з нестачею кореспондентів на місцях і проблемами в плануванні. У студіях обговорення цієї безумовно важливої теми було недостатнім: незважаючи на надзвичайність події, канали продовжували спілкуватися з "запланованими" гостями, а оскільки це був недільний ефір, тематика гостьових студій іноді виглядала недоречною.

Перший канал Суспільного, в свою чергу, виявився значно швидшим і більш інформативним у репортажному висвітленні наслідків ворожих атак завдяки ефективній роботі кореспондентів, які працювали в різних регіонах України. Однак, як і в марафоні, гостьова частина висвітлення подій виявилася, по суті, невдалою.

Це сталося з двох основних причин. По-перше, у недільній ефірній сітці є певний інформаційний вакуум: з 12:15 до 16:30 транслюється документальний фільм, а о 15:00 виходить лише короткий випуск новин. По-друге, планування також було не зовсім оптимальним. Багато гостей були запрошені заздалегідь для обговорення тем, що не мали прямого стосунку до головної події дня (наприклад, проблеми аграріїв на прифронтових територіях, благодійний забіг у Луцьку, питання безбар'єрності, маніпуляції з почуттями вірян, весільні заходи в Черкасах, новинки "Медіатеки" Суспільного тощо). Хоча ці питання, безумовно, важливі, в день, коли відбуваються значні події, їх варто було б відкласти на другий план на користь головної теми.

Редакція вкотре демонструє свою нездатність швидко реагувати на ситуації в гостьових студіях під час вихідних. 25 травня став яскравим прикладом, коли всі попередні плани довелося відкласти, щоб сконцентруватися на головній темі. Ба більше, виникла необхідність скасувати звичний ефірний графік на вихідні та перейти до активного режиму роботи інформаційного каналу.

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА:

У контексті внутрішньої політики у звітні дні знову виникла тема звільнення Максима Остапенка, керівника "Києво-Печерської Лаври". Це рішення було ухвалене ще 22 травня, проте лише 25 травня Міністерство культури вирішило зібрати журналістів для пояснення причин свого кроку. У телемарафоні різні телеканали висвітлювали цю ситуацію по-різному. Більшість із них, зокрема "1+1", ICTV, СТБ та "Інтер", намагалися дотримуватись балансування думок, надаючи слово не тільки заступнику міністра культури Бєляєву, але й звільненому Остапенку, або ж обговорювали позицію Остапенка у студії (як це робили ICTV та СТБ). Натомість канал "Рада" представив цю тему з істотними порушеннями балансу думок. Варто зазначити, що під час марафону не було згадано про важливу подію – відкритий лист працівників "Софії Київської".

Перший канал Суспільного тему звільнення Остапенка в ці дні не висвітлював, бо робив це раніше, але обговорював в студії тему відкритого листа співробітників "Софії Київської".

Альтернативні події та теми:

25 травня завершився великий обмін полоненими "1000 на 1000". Цього разу ні в телемарафоні, ні на Першому каналі Суспільного прямих ввімкнень з обміну не робили, обмежилися репортажними сюжетами. Разом із тим, у телемарафоні не озвучували тему відсутності серед обміняних військових з "Азову". Натомість на Першому каналі Суспільного тему розкривали в тому числі й у гостьовій студії.

Тематики та події, що не були обговорені під час телемарафону, але були підняті в ефірі Першого каналу Суспільного:

Не було жодних повідомлень ані під час марафону, ані в трансляції на Першому каналі Суспільного:

2. Недотримання норм інформаційної журналістики 25 - 27 травня

У матеріалах, що стосуються основних тем, було згадано тільки найбільш очевидні порушення стандартів.

Телемарафон:

На каналі "1+1" під час ефірів було зафіксовано ряд серйозних порушень стандартів журналістської достовірності. Найбільше проблем викликали неясні узагальнення та псевдопосилання на авторство особистих думок. Щодо стандарту точності, часто спостерігалися значні невідповідності між візуальним контентом і текстовими матеріалами, як у новинах, так і під час прямих трансляцій. Стандарт, що передбачає розмежування фактів і думок, порушувався через надмірно емоційні оцінки з боку журналістів. У новинах також було виявлено безліч зайвих маркерів авторизації та акцентування уваги. Стандарт доступності постраждав через використання англіцизмів, а деяка інформація в репортажах подавалася з затримкою.

У програмах каналів ICTV та СТБ спостерігалося найбільше порушень стандарту достовірності, оскільки фактична інформація подавалася без належних посилань на джерела. Багато матеріалів містили абстрактні псевдопосилання. Стандарт точності також не дотримувався через невідповідність між поданим відео та текстом як у новинних блоках, так і під час прямих включень. Основна частина серйозних порушень, пов'язаних з відокремленням фактів від думок, полягала у суб'єктивних оцінках журналістів у новинних сюжетах. Крім того, було помічено чимало маркерів, що вказували на авторизацію та акцентування уваги.

На телеканалі "Інтер" спостерігалося найбільше порушень стандартів достовірності, оскільки факти подавалися без належних посилань на джерела. Найпоширенішим видом порушень стандарту точності були невідповідності між зображеннями та текстом у новинах. Грубі порушення принципу відокремлення фактів від думок в основному виявлялися в емоційних оцінках журналістів у новинних матеріалах та під час обговорень у студіях. Стандарт повноти інформації серйозно ігнорувався через відсутність відповідей на ключове питання репортажу "де це відбувається?".

У програмах каналу "Рада" неодноразово виникали проблеми з точністю інформації, що супроводжувалися фактичними помилками. Стандарт розмежування фактів і суб'єктивних думок часто порушували гості, які не завжди вказували на свої особисті погляди. Одним із найпомітніших випадків недотримання вимог щодо повноти інформації стало повне відсутність фонових звуків у багатьох бліц-інтерв'ю. Крім того, серйозно було порушено принцип балансу думок під час обговорення звільнення керівника "Києво-Печерської Лаври". Чимало новин подавалися із значним запізненням, іноді навіть на добу.

В програмах каналу "Ми -- Україна" стандарт точності найчастіше порушувався через невідповідності між візуальним матеріалом і текстовою інформацією в новинах та сюжетах. Значні відхилення від принципу розмежування фактів і думок виявлялися в емоційних коментарях журналістів у новинних блоках. Щодо стандарту повноти, його порушення проявлялися як у недостатньому представленні експертів, так і в відсутності фонових звуків у новинних сюжетах.

Перший канал громадського мовлення:

Найбільше грубих порушень стандарту достовірності були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб'єктивних думок. Найбільше грубих порушень стандарту точності цього разу були суто фактичними помилками. Найбільше порушень стандарту відокремлення фактів від думок були зайвими в новинах маркерами авторизації та посилення уваги. Порушення стандарту повноти інформації стосувалися розмитими позначеннями місця подій. Стандарт доступності подачі інформації порушували показом численних скриншотів сторінок в соцмережах і месенджерах, які все одно неможливо прочитати з екрана телевізора.

3. Презентація парламентських фракцій та груп у гостьових студіях з 26 травня по 1 червня.

Депутати в рамках телемарафону:

Протягом звітного тижня народних депутатів у телемарафон запрошували 17 разів (попереднього тижня було 16 запрошень). Як і завжди, в ефірі телемарафону абсолютно домінували представники владної фракції партії "Слуга народу", цього разу вони отримали 12 запрошень, що склало більш як 70% від усіх "депутатських" студій тижня. Якщо ж врахувати формально позафракційних спікера парламенту Руслана Стефанчука і його першого заступника Олександра Корнієнка, то частка "Слуги народу" становила понад 82%. Ще одна реально позафракційна депутатка була в ефірі "Ради" (звісно ж, Оксана Савчук). Крім того, в ефірі "Ради" двічі побували представники "Батьківщини" (як завжди, це були Михайло Цимбалюк і Сергій Євтушок). Як це часто буває у телемарафоні, депутати не-"слуги" були лише в ефірі каналу "Рада", на усіх інших каналах запрошували лише представників владної фракції парламенту. Традиційно в гості на телемарафон не кликали представників "Європейської солідарності". Не запрошували цього разу і представників фракції "Голосу", але в середу 28 травня на каналі "1+1" повторили ефір з Ярославом Юрчишиним за 24 травня. Протягом тижня в ефірі телемарафону по два рази побували "слуги народу" Євгенія Кравчук, Олексій Леонов, Єгор Чернєв і Олена Шуляк. Усі інші депутати були гостями телемарафону по одному разу.

Протягом звітного тижня Офіс президента активно представлявся в телемарафоні. Радник керівника ОП Сергій Лещенко виступав чотири рази (три рази на каналі "Рада" та один раз на "Інтері"), загалом його ефірний час склав 51 хвилину. Інший радник, Михайло Подоляк, також двічі взяв участь у телемарафоні (на каналі "Рада" та "Ми -- Україні"), де його загальний час в ефірі становив 50 хвилин. Уповноважений президента з питань санкцій Владислав Власюк з'явився двічі, з'явившись на каналах "Рада" та "Ми -- Україна", з загальним часом 19 хвилин. Додатково, заступник керівника ОП Ігор Брусило також виступав в ефірі каналу "Рада", де провів 11 хвилин. У підсумку, представники Офісу президента в цьому тижні мали 2 години 11 хвилин ефіру в телемарафоні, що трохи більше, ніж минулого тижня, коли загальний час склав 2 години 6 хвилин.

Депутати на Першому каналі Суспільного:

В ефірі Суспільного протягом звітного тижня побувало 23 народних депутатів (попереднього тижня було 29). Цього разу знову було трохи забагато "Слуг народу", цілих 13, проти 9 представників опозиційних фракцій (5 від "Європейської солідарності" та по 2 -- від "Батьківщини" й "Голосу"). Була в гостях каналу й одна позафракційна депутатка (Людмила Буймістер). Крім того, 30 травня разом із представниками "Європейської солідарності" та "Голосу" інформували, що "також ми запрошували представників фракції "Слуга народу", але, як бачите, вони не долучилися до нас, на жаль" (для обговорення того, що Україні може не вистачити наступного року 1 трлн грн на фінансування війни, за підрахунками Київської школи економіки). Протягом тижня тричі гостював на каналі представник "Слуги народу" Олександр Федієнко, двічі -- Ніна Южаніна з "Європейської солідарності" й Олег Дунда зі "Слуги народу". Всі інші нардепи побували в ефірі каналу по одному разу.

4. Вияви політичного PR у трансляціях з 25 по 27 травня.

Протягом трьох днів, які я проаналізував у рамках телемарафону, виявлено 12 випадків політичного піару. З них 8 зафіксовано на каналі "Рада", два -- на "Ми -- Україна", а також по одному -- на "Інтері" та ICTV з СТБ. Канал "1+1" не продемонстрував жодних проявів політичного піару. Найбільшу кількість позитивних згадок отримав прем'єр-міністр Денис Шмигаль, на рахунку якого 4 позитивні відгуки. Крім того, в ефірі каналу "Рада" тричі згадувався екскерівник Національного заповідника "Києво-Печерська Лавра" Максим Остапенко в негативному контексті.

У ефірі Першого каналу Суспільного під час звітних днів не зафіксовано жодних проявів політичного піару.

5. Російські наративи та токсичні медійні особи в передачах 25-27 травня.

Російських пропагандистських наративів в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного протягом звітних трьох днів не було. Як і завжди, ефіри "Інтера" й "Ради" вели токсичні ведучі каналів.