За два сухих зрублених дерева пенсіонера засудили умовно та наклали штраф: деталі резонансної справи - Спеціальна тема | Експрес онлайн.

Суд позбавив чоловіка волі на три роки з однорічним іспитовим терміном і зобов'язав сплатити 57 785 гривень матеріальної шкоди.

В останні дні липня минулого року 73-річний мешканець Сумської області вирішив зрізати дві сухих сосни, діаметр яких становив 26 і 34 сантиметри, на своїй ділянці. Він розпиляв їх на колоди, плануючи перевезти додому, але не встиг завершити задумане — його спіймав лісничий на місці злочину.

Проти пенсіонера було ініційовано кримінальне провадження за частиною 3 статті 246 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за незаконну вирубку дерев у заповідних зонах або на територіях природно-заповідного фонду. Виявилося, що ділянка, де були сухі дерева, належить до Гетьманського національного природного парку. Однак, як з'ясувалося пізніше, межі цього парку офіційно не затверджені.

На судовому засіданні пенсіонер, який, до речі, вже багато років страждає на діабет, розповів, що почув по телевізору виступ прем'єр-міністра, який підкреслив, що "немає і не буде жодних обмежень на заготовлювання дров для населення". Він зазначив, що потрібно економити газ і електрику через складну ситуацію в енергетичній системі країни, викликану російськими атаками. Чоловік, почувши ці слова, вирішив спиляти дві сухі сосни, які росли приблизно за 20 метрів від його ділянки. Про те, що ці дерева знаходяться на території Гетьманського національного природного парку, він дізнався лише від лісника, адже жодних знаків чи оголошень там не було. Наприкінці літній чоловік зазначив, що якби знав, що через ці сосни виникнуть такі проблеми, то навіть не звернув би на них уваги.

Чоловікові загрожувало покарання у вигляді штрафу від 25,5 до 34 тисяч гривень, або ж обмеження чи позбавлення волі терміном від трьох до п'яти років. Проте Тростянецький районний суд вирішив проявити милосердя до пенсіонера, призначивши йому трирічний термін ув'язнення з умовним покаранням на один рік. Крім того, суд зобов'язав його компенсувати 57 785 гривень за збитки, завдані незаконно зрубаними соснами. Це рішення було ухвалене незважаючи на те, що чоловік заявив про свою неспроможність виплатити таку суму, оскільки його невелика пенсія не покриває навіть базових потреб на життя і медикаменти.

Цю справу прокурор Дмитро Заяць у своєму звіті на сесії Тростянецької міськради гордо подав як велику перемогу над "чорними лісорубами". Повідомлення обурило депутатів. Та хіба може зрозуміти прокурор, скільки доведеться пенсіонерові відкладати зі своєї пенсії на сплату штрафу?! Адже, згідно з поданою декларацією, лише за 2023 рік він заробив 1 мільйон 166 тисяч гривень.

Звісно, ми не маємо наміру виправдовувати дідуся. Якщо оцінювати ситуацію з правової точки зору, він дійсно вчинив правопорушення і заслуговує на покарання. Проте дивує, що пенсіонера за дві сухі сосни ледь не відправили за грати. Водночас, ті, хто вирубує та продає ліс у великих обсягах, чомусь залишаються безкарними або отримують надто м’які вироки. Це підтверджують кримінальні справи з реєстру судових рішень.

Двоє жителів Харкова в лісовій смузі неподалік села Червоний Степ незаконно зрізали 44 дерева різних видів, завдавши шкоди на суму 534 221 гривню, повідомив адвокат Вячеслав Тарадуда. Під час інциденту працівники лісової охорони затримали молодих людей, які мали при собі бензопили і сиділи поруч зі зрізаними колодами та купами свіжої тирси. Вони стверджували, що виконують роботу за наймом, проте не назвали особу, яка їх найняла. На судовому засіданні обвинувачені взагалі відмовилися давати свідчення. В результаті, Сахновщинський районний суд визнав їх невинуватими, оскільки жоден з допитаних свідків не підтвердив, що бачив, як вони спилювали дерева. Крім того, слідчі не проводили заміри спиляної деревини під час огляду місця події за участю свідків. Також не було документально підтверджено факт продажу зрізаних дерев. Можливо, прокурори навмисно допустили недоліки у справі, щоб її провалити, або ж суд захистив "чорних лісорубів" за чиїмось проханням.

Або інший випадок. Майстер Кліщівського лісництва, що на Житомирщині, без лісорубного квитка взимку зрізав 61 сосну в масиві поблизу села Любарка. До роботи залучив ще трьох майстрів лісу та їх підлеглих. А коли дізнався, що проведенням порубки цікавляться працівники поліції, дав вказівку присипати незгорілі рештки хмизу снігом. Як правоохоронці поїхали, зрізали ще 125 сосен. Утім, "чорних лісорубів" таки викрили й проти них порушили кримінальні справи. Зловмисникам загрожувало від п'яти до семи років ув'язнення. Аби не потрапити за грати, майстер уклав угоду з прокурором спеціалізованої екологічної прокуратури про визнання винуватості. Її затвердив Народицький районний суд і своїм вироком оштрафував майстра на... 20 400 гривень. Жодної матеріальної шкоди не стягнуто. І таких прикладів можна навести багато.

Незважаючи на законодавчі ініціативи щодо посилення покарань, відповідальність за незаконну вирубку деревини залишається недостатньо суворою, зазначає Вячеслав Тарадуда. За його словами, більшість порушників — це місцеві жителі, які без належних документів займаються вирубкою дерев у лісах та лісосмугах, і їх часто карають лише штрафом або умовним терміном. Тим часом, корупціонери, які отримують дозвіл від лісників на заготовляння деревини без відповідних лісорубних квитків і перевозять її вантажівками, майже завжди залишаються безкарними. Навіть якщо їх затримують правоохоронці, кримінальні справи проти них у судах, як правило, закриваються або закінчуються символічними штрафами.

Що ж призводить до цього?

Очевидно, що прокурори (а, можливо, й судді) отримують певну вигоду з цього процесу. Багато справ "завмирають" ще на етапі слідства. Якщо ж вони потрапляють до суду, завжди можна знайти виправдання для їх закриття, що дозволяє уникнути покарання винних. Простіше, звичайно, покарати літнього пенсіонера з села, який не має можливості оплатити кваліфіковану юридичну допомогу. На ньому легко показати успішність боротьби з "лісовою мафією". Тому прокурори часто йдуть на компроміси і пропонують підсудним укласти угоду про визнання вини, що призводить до умовного терміна покарання і компенсації мінімальних збитків. В більшості випадків ці збитки не визначаються експертами, що є важливим у кримінальному процесі, а підраховуються прокурорами відповідно до постанов Кабінету Міністрів, де встановлені тарифи, що не завжди відповідають реальним розмірам завданої шкоди.