На порозі активації кондиціонерів: чи зможе енергетична система витримати спекотне літо?

Изображение: Марсело дель Позо/Блумберг Весна значительных утрат

Щоб зрозуміти, що стало причинами такого дефіциту електроенергії, варто мати уяву про українську енергетичну інфраструктуру.

Енергетична інфраструктура України була створена в радянський період з акцентом на максимальну централізацію. У системі функціонують великі атомні електростанції (АЕС), поряд з якими розташовані теплові (ТЕС) та гідроелектростанції (ГЕС). Останні виконують роль маневрової генерації, забезпечуючи необхідну гнучкість для атомних станцій. АЕС працюють у стабільному режимі, забезпечуючи постійну потужність, однак не можуть швидко адаптуватися до змін у попиті. Для цього в енергетичній системі є ТЕС та ГЕС, які можуть оперативно регулювати обсяги генерації протягом доби, підтримуючи баланс. Ці потужності також використовуються під час планових ремонтів енергоблоків АЕС. Наприклад, Трипільська ТЕС слугувала "запасом" для Чорнобильської АЕС під час пікових навантажень, а Запорізька ТЕС – для Запорізької АЕС. Така організація енергетичної системи забезпечувала її стабільність, коли частка атомної генерації була високою, і до початку повномасштабного вторгнення така структура була цілком обґрунтованою.

Однак 11 квітня 2024 року ми на власному досвіді переконалися у вразливості такої інфраструктури: у той день росія завдала удару п’яти дозвуковими крилатими ракетами Х-69 по Трипільській ТЕС, що є однією з найбільших теплових електростанцій у Центральній Україні. Внаслідок цього Київська, Черкаська та Житомирська області, які отримували електроенергію від цієї станції, втратили більше ніж 1300 МВт потужностей, що становить близько 7% загального виробництва електроенергії в Центральній Україні.

Масштаби втрат Трипільської ТЕС стали особливо відчутними в момент, коли спекотна погода примусила людей активувати кондиціонери: мільйони українців залишилися без електрики на 10-12 годин щодня. Трипільська ТЕС є частиною ПАТ "Центренерго" — сьогодні це підприємство відіграє ключову роль в енергетичній системі України, будучи однією з найбільших компаній у сфері виробництва електроенергії, що забезпечує потреби країни в електриці.

Якщо протягом першого кварталу минулого року для виробництва енергії залучалися в роботу всі 10 генеруючих одиниць (6 енергоблоків Зміївської ТЕС та 4 енергоблоки Трипільської ТЕС), то після ракетних атак 22 та 29 березня по виробничому майданчику Зміївської ТЕС та 11 квітня по Трипільській ТЕС, подальша генерація на обох електростанціях стала неможливою. До того ж додались атаки на гідроелектростанції, що спричинило дуже серйозні втрати саме у маневреній генерації. Час, коли влітку минулого року деякі блоки атомних електростанцій стали на ремонт, став для українців критичним.

В Україні з липня вступлять в силу нові європейські норми якості постачання електроенергії.

Перспективи літа 2025 року

Літо 2024 року стало переломним моментом, коли концепція резервного живлення почала активно обговорюватися не лише на державному рівні, а й у приватному секторі та серед мешканців багатоквартирних будинків. З'явилось чітке розуміння: у рамках традиційної централізованої енергетики, в якій ми досі функціонували, вижити неможливо. Втрата навіть однієї електростанції призводить до миттєвого дефіциту електроенергії в декількох регіонах. Хоча Трипільська ТЕС не була єдиною, її знищення стало яскравим сигналом про необхідність радикальної зміни підходу до енергетичної інфраструктури.

В один момент зробити її більш децентралізованою та маневренною в масштабах великої країни -- неможливо. Проте комплексний підхід дає надію, що вже це літо ми пройдемо в кращих умовах.

Наглядова рада ПАТ "Центренерго" схвалила фінансовий план на 2025 рік, який фактично слугує "Планом Відновлення". У 2024 році з Державного бюджету було виділено 1,5 млрд грн, призначених для відновлення генераційних потужностей та спорудження захисних конструкцій. Це дозволило частково відновити функціонування підприємства. Завдяки цим коштам вдалося відремонтувати покрівлю машинного залу та модернізувати виробниче обладнання. Одночасно була оптимізована управлінська структура, скорочені накладні витрати, а також збережено колектив працівників.

Наглядова Рада разом із керівництвом досить успішно реалізують план відновлення діяльності підприємства. Так, у другій половині липня 2024 року було відновлено виробництво електроенергії на Трипільській ТЕС, а генерацію на Зміївській ТЕС було відновлено починаючи з листопада 2024 року. За результатами ІІІ-ІV кварталів підприємство отримало чистий прибуток і задовільнло потреби у генерації. Це дозволило нам більш-менш комфортно пройти цю зиму і дає надію на більш комфортне літо, коли не доведеться половину доби проводити без електроенергії.

Однак, поряд із нагальними заходами, надзвичайно важливо зміцнювати маневреність і мобільність енергетичної системи. Для цього необхідно впроваджувати різноманітні інструменти, такі як підтримка приватних інвестицій у малу та середню генерацію (біомаса, біогаз, сонячна енергія, вітер, когенераційні установки) та розвиток мережі систем накопичення енергії (BESS). За попередніми оцінками Міністерства енергетики, до 2026 року потрібно буде встановити не менше 500 МВт/год накопичувачів, що допоможе стабілізувати систему під час пікових навантажень. Додатково, для критично важливої інфраструктури слід терміново реалізувати надійну архітектуру мікромереж, які зможуть забезпечити виконання первинних потреб. Також варто запровадити податкові пільги та грантові програми для приватних генераторів, що дозволить бізнесу та громадам брати на себе відповідальність за свою енергонезалежність. В Україні вже реалізовані успішні приклади: сонячні панелі з акумуляторами на території шкіл, аграрні підприємства на основі біогазу, локальні міні-ТЕС у громадах. Саме ці об'єкти залишаються з електрикою, коли навколо виникають проблеми з постачанням.

Чому зелені технології є рішенням для української енергетики вже сьогодні: огляд від Greenpeace