Закриття медичного відділення: чому вулиця може стати загрозою для лікарень

Фото: zhitomir.info в.о. генерального директора медичного закладу Сергія Демуса мітингувальники несуть на руках

В.о. гендиректора Сергія Демуса, який підписав наказ про реорганізацію, мітингарі кинули у сміттєвий бак. Після чого під тиском він свій наказ скасував.

Подія має численні ознаки організованості, наприклад, сміттєвий бак був заздалегідь доставлений до стін лікарні.

Учасники акції казали, що лікувалися в цьому відділенні багато років, а в інших лікарнях їх, мовляв, ніхто не чекає.

Згідно з інформацією від місцевих мешканців, у Демуса виникла суперечка з медичним директором лікарні Володимиром Ковальчуком. Він висловив намір піти у відставку у разі, якщо неврологічне відділення буде перепрофільовано або закрито.

Сам Демус зазначав, що хотів також відкрити відділення паліативної допомоги, де будуть реабілітаційні, неврологічні та терапевтичні ліжка, запустити його планували десь через пів року.

Інцидент викликав занепокоєння серед численних медичних працівників та керівників медичних установ. Благодійна організація "Пацієнти України" підкреслила, що українському сектору охорони здоров'я необхідно приймати непопулярні рішення щодо оптимізації медичних ресурсів, а також впроваджувати ефективне управління, яке не боїться приймати складні рішення. Вони охарактеризували події на Житомирщині як прояви варварства.

Пояснюємо, чому цей прецедент небезпечний для всієї країни.

Зображення: Житомир-інфо Слоган учасників акції «Відповідальність за непопулярні рішення»

Мережа лікарень в Україні є надмірною. Це питання обговорюється вже багато років, і відповідні дані, зокрема міжнародні дослідження, це підтверджують. Чим гірше оснащена лікарня, тим менш якісну медичну допомогу вона здатна забезпечити.

Утім рішення закрити слабке відділення і перепрофілювати його під інші потреби непопулярне, бо означає заморочитися комплексним розв'язанням проблеми.

Наприклад, варто організувати маршрути для пацієнтів до інших медичних закладів, які мають необхідне обладнання, кваліфікований медичний персонал і медикаменти. Це також стосується покращення стану доріг, щоб забезпечити безперешкодний доїзд пацієнтів, а також розвитку системи громадського транспорту, щоб люди мали змогу самостійно доїхати до спеціалістів. Детальнішу інформацію можна знайти в коментарях Павла Ковтонюка, заступника міністра охорони здоров'я в період 2016-2019 років.

Коли лікаря та керівника, які виконують свої службові обов'язки, викидають у смітник, немов корупціонера під час процесу люстрації, це стає питанням гідності та захисту честі медичного працівника. Таку думку висловив співзасновник Українського центру охорони здоров'я та власник приватної лікарні в Житомирі Матвій Хрєнов.

Фото: Житомир-інфо Учасники акції

Він вбачає в цій історії небезпеку для інших медкерівників, які можуть опинитися в центрі конфлікту через реорганізацію неспроможних відділень: "Будь-які конфлікти, виходить, можна так вирішувати? Приводити людей, кидати керівника в бак і закривати питання? Це небезпечний прецедент. Як далі управляти лікарнею, якщо можна вулицею вирішувати будь-які корпоративні гарячі питання?". МОЗ, упевнений Хрєнов, мало підтримати Демуса.

Становище Міністерства охорони здоров'я.

За запитом LB.ua, Євгеній Гончар, директор департаменту медичних послуг Міністерства охорони здоров'я, висловив думку відомства: "Ми, як Міністерство охорони здоров'я, і я особисто рішуче засуджуємо будь-які акти насильства, особливо стосовно медичних працівників та керівництва закладів охорони здоров'я. Це абсолютно не цивілізований підхід до вирішення будь-яких питань".

За висловленням Гончара, неможливо знайти виправдання чи пояснення для приниження честі та гідності медичних працівників. Він підкреслив, що в медичній установі існує конфлікт, і його слід вирішувати всередині колективу, а не вдаючись до подібних методів.

Поліція покарає порушників?

Як повідомили LB.ua у відділі комунікацій управління Нацполіції в Житомирській області, відкрито кримінальне провадження за фактом з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 126 КК України (побої і мордування). Наразі триває перевірка.

Зображення: Житомир-інфо Контейнер для сміття, в який потрапив генеральний директор. Можливо, об'єднання відділень було рішенням, яке варто було б переглянути?

Місцева адміністрація, через секретаря Новогуйвинської селищної ради Олександра Ловинюка, висловлює протест проти закриття неврологічного відділення: "Ми усвідомлюємо, наскільки важливо мати доступ до спеціалізованої медичної допомоги в таких критичних сферах, як неврологія, особливо для наших захисників. Своєчасна підтримка профільних лікарів є гарантією не лише здоров'я, а й життя".

Чи насправді це неврологічне відділення настільки необхідне людям як окрема одиниця? На думку Матвія Хрєнова, медичне керівництво мало всі підстави для реорганізації неефективного відділення, особливо з огляду на наявність більш сучасних і ефективних альтернатив: "У місті є великі лікарні, наприклад, перша міська лікарня Житомира, а всього в двох кілометрах - обласна лікарня з інсультним центром. Неврологічну допомогу можна отримати в інших місцях. А якщо пацієнти потребують лікування хронічних захворювань та госпіталізації, для цього існують терапевтичні відділення".

В НСЗУ LB.ua повідомили деталі про альтернативні заклади у Житомирі:

Центральна міська лікарня №1 розташована на відстані приблизно 1,6 км і надала допомогу 557 пацієнтам, які перенесли інсульт. Тут тромболітичну терапію отримали 21% хворих, а також функціонує інсультний центр з можливістю проведення ендоваскулярних процедур. Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка знаходиться на відстані близько 7 км і пролікувала 652 пацієнтів з інсультами, з яких 14% отримали тромболітичну терапію. Тут також є інсультний центр і можливість виконання ендоваскулярних втручань.

Матвій Хрєнов стверджує, що для деяких осіб збереження певного відділення нагадує "карго-культ" — це просто шана традиціям. "Це не про продуктивність. Яке майбутнє чекає на лікарню? Вона стане збитковою. І замість того, щоб інвестувати в розвиток, кошти будуть витрачатися на підтримку неефективного відділення," — додає він.

Зображення: Житомир-інфо, автор Сергій Демус

БФ "Пацієнти України" наводять дані з відкритих джерел про те, що Житомирська багатопрофільна опорна лікарня станом на 2024 рік пролікувала досить багато пацієнтів з інсультом - 424, однак там не має інсультного центру, там не проводить ендоваскулярні (судинні) втручання. До того ж, у відділенні дуже низький рівень використання життєво важливої при інсульті тромболітичної терапії (7%), а летальність складає 15%.

Як повідомили LB.ua у Національній службі здоров'я, у 2025 році цей медзаклад не укладав договір на пакет "Медична допомога при гострому мозковому інсульті", оскільки лікарня не включена до відповідного переліку МОЗ -- тобто невідомо, за які гроші там взагалі лікують пацієнтів з інсультами і чим, і як. Бо контракт із НСЗУ означає зобов'язання медзакладу відповідати певним стандартам по ліках, діагностиці тощо.

У НСЗУ повідомили, що у Житомирській багатопрофільній опорній лікарні витрати на медикаменти в 2024 році становили 6% від загальних надходжень ПМГ, а середні витрати на одного пацієнта склали 1 057,11 грн. Для порівняння, у "Центральній міській лікарні №1" (м. Житомир) частка витрат на ліки досягла 13% від надходжень ПМГ, при цьому на одного пацієнта витратили 2 122,62 грн. В "Лікарні №2 ім. В.П. Павлусенка" (м. Житомир) також зафіксували 13% витрат від надходжень ПМГ, а витрати на одного пацієнта склали 3 209,82 грн.

Євгеній Гончар зазначає, що надання допомоги при інсультах -- один з двох напрямків у сучасній неврологічній допомозі. Він розповідає, що раніше лікування пацієнтів з ішемічним інсультом було доволі простим: людину госпіталізували, контролювали тиск і все.

З розвитком технологій з'явилися ефективні методи, а саме тромболізис і тромбоектемія: коли з судин пацієнта видаляють тромби: "Це призвело до того, що відбувається регіоналізація надання інсультної допомоги. Тобто пріоритет мають заклади, які проводять тромболізис і тромбоектомію, де є реабілітаційне відділення і фахівці".

Другий аспект неврології, при якому пацієнтів можуть направляти на стаціонарне лікування, включає загострення розсіяного склерозу, міастенічні кризи, загострення хвороби Паркінсона та інші серйозні стани, що можуть загрожувати життю. Проте, як зазначає Гончар, на практиці в неврологічні відділення часто потрапляють пацієнти без належних підстав. Наприклад, остеохондроз і біль у попереку зазвичай не потребують госпіталізації: "Стаціонарне лікування, окрім значних економічних витрат, може створювати додаткові ризики для пацієнтів, такі як можливість розвитку внутрішніх лікарняних інфекцій".

Чи наділений медичний керівник правом проводити реорганізацію відділення?

Євген Гончар підкреслює, що Міністерство охорони здоров'я розробляє та впроваджує політику, використовуючи фінансові механізми програми медичних гарантій, а також частково через процес ліцензування. Крім того, воно здійснює контроль за якістю медичних послуг.

Питання організації надання медичної допомоги, створення, об'єднання, закриття відділень, кадрові питання - не в компетенції МОЗ. Це справа кожної лікарні та власника -- зазвичай, органу місцевого самоврядування.

Проте внаслідок демографічних змін і впровадження нових технологій керівництву медичних установ доводиться переглядати структуру своїх закладів. Це може включати скорочення застарілих відділень і створення нових: "Якщо такі заходи не вжити, будь-яка медична установа ризикує потрапити в стан стагнації та деградації, що в свою чергу негативно вплине на можливість виплати зарплат, і медичні працівники почнуть залишати свої посади".

Зображення: Суспільне Подія біля медичного закладу

Гончар зазначає, що в кожній лікарні існує менеджер, який очолює заклад, і важливо надати йому можливість приймати необхідні рішення для функціонування установи. "Якщо результати діяльності цього менеджера є незадовільними, тоді власник — орган місцевого самоврядування — має право його змінити. Для цього є достатня законодавча база. Однак вимагати від керівника збільшення доходів закладу, підтримання великого штату працівників і при цьому не надавати йому необхідні управлінські інструменти — це неправильно", — каже він.