Закриття відділення — у відходи: які ризики чекають на лікарні через тиск з боку суспільства

Зображення: zhitomir.info Учасники акції протесту підносять на руках виконуючого обов'язки генерального директора медичного закладу Сергія Демуса.

В.о. генерального директора Сергій Демус, який видав розпорядження про реорганізацію, став жертвою протестувальників, які викинули його наказ у смітник. В результаті тиску з боку мітингарів він був змушений скасувати своє рішення.

Подія має численні ознаки організованості, зокрема, сміттєвий контейнер заздалегідь доставили до стін медичного закладу.

Учасники заходу зазначали, що протягом багатьох років проходили лікування саме в цьому відділенні, тоді як в інших медичних закладах, за їхніми словами, вони не отримували належної уваги.

Місцеві жителі стверджують, що Демус має суперечності з головним лікарем медзакладу Володимиром Ковальчуком. Останній висловлював готовність піти у відставку, якщо неврологічне відділення буде перепрофільоване або закрито.

Сам Демус казав, що хотів також відкрити відділення паліативної допомоги, де будуть реабілітаційні, неврологічні та терапевтичні ліжка, запустити його планували щонайдовше через пів року.

Інцидент викликав бурхливу реакцію серед лікарів та медичних адміністраторів. Благодійна організація "Пацієнти України" висловила думку, що українській системі охорони здоров'я необхідні непрості рішення, які передбачають оптимізацію надмірних медичних ресурсів, а також ефективні керівники, готові приймати такі рішення. Події, що сталися на Житомирщині, охарактеризували як варварство.

Роз’яснюємо, чому даний прецедент становить загрозу для всієї держави.

Зображення: Житомір-інфо Слоган активістів протесту: Відповідальність за непопулярні рішення.

Мережева система лікарень в Україні є надмірно розширеною. Це питання обговорюється вже протягом багатьох років, і його підтверджують не лише статистичні дані, а й міжнародні дослідження. Адже чим нижчою є якість медичних установ, тим складніше забезпечити належний рівень лікування.

Утім, рішення закрити слабке відділення лікарні і перепрофілювати його під інші потреби - непопулярне, бо означає заморочитися комплексним вирішенням проблеми.

Наприклад, важливо організувати транспортування пацієнтів до інших медичних закладів, де доступні необхідні обладнання, кваліфіковані спеціалісти, медикаменти та інші ресурси. Це також включає покращення дорожньої інфраструктури, щоб забезпечити комфортне перевезення пацієнтів до лікарень, а також розвиток громадського транспорту, що дозволить людям самостійно дістатися до вузькопрофільних лікарів. Більш детальну інформацію можна знайти в коментарях Павла Ковтонюка, який обіймав посаду заступника міністра охорони здоров'я у 2016-2019 роках.

Коли лікаря та керівника, які виконують свої службові обов'язки, викидають у сміттєвий бак як корупціонера під час люстраційних процесів, це стає питанням гідності та захисту честі медичного працівника, зазначає співзасновник Українського центру охорони здоров'я та власник приватної лікарні у Житомирі Матвій Хрєнов.

Фото: Житомир-інфо Учасники акції

Він бачить у цій ситуації загрозу для інших медичних керівників, які можуть опинитися в епіцентрі конфліктів внаслідок реорганізації неефективних відділень: "Чи справді нині будь-які конфлікти можна вирішувати таким чином? Приводити людей, викидати керівника в смітник і закривати питання? Це створює небезпечний прецедент. Як можна далі управляти лікарнею, якщо будь-які корпоративні проблеми можна вирішувати на вулиці?". Хрєнов вважає, що Міністерство охорони здоров'я мало б стати на сторону Демуса.

Позиція МОЗ

За запитом LB.ua, директор департаменту медичних послуг Міністерства охорони здоров'я Євгеній Гончар висловив позицію відомства: "Ми, як Міністерство охорони здоров'я, а також я особисто, рішуче засуджуємо будь-які акти насильства, зокрема щодо медичних працівників та керівників медичних установ. Це не цивілізований спосіб розв'язання жодних проблем".

На думку Гончара, не існує жодних виправдань для приниження гідності та честі медичних працівників. Він підкреслив, що в лікарні виникла конфліктна ситуація, і її необхідно вирішувати в межах закладу, а не за допомогою подібних дій.

Поліція покарає порушників?

Як повідомили LB.ua у відділі комунікацій управління Нацполіції у Житомирській області, відкрито кримінальне провадження по факту за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 126 КК України (побої і мордування). Наразі триває перевірка.

Зображення: Житомир-інфо Контейнер для сміття, в який викинули генерального директора. Чи, можливо, об'єднання відділів було не найкращим рішенням?

Місцева адміністрація, представлена секретарем Новогуйвинської селищної ради Олександром Ловинюком, висловила протест проти закриття неврологічного відділення: "Ми усвідомлюємо, наскільки важливо забезпечити доступ до спеціалізованої медичної допомоги в таких критичних сферах, як неврологія, особливо для наших захисників. Надання своєчасної допомоги від кваліфікованих фахівців є гарантією не лише фізичного здоров'я, але й життя".

Та чи дійсно саме це неврологічне відділення як окрема структура, так необхідне людям? Матвій Хрєнов каже, що медичне керівництво мало право реорганізувати неефективне відділення, тим більше, що поряд є набагато кращі: "Є величезні міські лікарні: перша міська лікарня міста Житомир, через 2 км - обласна лікарня з інсультним центром. Є де надавати неврологічну допомогу. А коли пацієнтам треба якісь хронічні хвороби пролікувати і полежати, для цього є терапія".

Він зазначає, що для деяких людей збереження певного відділення є чимось на кшталт "карго-культу" — лише данина традиціям: "Це не має нічого спільного з ефективністю. Яка доля чекає на лікарню? Вона може стати збитковою. І замість інвестування в розвиток, фінанси будуть йти на підтримку неефективного відділення".

Зображення: Житомир-інфо Сергій Демус

Благодійний фонд "Пацієнти України" оприлюднив інформацію з відкритих джерел, згідно з якою Житомирська багатопрофільна опорна лікарня в 2024 році надала медичну допомогу значній кількості пацієнтів, які перенесли інсульт — 424 особи. Проте варто зазначити, що в цій лікарні не функціонує спеціалізований центр для пацієнтів з інсультами, а також не виконуються ендоваскулярні (судинні) процедури. Крім того, у відділенні спостерігається дуже низький рівень застосування тромболітичної терапії, що є критично важливим у випадках інсульту — лише 7%, а показник летальності досягає 15%.

Згідно з повідомленням LB.ua, у Національній службі здоров'я зазначили, що даний медичний заклад не подавав заявки на програму, що охоплює лікування інсультів. Це означає, що неясно, за які кошти та якими методами там надають допомогу пацієнтам, які зазнали інсульту. Наявність контракту з НСЗУ передбачає, що медзаклад має дотримуватися визначених стандартів у сфері медикаментозного забезпечення, діагностики та інших аспектів лікування.

Євгеній Гончар підкреслює, що надання допомоги особам, які зазнали інсульту, є одним із ключових аспектів сучасної неврологічної практики. Він пояснює, що колись терапія пацієнтів з ішемічним інсультом була досить елементарною: пацієнта просто госпіталізували, контролювали артеріальний тиск і на цьому все закінчувалося.

З появою новітніх технологій з'явилися ефективні методи лікування, такі як тромболізис і тромбоектомія, що дозволяють видаляти тромби з судин пацієнтів. Це сприяло регіоналізації надання допомоги при інсульті, оскільки пріоритет надається медичним установам, які мають можливість виконувати ці процедури, а також забезпечують реабілітаційні послуги та кваліфікованих фахівців.

Другим важливим аспектом неврології є госпіталізація пацієнтів у стаціонар у випадках, таких як загострення розсіяного склерозу, міастенічний криз, загострення хвороби Паркінсона та інші серйозні стани, що можуть загрожувати життю. Проте, як зазначає Гончар, на практиці в неврологічні відділення часто потрапляють пацієнти без належних підстав. Наприклад, остеохондроз та біль у попереку зазвичай не вимагають госпіталізації. "Стаціонарне лікування, крім значних фінансових витрат, несе в собі додаткові ризики для пацієнтів, такі як ймовірність розвитку внутрішніх лікарняних інфекцій", – підкреслює він.

Чи має медичний керівник повноваження проводити реорганізацію відділення?

Євген Гончар зазначає, що МОЗ формує політику і впливає на неї шляхом фінансування через програму медичних гарантій, і певною мірою через ліцензування, а також здійснює контроль над якістю надання послуг.

Проблеми, пов'язані з організацією медичних послуг, створенням, об'єднанням або закриттям відділень, а також питання, що стосуються кадрового забезпечення, не входять до компетенції Міністерства охорони здоров'я. Ці питання є відповідальністю кожної окремої лікарні та її власника, зазвичай, місцевого органу самоврядування.

Однак через демографічні процеси та нові технології перед керівництвом медзакладів виникає потреба реорганізації - скорочувати старі і відкривати нові відділення: "Якщо цього не робити, будь-який заклад буде переживати стагнацію та деградацію, це призводить до того, що заклад не може платити зарплату, а лікарі починають звільнятися".

Зображення: Суспільне Подія поруч із медичним закладом

Гончар говорить, що в кожній лікарні є менеджер, керівник цього закладу, і треба давати йому можливість ухвалювати потрібні закладу рішення: "Якщо результати діяльності цього керівника не є позитивними, то тоді власник - орган місцевого самоврядування - може змінювати цього керівника. Є достатньо законодавчих підстав. Але вимагати від керівника збільшувати доходи закладу, утримувати величезний штат і при тому не давати управлінських інструментів, це не правильно".