Завдяки впровадженню нової системи сповіщення в двох районах Черкащини, час тривог зменшився вдвічі.

У Звенигородському та Уманському районах Черкаської області тривалість повітряних тривог скоротилася вдвічі завдяки запровадженню нової системи оповіщення.

Цю інформацію в інтерв'ю для Укрінформу озвучив керівник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець.

"Після впровадження системи розподілу оповіщень по районам області, аналіз показав, що тривалість сигналу 'повітряна тривога' у Звенигородському та Уманському районах скоротилася вдвічі. Це дозволило забезпечити стабільну діяльність економічних об'єктів, підприємств, установ та навчальних закладів," - зазначив він.

За словами Табурця, рішення давати сигнал тривоги порайонно ухвалили в результаті аналізу руху ворожих БПЛА. Статистика за вересень-жовтень минулого року свідчила, що лише половина території Черкаської області мала реальну загрозу з повітря. Зокрема, це стосувалося Черкаського та Золотоніського районів. При цьому за наявності БПЛА лише на півночі Золотоніського або Уманського районі тривогу оголошували на всю область.

"Черкаська ОВА ухвалила рішення звернутися до ДСНС та Повітряних сил ЗСУ щодо зміни порядку оповіщення з диференціацією по районах, і погодили початок пілотного проєкту", - пояснив начальник ОВА.

З метою реалізації нової системи спільно з обласним штабом оборони було розроблено алгоритм і порядок дій оперативно-чергової служби управлінського пункту у випадку отримання сигналу "повітряна тривога", з урахуванням специфіки кожного району. Окрім цього, проведено налаштування технічного обладнання та програмного забезпечення.

"Зміни стосуються лише оповіщення про загрозу через БПЛА. У разі ракетної небезпеки по всій області одночасно оголошується повітряна тривога", - уточнив Табурець.

Згідно з інформацією, пілотна ініціатива щодо диференційованого сповіщення населення про загрозу з повітря в Черкаській області розпочалася 10 січня і триватиме місяць. Протягом перших двох тижнів цього експерименту сигнал тривоги звучав 44 рази, а загальна тривалість його становила 99 годин.

23 січня в Житомирській області також розпочався подібний пілотний проєкт.