Дикі корови поблизу Чорнобиля: їхнє походження та як вони витримали зимові холоди (фото)

Як їм вдалося пристосуватися до життя без людської підтримки.

Вони вже майже схожі на тура, дикого пращура домашньої корови. Унікальні мешканці Чорнобильського заповідника здичавілі корови пережили зиму. Але поголів'я в череді скоротилося.

Кореспондентка ТСН Валентина Доброта в своєму репортажі розкрила, звідки у зоні відчуження з'явилися безпритульні корови та як їм вдалося пристосуватися до життя без людської допомоги.

Група диких корів мешкає неподалік села Лубянка, розташованого в поліському регіоні Житомирської області. Якщо вони і вирушають з цього місця, то не далі ніж на кілька кілометрів, адже колись їхні предки жили у людей, що володіли цією місцевістю.

З працівниками чорнобильського заповідника у пошуках великої рогатої худоби ми розходимося у різні сторони. Свіжі сліди перебування поголі'я повсюди. Та на їхні пошуки знадобився час і досвід.

Микола Забродін зазначає: стадо зараз перебуває в спокої. Щоб не злякати тварин, ми обережно наближаємося до диких коней.

Завидівши чужинцям, величезні бики насторожуються. Корови з телятами відразу ж біжать геть. Проте у биків перемагає цікавість. Перший обережний контакт між тваринами та людьми затягнувся на кілька хвилин. Але варто було закінчитися останньому шматочку хліба, як дружба закінчилася. Корови миттєво зникають у кущах.

Науковець Сергій Жила вже багато років спостерігає за тваринами в зоні відчуження Чорнобиля. Він стверджує, що ці тварини не мають істотних генетичних відмінностей від домашніх. Проте, їхнє стадо поступово набуває рис дикої природи. Ми зустріли трьох бугаїв, але з часом залишиться лише один, оскільки інші самці повинні будуть піти.

"Їм потрібно сформувати групу холостяків. Це стало традицією, і вони продовжать існувати в цьому середовищі, але час покаже, як складеться ситуація. На даний момент ще не визначено, хто буде лідером. Чи приєднаються бики до цієї групи, чи головний бик зможе їх вигнати – наразі спостерігаються протиріччя та навіть конфлікти," - зазначає Сергій Жила.

Через подібну сепарацію пройшли і коні пржевальського. До чорнобильського заповідника їх завезли в порядку експерименту 25 років тому. Спочатку жеребці і кобили трималися купи. А потім головний самець позбувся конкурентів. І тепер у заповіднику кілька табунів коней. Степова тварина цілком освоїлася у лісах зони відчуження.

"Коні розмножуються успішно, утворюючи великі табуни, яких налічується чимало. У межах 50 коней на території площею 50 гектарів заповідника, який є частиною чорнобильського регіону загальною площею 226 тисяч гектарів," - зазначає Андрій Андрущенко, керівник Корогодського ПНДВ Чорнобильського заповідника.

Перед окупацією Чорнобильської зони у диких корів не виникало труднощів з репродукцією. Однак за три роки чисельність стада зменшилася на 8 особин. Сергій Жила висловлює припущення, що ці тварини могли стати жертвами військових дій.

"На жаль коні, корови, вони мають таку велику вагу і передні кінцівки, коли тварина ступає на міну, відриваються. Зараз є велика прбоема заплутування тварин у колючому дроті. Він розрізає, тварина потрапляє і вони не можуть самі вибратися", - каже Сергій Жила.

Зазвичай корови спокійно витримують зимовий період. Дикі тварини не мають великих вимог до їжі. Їм цілком вистачає сухої трави, молодих гілок дерев і навіть барвінку. Доїння таких корів не є необхідним, оскільки молоко потрібно лише для годування телят.

Галина Волошина одна з п'ятдесяти самоселів чорнобильської зони. Вона приятелювала з жінкою, корови якої після смерті господарки і стали основою здичавілого стада. Пані Галина каже: поміж звірів людям не так страшно, як було під час російської окупації.

Згідно з даними місцевих жителів, в районі перестали зустрічатися дикі кабани, а коні Пржевальського спокійно наближаються до паркану. Лисиці ж уже майже стали ручними.

Поведінка колись домашніх корів вже теж змінилася докорінно. На думку науковців, у цього стада норов вже характерний для вимерлого тура. Це дикий предок домашньої корови. І вони цінні для відновлення природи. Великі травоїдні з'їдають траву як газонокосарка і тим самим формують більш стійкий до пожеж ландшафт.

Раніше ми повідомляли, що в Україну наближаються похолодання, дощі та сильний вітер: коли очікувати змін у погодних умовах.