Зміна стратегії: чому загарбники почали нападати на українських громадян вдень

Залякування цивільних і тиск на ППО

Основною метою російських атак у денний час є максимізація жертв серед цивільного населення. У зв'язку з цим, комбіновані удари здійснюються в робочі години з використанням значної кількості дронів і ракет.

Цю інформацію озвучив глава Центру боротьби з дезінформацією при РНБО України Андрій Коваленко, закликавши громадян серйозно ставитися до сигналів повітряної тривоги і залишатися в безпечних зонах.

В свою чергу, майор Збройних сил України та політолог Андрій Ткачук зазначив у коментарі для 24 Каналу, що дії супротивника вдень виглядають досить незвично. Це пов'язано з тим, що мобільним вогневим групам і дронам-перехоплювачам набагато легше діяти саме у світлий час.

Він висловив думку, що це все може бути елементом терористичного тиску супротивника на мирне населення. Подібні напади також паралізують діяльність підприємств, що викликає додаткові економічні втрати. Ці методи почали використовувати після того, як удари по енергетичному сектору втратили свою значущість на початку весни.

"Два роки тому російські війська вдавалися до терору, атакуючи український бізнес, підіймаючи МіГ-31 кілька разів на день. Це змушувало підприємства закриватися, що, безумовно, негативно впливало на економіку. Крім того, вони намагаються піддати цивільне населення ще більшій небезпеці. Росіяни добре усвідомлюють, що на фронті їхні досягнення залишають бажати кращого, тому намагаються тиснути на мирних жителів", - зазначив Ткачук.

А ось військовий оглядач з Ізраїлю Давид Шарп зауважив, якщо йдеться про фізичну спробу завдати шкоди, то не має значення, коли це відбувається, - у нічний чи денний час.

На його думку, мета росіян, імовірно, створити більшу напругу для українських військово-повітряних сил і також для громадян усієї України. Адже вночі вибухи не дають спати, - це має значний психологічний вплив. Проте в деяких містах України люди відчували, що вдень нібито настає певна перерва.

"Якщо вдень немає перерв, це створює додатковий психологічний тиск. Очевидно, що в Росії вважають, що це призводить до подальшого виснаження ресурсів. Зокрема, українська система протиповітряної оборони та мобільні вогневі групи змушені працювати в режимі безперервної готовності, що означає менше часу на відпочинок або необхідність перекидання додаткових сил для нейтралізації цієї загрози," - підкреслив Шарп.

Він також думає, що російські сили, ймовірно, прагнуть виявити нові вразливі точки в українській системі протиповітряної оборони. Розподіл атак як вдень, так і вночі вказує на те, що у Росії, ймовірно, є достатні запаси боєприпасів, що дає їм можливість проводити практично безперервні атаки.

З погляду на захист від таких атак, Шарп підкреслив, що Україні необхідно ретельно вивчати дії російських військ. Це безумовно відбувається — аналізуються висновки стосовно того, коли, де і кого слід очікувати. Якщо це передбачає, зокрема, відволікання та розподіл ресурсів, але виправдане для захисту ключових об'єктів, то такі дії повинні бути вжиті.

Однією з причин, чому противник посилив атаки на цивільне населення України, є погіршення його становища на фронті, що призвело до втрати військової переваги.

"На мою думку, вражаючим є те, що Росія більше не має своїх традиційних переваг. Хоча чисельність її армії значно перевищує українську, а військове оснащення також на висоті, економіка Росії в 10-12 разів більша, ніж українська. Тим не менш, українські сили успішно протистоять російським військам на фронті," - зазначив у бесіді з CBS колишній директор ЦРУ Девід Петреус.

За його словами, за останні два місяці Сили оборони України досягли більших успіхів на передовій, ніж окупанти. Він додав, що такий сценарій вважався малоймовірним через перевагу армії ворога у живій силі та економічному масштабі РФ. Однак ЗСУ вдалося це реалізувати завдяки інноваціям своїх безпілотних систем.

"Справжня геніальність полягає в тому, як вони все це поєднують",- зазначив Петреус, говорячи про загальну екосистему командування та управління в лавах Сил оборони України.

Він висловив припущення, що в Україні в найближчі роки можуть з'явитися цілком автономні роботизовані системи: люди будуть ставити завдання, а роботи їх виконуватимуть.

До слова, в Інституті вивчення війни(ISW) підрахували, що у березні темпи просування російської армії впали до рекордно низького рівня - 23 кв.км території, що втричі менше, ніж у лютому, і в чотирнадцяти разів менше, ніж у січні (319 кв. км). Аналітики зазначили, що така динаміка не спостерігалася з вересня 2023-го.

В ISW виокремили кілька основних причин, які сприяли цьому зниженню:

ЗСУ здійснили контрнаступальні операції на південно-східному фронті, в результаті яких російські війська втратили контроль над певними територіями між Донецькою та Дніпропетровською областями.

- технічні обмеження в РФ - перебої в роботі супутникового зв'язку Starlink та заборона доступу до месенджера Telegram, через що ускладнені командування та координація;

Погодні умови – туман і дощ у ряді регіонів – сприяли тому, що окупанти мали змогу проводити непомітні атаки. Проте в цілому ці обставини не призвели до значного зростання швидкості їхнього наступу.

Водночас за даними британської розвідки, нинішня ситуація на фронті є найсприятливішою для України за останні десять місяців, що підтверджують активні дії української розвідки щодо виявлення загарбників у районах Покровська і Гуляйполя.

Отже, незважаючи на плани Російської Федерації щодо великомасштабного наступу в березні, Збройні сили України змогли зірвати ці наміри. У результаті окупанти змушені перейти до тактики інтенсивних локальних атак, сподіваючись на можливість проривів і підвищену мобільність, скориставшись несприятливими погодними умовами.

Недавні удари російських військ по українським містам, що не є військовими, принесли чимало страждань:

24 березня відбулася найбільша денна атака на українську територію з початку конфлікту — за один день агресор застосував 999 ударних дронів.

У цей день Російська Федерація здійснила обстріл Львова, внаслідок якого постраждали багатоквартирні житлові будинки та історичний пам'ятник. В результаті атаки 30 людей отримали поранення.

В Івано-Франківську сталося гучне лихо: ракета вдарила по пологовому будинку, внаслідок чого загинули нацгвардієць разом із його 15-річною донькою.

3 квітня вдень, ворог здійснив обстріл Коростеня, що в Житомирській області. В результаті атаки постраждали житлові райони та цивільна інфраструктура. На жаль, загинула 70-річна жінка, а 7 осіб отримали поранення. Було знищено 18 будівель, зокрема 9 житлових. Пошкоджень зазнали понад 100 житлових будинків, 55 господарських структур і два торгові заклади.