35 років Служби безпеки України: резонансні справи, вбивства, агенти ФСБ та спеціальні операції — Фокус.

1991 рік. Служба безпеки України тільки-но була заснована, і відразу ж опинилася в вирі епохи замовних вбивств, таємних угод і політичних криз. За три десятиліття її діяльності було викрито агентів ГРУ в Головній академії Міністерства оборони, затримано угорських шпигунів, а також засуджено до довічного ув'язнення полковника власної служби. Між цими резонансними справами — "касетний скандал", "Кольчуга", отруєння Ющенка та вбивство Парубія. Історія СБУ — це серія визначних подій, що залишили слід в українській політиці.

Служба безпеки України була заснована 20 вересня 1991 року, коли Верховна Рада ухвалила постанову, що проголошувала створення Служби національної безпеки України. Внаслідок цього рішення було розпущено Комітет державної безпеки УРСР. 25 березня 1992 року Верховна Рада прийняла Закон "Про Службу безпеки України", який офіційно закріпив статус цього органу.

За цей час СБУ пройшла шлях від боротьби з замовними вбивствами політиків і бізнесменів у дев'яностих до протидії російським спецслужбам в умовах повномасштабної війни. На її рахунку -- розкриття гучних вбивств, викриття агентів ГРУ та ФСБ, ліквідація шпигунських мереж та очищення власних лав. Але далеко не всі справи доведені до кінця: замовники багатьох резонансних злочинів так і залишилися за кадром.

У дев'яностих роках, які стали роками початку самостійного шляху Служби безпеки України, традиційно довелося зіткнутися з серією замовних вбивств -- насамперед політиків і бізнесменів, які тільки починали свою кар'єру.

Від вбивств та спроб на життя до терористичних актів.

У 1995 році на стадіоні в Донецьку стався вибух, внаслідок якого загинули президент футбольного клубу "Шахтар" Ахат Брагін і ще п'ятеро людей. Цим інцидентом зайнялися співробітники Служби безпеки України в співпраці з Міністерством внутрішніх справ, які змогли ідентифікувати деяких виконавців. Один із них, колишній працівник міліції В'ячеслав Синенко, був екстрадований з Греції в 2005 році. Проте замовники цього злочину залишилися невідомими.

У 1996 році на території злітно-посадкової смуги аеропорту в Донецьку відбулося вбивство з автоматичної зброї народного депутата та відомого бізнесмена Євгена Щербаня, а також його дружини. Виконавці отримали довічні терміни, проте особа замовника залишилася невідомою.

У 1998 році, через два роки після подій, у ліфті свого житлового будинку в центрі Києва був убитий Вадим Гетьман, який здобув славу як "батько української гривні" і займав пост голови Національного банку. Виконавця злочину засудили до довічного ув'язнення, однак справа залишається нерозкритою, оскільки особу замовника так і не вдалося виявити.

Початок 2000-х років нового століття ознаменувався розслідуванням резонансного вбивства журналіста та засновника видання "Українська правда" Георгія Гонгадзе, чиє обезголовлене тіло було виявлено в лісі Київської області. Виконавці злочину, якими виявилися працівники міліції під керівництвом генерала Олексія Пукача, отримали відповідні покарання. Цікаво, що саме Служба безпеки України виявила і затримала Пукача, який ховався у Житомирській області в 2009 році. На суді генерал заявив, що замовниками вбивства були Леонід Кучма, Володимир Литвин та Юрій Кравченко. Проте, офіційно замовників так і не було встановлено, що призвело до відсутності покарання для них.

У 2000 році стався гучний "касетний скандал", коли з'явилися записи з кабінету президента Леоніда Кучми, зафіксовані майором держохорони Мельниченком. На цих записах йшлося про плани усунення журналіста Георгія Гонгадзе. Проте ці матеріали так і не були включені до справи.

Однак у бочці меду знайшлася й ложка дьогтю, навіть дві. У 2002 році СБУ фігурувала у скандалі навколо нібито таємного продажу Іраку систем раннього попередження "Кольчуга" в обхід міжнародної заборони. Це тимчасово погіршило українсько-американські відносини.

А коли було отруєно кандидата в президенти Віктора Ющенка, це сталося на дачі тодішнього заступника голови СБУ Володимира Сацюка, який згодом став фігурантом справи про зловживання службовим становищем.

З 2014 року Служба безпеки України почала розслідування злочинів, скоєних проти учасників Євромайдану. Це розслідування, можна сказати, продовжується й до сьогодні, хоча в деяких випадках вже були ухвалені судові рішення. Наприклад, у Хмельницькому до суду були притягнуті колишні керівники СБУ та інших силових структур за те, що вони відкрили вогонь по активістах біля будівлі СБУ в лютому 2014 року, перешкоджаючи їм потрапити всередину.

Загибель журналіста Павла Шеремета внаслідок підриву автомобіля у 2016 році в Києві офіційно розслідувала поліція, але СБУ активно допомагала. Однак у ході розслідування з'ясувалося, що напередодні біля його будинку кілька годин перебував автомобіль, зареєстрований на Ігоря Устименка -- колишнього співробітника СБУ, звільненого у 2014 році. СБУ підтвердила факт його роботи, але наголосила, що справу розслідує Нацполіція.

Рік потому Служба безпеки України розкрила обставини вбивства полковника Головного управління розвідки Максима Шаповала, автомобіль якого було підірвано. Цей злочин одразу кваліфікували як терористичний акт. За інформацією джерел, Шаповал особисто брав участь у розробці та виконанні розвідувальних операцій на території, що перебуває під контролем російських військ. Слідство встановило, що вибухівку заклав житель Донецька Олег Шутов, який працював у так званому центрі спеціальних операцій "МГБ ДНР". Після скоєння теракту він втік до Донбасу.

У справі замаху на народного депутата Ігоря Мосійчука досі не вдалося виявити ані замовників, ані виконавців цього злочину. Згідно з інформацією від СБУ, підозри падають на російські спецслужби як на організаторів. Цей випадок класифікують як терористичний акт, адже внаслідок вибуху скутера, начиненого вибухівкою, загинули двоє людей: охоронець Мосійчука та випадковий перехожий, який виявився полковником МВС. Сам депутат і ще двоє осіб зазнали поранень. Від цього моменту розслідування фактично зупинилося.

У 2018 році, після спроби вбивства херсонської активістки Катерини Гандзюк, яка згодом померла в лікарні від серйозних опіків, Служба безпеки України встановила не лише особу виконавця злочину, але й замовника. Ним виявився голова Херсонської обласної ради Владислав Мангер, який отримав 10 років тюремного ув'язнення.

Крім того, Служба безпеки України запобігла вбивству російського репортера Аркадія Бабченка, влаштувавши імітацію його смерті з метою виявлення замовника.

За останні роки роботи додалося

Але найбільше роботи додалося з 2022 року, з моменту повномасштабного вторгнення РФ. Кількість вбивств не зменшилася, але вони набули політичного контексту.

У 2024 році у Львові сталася трагедія: Ірина Фаріон, мовознавиця та колишня народна депутатка, була застрелена. Служба безпеки України розпочала розслідування і вивчала можливу участь російських спецслужб у цьому злочині. Проте в результаті затримали українця, який не визнає своєї вини на судовому процесі, і не було виявлено жодних доказів його зв'язків з іноземними розвідувальними організаціями.

Вбивство Андрія Парубія, колишнього народного депутата та спікера Верховної Ради, сталося у Львові, але слідство оперативно виявилося успішним, і злочинця вдалося затримати. Служба безпеки України з'ясувала, що виконавця злочину завербували російські спецслужби, використовуючи шантаж.

Після здобуття незалежності військова контррозвідка СБУ виявила безліч шпигунів і зрадників у військових рядах. Департамент військової контррозвідки (ДВКР) Служби безпеки України є одним з основних підрозділів, який з початку повномасштабної агресії активно працює за двома головними напрямками: протидія російським агентам у складі Збройних сил та участь у бойових операціях на фронті і в тилу супротивника.

З початку повномасштабного вторгнення українські контррозвідники з ДВКР СБУ виявили 207 агентів російських спецслужб, які займалися збором даних про Збройні сили України та військові об'єкти. Серед них 52 особи виявилися чинними військовослужбовцями ЗСУ, а 44 зрадники вже отримали покарання у вигляді ув'язнення на терміни від 12 до 15 років.

У червні 2026 року Служба безпеки України затримала агента російського Головного розвідувального управління, який працював у Головній академії Міністерства оборони України. Цей "кріт" виконував обов'язки доцента наукового центру і передавав російським спецслужбам технічні документи щодо новітніх ударних дронів. Раніше, у 2025 році, СБУ затримала колишнього військового інструктора з Великої Британії, який прибув до України у 2024 році для навчання військових. Він зв'язався з ФСБ і почав передавати інформацію про навчальні центри та розташування іноземних інструкторів, отримавши за це близько 6 тисяч доларів. У вересні 2026 року на Харківщині було викрито подружжя, яке працювало на ГРУ: чоловік, слідуючи вказівкам своїх кураторів, вступив до лав ЗСУ, щоб збирати інформацію про системи протиповітряної оборони, радіоелектронної боротьби та критичну інфраструктуру, а згодом залучив до своєї діяльності й дружину. Лише протягом 2025 року було затримано 19 агентів.

СБУ також припиняє розвідувальну діяльність інших країн в Україні. Навесні 2025 року СБУ затримала в Закарпатті двох членів угорської шпигунської групи, які збирали дані про військову оборону та суспільно-політичні настрої регіону. У березні 2026 року СБУ встановила, що цю шпигунську мережу очолював кадровий офіцер військової розвідки Угорщини Золтан Андрі, який у 2016-2020 роках вів розвідувальну діяльність у Грузії під прикриттям представника угорського дипломатичного представництва, а після 2021 року почав працювати проти України -- особисто завербував колишніх військових і перевів їх у режим очікування, активувавши їх у вересні 2024 року.

Але СБУ не забуває й про очищення власних лав. Полковник СБУ Дмитро Козюра, начальник штабу Антитерористичного центру, у 2018 році був завербований ФСБ у Відні. Його діяльність особливо активізувалася під час повномасштабної війни: він передавав дані про місця дислокації командних пунктів СБУ, наслідки ракетних ударів, розстановку військ та секретні документи про критичну інфраструктуру, зокрема газотранспортну систему. У лютому 2025 року його викрили в рамках спецоперації під кодовою назвою "Щур" і засудили до довічного ув'язнення. Крім того, СБУ неодноразово повідомляла про викриття власних співробітників, зокрема заступників начальників управлінь СБУ у Київській та Рівненській областях за вимагання понад 600 тис. доларів, а також про справу колишнього керівника кібердепартаменту СБУ Іллі Вітюка щодо незаконного збагачення.

Крім протидії агентурній діяльності, Державна військова контррозвідка України вберегла від розкрадання понад 44 мільярди гривень у сфері оборони, заблокувала 114 схем ухилення від мобілізації та зупинила 222 випадки нелегального обігу зброї, не дозволивши її вивезення з зон бойових дій.

Співробітники Департаменту військової контррозвідки СБУ виконують не лише контррозвідувальні завдання, а й активно залучені до бойових операцій на передовій та спецоперацій у тилу противника. З початку масштабного конфлікту вони знищили: 219 російських танків, 358 бойових броньованих машин, 318 артилерійських систем і 73 засоби радіоелектронної боротьби.

ДВКР СБУ включає, зокрема, 13-те Головне управління ДВКР "Хантер", яке курує діяльність морських дронів. Саме цей підрозділ продемонстрував нове покоління легендарних морських дронів "Sea Baby", здатних долати відстань понад 1500 км, переносити до 2000 кг вантажу та оснащених посиленими двигунами й сучасною системою навігації.

У ніч проти 17 вересня безпілотники дальнього радіусу дії Центру спеціальних операцій "Альфа" Служби безпеки України виконали успішну атаку на військовий аеродром "Ростов-Центральний". Внаслідок цієї операції було знищено військово-транспортний літак Ан-12, два літаки Ан-26 та три вертольоти. Отже, в результаті цієї атаки постраждали шість російських повітряних суден.

Однак 2 вересня 2026 року в Дніпровському районі Києва співробітники СБУ та бійці ГУР вступили у збройне зіткнення. Загинув один співробітник військової розвідки, ще кілька людей отримали поранення. СБУ затримала Степана Каплунова -- заступника командира РДК (підрозділ у складі ГУР). Його звинуватили у зв'язках із ФСБ та підготовці вбивства. ГУР розцінило затримання як силове захоплення свого офіцера та спробу дискредитації. Зеленський назвав перестрілку "абсолютно ганебною" і вимагає розслідування. Звільнено начальника департаменту охорони державної таємниці СБУ Олега Храмова.