"Після отримання удару бізнес активізує свої заходи захисту". Дослідження свідчить, що понад 90% українських компаній зазнали впливу атак з боку РФ.

Атаки на склади, розподільчі центри та інші елементи логістичної інфраструктури вже безпосередньо або опосередковано вплинули на 91% українських компаній. Водночас, підприємства значно активніше починають вкладати кошти в фізичний захист лише після того, як вже зазнали наслідків цих нападів.

В колонці для NV Бізнес виконавча директорка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) Оксана Кузяків ділиться своїми думками з цього приводу.

Згідно з даними дослідження ІЕІ, проведеного серед 465 переважно промислових компаній у серпні 2026 року, 7% підприємств уже зазнали прямих збитків унаслідок ударів безпілотників або ракет -- пошкодження майна чи товарів. Ще 41% зіткнулися з непрямими наслідками атак через зриви постачання та зростання цін.

Ще 43% компаній поки що не постраждали безпосередньо, але вбачають для себе такий ризик. І лише 9% підприємств заявили, що не відчувають загрози.

"Удар по логістиці -- це насамперед удар по ціні", -- зазначає Кузяків.

Атаки особливо виразно відображаються на цінах на сировину та витратах на транспортування. Згідно з даними, 44% підприємств повідомили про серйозний вплив підвищення цін на сировину, тоді як 43% вказали на вагомий вплив атак на вартість доставки. Якщо розглядати як істотний, так і середній вплив, то наслідки атак відчувають від 87% до 91% компаній у кожному з шести проаналізованих аспектів.

ІЕІ надав компаніям можливість оцінити десять потенційних ініціатив державної політики. Більшість респондентів, від 65% до 80%, висловили підтримку кожному з цих заходів.

Проте, коли мова зайшла про визначення трьох ключових аспектів, пріоритети зазнали змін. 38% компаній вказали на важливість компенсацій та страхування, 35% віддали перевагу фізичному захисту складів, а 32% наголосили на необхідності фінансової підтримки для відновлення, включаючи пільгові кредити та відтермінування сплати податків.

При цьому розрив між загальною підтримкою заходів і готовністю вважати їх пріоритетними виявився суттєвим.

"Існує помітна різниця між готовністю погодитися з тим, що певний захід є корисним, і готовністю зробити його своїм пріоритетом та вкладати в нього ресурси", -- пише Кузяків.

Наприклад, 72% підприємств визнають необхідність координації логістичних маршрутів, проте лише 9% з них вважають це одним із трьох найважливіших стратегічних напрямків.

Дослідження показало, що існує прямий взаємозв'язок між досвідом нападів і ставленням компаній до заходів фізичного захисту.

Серед компаній, які не вважають себе під загрозою, жодна не визначила фізичну охорону складів як ключовий аспект. Натомість, серед підприємств, що усвідомлюють наявність ризиків, цей показник становить 36%, а серед тих, хто вже зазнав атак, – 44%.

"Що ближча загроза і що більше підприємство має власного досвіду зіткнення з її наслідками, то важливішим для нього стає питання фізичного захисту", -- зазначає Кузяків.

Найвищий попит на фізичну безпеку не спостерігається безпосередньо на лінії фронту, а скоріше в тих регіонах, де проходять основні логістичні маршрути. Це стосується, зокрема, Києва та Київської області, а також Одещини, Полтавщини, Черкащини та Житомирщини. У цих областях 51% підприємств вважають фізичний захист надзвичайно важливим елементом.

На переконання Кузяків, для держави це також є питанням майбутніх витрат з бюджету.

"Відновлення зруйнованого розподільчого центру може коштувати в рази дорожче, ніж заходи, які допомогли б зменшити масштаби його пошкодження", -- пише вона.

Тому, зазначає експерт, державі варто не лише компенсувати вже завдані збитки, а й стимулювати бізнес заздалегідь інвестувати в захист.

"За словами Кузяківа, превентивні заходи є не тільки питанням безпеки конкретного підприємства, але й суттєво впливають на майбутні бюджетні витрати."

Серед різноманітних інструментів, які пропонує ІЕІ, можна виділити співфінансування заходів з інженерного захисту, зменшення страхових внесків для компаній, що спрямовують кошти на забезпечення безпеки, а також надання грантів і пільгових кредитів для малого бізнесу.

У дослідженні особливу увагу приділено питанню оперативності надання допомоги. Як зазначає Кузяк, компенсація найбільш актуальна в тих випадках, коли підприємство має можливість швидко повернутися до нормальної діяльності або перенаправити виробничі процеси.

"Швидкість надання допомоги важлива не менше, ніж її розмір", -- зазначає вона.

Дослідження Інституту економічних ініціатив було здійснене завдяки сприянню Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE).

Раніше було зазначено, що Міністерство фінансів України відмовилося підтримати ініціативи бізнесу про надання додаткових податкових пільг для підприємств, які зазнали шкоди в результаті російських атак.