В Україні ціни зросли на 61%, що призвело до зниження купівельної спроможності через інфляційні процеси.

Протягом чотирьох років в Україні ціни піднялися на 61%, а деякі категорії товарів стали дорожчими в два або навіть три рази. Хоча НБУ намагається контролювати інфляцію за допомогою підтримки партнерів, реальна купівельна спроможність громадян швидко знижується.

За чотири роки повномасштабної війни ціни в Україні зросли приблизно на 61%. Найбільше подорожчали електроенергія, пальне та тютюнові вироби, а деякі продукти -- більш ніж удвічі. Через інфляцію реальна купівельна спроможність доходів українців знижується, а роботодавці ще й затримують виплати. Фокус разом з Центром економічної стратегії з'ясував, як змінилися ціни під час війни і чому дедалі складніше дозволити собі звичні покупки.

Внаслідок підвищення цін на товари та послуги, реальна купівельна спроможність доходів громадян України знижується. Навіть якщо номінальні зарплати залишаються стабільними або трохи зростають, інфляція фактично "поглинає" частину цих доходів.

За даними оцінок, річна зарплата в розмірі 20 тисяч гривень, яка була актуальною рік тому, сьогодні відповідає приблизно 18,5 тисячам гривень. Таким чином, навіть незначне підвищення цін на продукти і інші основні витрати стає більш відчутним.

Крім того, середні доходи в Україні останнім часом не виявляють стабільної тенденції до зростання. Згідно з інформацією Державної служби статистики, в січні 2026 року середня заробітна плата по країні склала 27 975 грн, що на 9,5% нижче, ніж у грудні 2025 року, коли вона становила 30 926 грн.

Рівень оплати праці суттєво відрізняється залежно від регіону. Найвищі зарплати традиційно фіксують у столиці, де в середньому платять 43 865 грн на місяць, а у Київській області -- 28 598 грн. Водночас у частині регіонів доходи значно нижчі. Найменші середні зарплати зафіксовані у Чернівецькій області -- 19 984 грн та Кіровоградській області -- 19 996 грн.

На дату 1 лютого 2026 року, затримка в оплаті заробітної плати з боку роботодавців досягла 3,4 мільярда гривень.

В Україні темпи зростання цін перевищують збільшення доходів громадян. У лютому 2026 року інфляція на ринку споживчих товарів склала 1,0% у порівнянні з січнем, а в річному масштабі досягла 7,6%.

У лютому овочі стали найдорожчими, зростання цін склало 13%. Загалом, згідно з інформацією Держстату, за місяць ціни на продукти харчування та безалкогольні напої піднялися на 1,4%. Це подорожчання вплинуло на багато популярних товарів.

У період з січня по лютий 2026 року спостерігалося зростання цін на різні продукти: фрукти подорожчали на 6,1%, яйця – на 3,1%, риба та рибні вироби – на 1,7%, хліб і макарони – на 1,5%, соняшникова олія – на 1,1%, а молоко та безалкогольні напої – на 0,4%.

Однак певні товари стали дещо доступнішими. Зокрема, спостерігається зниження цін на:

Варто відзначити, що найбільш суттєве зростання цін на продукти спостерігалося у Києві (+1,5%) та Миколаївській області (+1,4%). У Кіровоградській області, де середня заробітна плата є найнижчою в Україні, інфляція становила 1,2%.

Згідно з інформацією Державної служби статистики, у Житомирській області спостерігається найменше зростання цін, яке становить лише 0,06%.

За період повномасштабної війни ціни на продукти в Україні загалом зросли приблизно на 74%. Найбільше подорожчали фрукти -- на 153%, риба та рибні продукти -- на 104%, а також вершкове масло -- на 95%.

В Центрі економічної стратегії зазначили, що зростання цін стало наслідком низьких врожаїв у певні роки, суттєвих втрат у сільському господарстві через війну, зокрема через окупацію і мінування територій, в тому числі в Херсонській області. Додатковими факторами стали порушення в логістичних ланцюгах і зростання витрат на виробництво.

Яскравим прикладом швидкого підвищення цін можна вважати фрукти, зокрема яблука. У лютому 2019 року кілограм цього продукту в Україні коштував 9,43 грн, тоді як у 2022 році ціна зросла до 12,87 грн. У 2024 році середня вартість яблук вже становила 23,18 грн, а до 2026 року ціна досягла 43,04 грн.

Схожі зміни відбуваються і на ринку рибної продукції. У лютому 2019 року середня вартість кілограма замороженої риби становила 75,58 гривень. Протягом 2022 року ціна піднялася до 103,70 гривень, у 2024 році досягла 164,87 гривень, а в 2026 році українці вже платять близько 228,11 гривень за кілограм.

Помітно подорожчало і вершкове масло. Якщо у 2019 році товар коштував в середньому 40,08 грн, то у 2022 році ціна зросла до 56,41 грн. У 2024 році масло вже продавали приблизно по 77,91 грн, а у 2026 році його середня вартість досягла 110,06 грн за 200 грамів.

В Центрі економічних стратегій повідомили, що під час масштабного конфлікту ціна на сигарети зросла на 122%. Це, в першу чергу, стало наслідком підвищення акцизів на тютюнові вироби, що необхідно для приведення ставок у відповідність до стандартів Європейського Союзу.

Ціни на продукти харчування, ймовірно, продовжать підвищуватися через сезонні чинники. Експерт Денис Марчук в інтерв'ю Фокусу зазначив, що найближчим часом овочі можуть подорожчати на 10-12% до тих пір, поки на ринку не з'явиться більше товарів з відкритого ґрунту. У той же час, хліб може зрости в ціні на 1,5-2%, а м'ясні та молочні продукти — на 3-5%.

Протягом останніх кількох років ціна на паливо в Україні практично подвоїлася, що робить витрати на заправку автомобілів дедалі помітнішою статтею у фінансовому плані сімей.

У 2019 році вартість літра бензину А-95 становила 34,2 грн, у 2022 році піднялася до 58,2 грн, у 2024 році досягла 61,4 грн, а в 2026 році вже сягнула 72,7 грн.

"Перед початком повномасштабної агресії основними джерелами постачання бензину, дизельного пального та скрапленого газу були Росія і Білорусь. Однак, з початком війни ці поставки були зупинені, і російські війська почали атакувати нашу нафтопереробну промисловість та інфраструктуру. В результаті нова система постачання пального стала дорожчою, що призвело до зростання цін", -- зазначили в Центрі економічної стратегії.

Якщо раніше основним фактором зростання були труднощі в логістиці, то в березні 2026 року ринок зазнав впливу нового зовнішнього чинника — загострення конфлікту на Близькому Сході. Внаслідок цього середня вартість бензину А-95 досягла 69,14 грн за літр, тоді як ціна дизельного пального зросла більше ніж на 12 грн за літр.

Окрім високих цін, на АЗС може виникнути дефіцит пального. Директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн зазначає, що на березень запаси достатні, проте у квітні ситуація може ускладнитися через нестабільність на світових енергетичних ринках.

За його словами, світовий ринок пального характеризується значною нестабільністю: ціни можуть швидко змінюватися, підвищуючись або знижуючись на 20% протягом одного дня. Деякі постачальники вирішують відкласти підписання контрактів, в той час як інші враховують додаткові ризики у ціноутворенні, що, в свою чергу, впливає на ціну пального для населення України.

Комунальні витрати залишаються однією з основних фінансових статей для громадян України. З початку повномасштабної війни тарифи на електрику, за інформацією Центру економічної стратегії (ЦЕС), піднялися на 178%.

Тарифи для населення підвищували двічі: у червні 2023 року до 2,64 грн за кВт·год, а у червні 2024 -- до 4,32 грн за кВт·год. В уряді це пояснювали необхідністю відновлювати енергетичну інфраструктуру після російських обстрілів та зростанням витрат на імпорт електроенергії.

Фахівці не відкидають можливість подальшого зростання тарифів на електрику. Як зазначив Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг, урядові макропрогнози передбачають підвищення ціни до 5,5 грн за кВт·год цього року, з поступовим збільшенням до 7,5 грн протягом наступних років.

Навіть незначне підвищення тарифу на 1 грн за кВт·год може призвести до зростання місячних витрат домогосподарств на 300-400 грн. Фахівець зазначив, що такі зміни створять "значне фінансове навантаження" для українських сімей.

Що стосується інших комунальних послуг, то за минулий рік спостерігалося підвищення вартості управління багатоквартирними будинками на 2,3%, а вартість вивезення сміття зросла на 1,2%. Однак тарифи на водопостачання варіюються в залежності від регіону, тому важко встановити, якою мірою змінилися ціни.

Вартість газу та централізованого опалення наразі залишається незмінною завдяки мораторію на підвищення тарифів, введеному Верховною Радою в серпні 2022 року.

"Однак, нова програма співпраці з МВФ передбачає поступову відмову від цього мораторію", -- зауважили в ЦЕС.

Зростання споживчих цін на 61% протягом останніх чотирьох років, на думку економіста Максима Самойлюка, є досить помірним показником для країни, що переживає повномасштабну війну. Він зазначає, що це підкреслює успішність діяльності Національного банку України, оскільки контролювання інфляційних процесів є одним із головних завдань цього регулятора.

"Але це було б неможливо без тих десятків мільярдів доларів, які наші іноземні партнери щороку вливають в українську економіку. За цих умов ігнорування нашими парламентарями зобов'язань, які взяла на себе Україна і від яких залежить майбутнє фінансування, є великою загрозою для макроекономічної стабільності", 一 пояснює економіст експерт.

Незважаючи на всі обставини, підвищення цін залишається серйозним навантаженням для фінансів українців, тоді як збільшення заробітних плат часто відстає від темпів інфляції. Це змушує людей переглядати свої витрати: зменшувати витрати на непродовольчі товари, відкладати значні покупки та шукати бюджетні варіанти.

Експерти зазначають, що майбутні коливання цін значною мірою будуть обумовлені фінансовими можливостями населення. Адже саме споживчий попит грає ключову роль у тому, наскільки виробники зможуть підвищувати ціни на свої товари.

Раніше Фокус писав, що ціни на дизельне пальне на деяких заправках України перевищили 80 грн за літр. Оператори АЗС щодня переглядають вартість бензину та дизпального.