Лужний укріпив свою команду - унікальне покоління вже залишило слід в Італії, зібравши таланти з різних куточків Європи.
Сергій Тищенко проводить детальний аналіз складу української збірної U-19, що показала вражаючий результат під час кваліфікаційного етапу чемпіонату Європи.
Збірна України базового 2008 року народження успішно розпочала кваліфікацію на Євро U-19. Українці у першому раунді кваліфікації виграли свою групу. Команда Олега Лужного перемогла однолітків з Італії та Ізраїлю і поступилася господарям турніру - румунам.
За останній час збірна U-19 зазнала суттєвих змін як у плані складу, так і на тренерському містку. Тому хочу детальніше розповісти про цю команду.
Тренерський штаб
2008 рік став знаковим для Олександра Ситника. Йому не вдалося вивести команду на Євро U-17. Первісно планувалося, що команду очолять Михайленко та Єзерський, які вже здобули досвід у системі УАФ, працюючи зі збірними U-19 (зокрема, у 2005 та 2007 роках вони досягли фінальної стадії). Однак Михайленко отримав призначення на посаду тренера молодіжної збірної, а Єзерський вирішив перейти до національної команди під керівництвом Андреа Мальдери.
Отже, на передній план вийшов Лужний. Останній раз Олег Романович був частиною тренерського складу Динамо за часів Олександра Хацкевича, який залишив клуб у 2019 році.
Не менш значущим є те, що до команди Лужного приєднався Ігор Єрмаков, який раніше набув популярності завдяки своїм конфліктам з тренерським штабом Кривбаса під керівництвом Юрія Вернидуба, коли виконував обов'язки асистента Владислава Лупашка в Карпатах. Крім того, Єрмаков має досвід роботи з юнацькою командою донецького Олімпіка, а також співпрацював зі СК Дніпро-1 у віковій категорії U-17 та допомагав Лупашку в Інгульці.
Віталій Рева відповідає за підготовку воротарів, раніше він тривалий час працював з молодіжною збірною України. Фізичну підготовку забезпечує Віталій Мандзюк, який вже кілька років займає таку ж позицію в ковалівському Колосі. Аналітичною діяльністю опікується Максим Свірський, член штабу першої команди Олександрії.
Що ж, доволі непоганий тренерський штаб, який має досвід роботи на високому рівні.
Склад колективу
2008 рік ознаменувався сильною основою, сформованою в командах Руху та Шахтаря. Якщо не помиляюся, під час підготовки до старту кваліфікаційних матчів Рух залучив 11-12 своїх гравців. "Жовто-чорні" мали надзвичайно талановите покоління. Наразі деякі з хлопців з юнацької команди займають перші місця у чемпіонаті U-19. Інша частина, на жаль, не змогла знайти свій шлях. Також у Шахтаря було 5-6 перспективних гравців, серед яких виділялися динамівці Андрейко та Люсін, а також легіонери.
Основним воротарем команди був Єгор Крапівін, який представляє іспанський клуб Еспаньйол. Наразі він виступає за резервну команду "папуг". До початку війни в Україні Крапівін тренувався в академії Шахтаря, де змагався за позицію основного воротаря з Кирилом Хадасевичем. Вихованець дніпровського футболу потрапив до Вольфсбурга, де зміг продемонструвати свої навички. Минулої зими він підписав контракт зі Шальке, де зараз грає за молодіжну команду.
Після переходу Ігоря Костенка до Бенфіки про нього було написано чимало. Цей футболіст, родом з Запоріжжя, раніше виховувався в академії Динамо. Однак у Лісабоні йому не вдалося знайти своє місце в команді, і влітку він вирішив перейти до Фамалікана як вільний агент. Крім того, варто згадати ще про Ростислава Баглая, який виступав за Шахтар, та Єгора Клименка з Руха.
Наразі основним воротарем команди є Денис Талько, представник Полісся. Цей киянин, який отримав виховання в системі ОФКІП, у 2025 році переїхав до Житомира. Тепер Талько виступає за другу команду житомирян у Першій лізі. Саме він відіграв ключову роль у двох перших переможних матчах проти Ізраїлю та Італії.
Основний воротар команди Шахтар U-21, Баглай, зберіг за собою позицію другого номера. Третім голкіпером, який вирушив до Румунії, став Остап Мельничук. Він родом з Надвірної і після навчання в академії Мункача переїхав до Португалії, де виступає за клуб Ріу Аве.
У центрі оборони, здавалося, не було жодної альтернативи парі Ярослав Милокост - Єгор Попов. Але від Лужного жоден не отримав виклик. Основною парою став тандем Єгор Шерстюк - Назар Іваськів. Шерстюк стабільно грає за Металіст у Першій лізі. Іваськів захищає кольори юнацької команди Динамо. Раніше він певний час діяв в опорній зоні. Обидва центральні захисники мають хороший фізичний профайл.
Як ротаційний гравець або третій захисник, інший представник юнацького складу Динамо, Данило Огородник, отримав запрошення до команди. Він дебютував у третьому матчі проти Румунії, коли всі питання вже були вирішені.
На флангах ситуація залишилася без змін. Арсен Залипка та Дмитро Соломон, які представляють "Рух", не потрапили до збірної. Водночас, свої позиції зберегли Микита Мельник, Артем Мурадян та Микита Калюжний.
Мельник не так давно потрапив до заявки Наполі на матч чемпіонату Італії. Вихованець Шахтаря, який після початку війни опинився на Апеннінах, де успішно будує кар'єру в Неаполі.
Артем Мурадян народився в Одесі. Із Чорноморця перейшов до академії Динамо. Із початком війни опинився в Німеччині. Виступав вінгером, але зараз почав грати нижче, на позиції лівого захисника. На цього гравця претендувала Вірменія, але він обрав Україну.
Калюжний виступає за юнацьку команду Шахтаря. Літом він брав участь у чемпіонаті Європи з національною збірною України U-19.
Нове ім'я - Тарас Веприк. Уродженець Франківщини із початку війни будує кар'єру в Угорщині. Спочатку був у Кішварді, а потім перебрався до першолігового клубу Казінцбарцика.
Позиція опорника була проблемною для 2008 року. Зараз свої травми залікував вихованець харківського футболу Олександр Ткаченко, який виступає за юнацьку команду Вердера. Тривалий час Сашко перебував поза грою. Я впевнений, що місце у збірній знайшлося б вихованцю Динамо Миколі Петровському зі Штутгарта, але він травмований уже давно.
Декілька цікавих фактів поділилися Павло Люсін і Патрік Сикут. Люсін продемонстрував свої здібності на юнацькому чемпіонаті Європи та вважається одним з найперспективніших гравців академії Динамо. Сикута отримав українське громадянство влітку. Він народився в Англії, його батько - поляк, а мама - українка. Між цими державами точилася боротьба за його талант, в якій перемогла Україна. Патрік також продемонстрував непогані результати на Євро цього літа, проте наразі його виступи за клуб обмежені.
В команді залишився Ілля Кут'я з Хайдука, але вже втратив позицію основного футболіста. Перед війною він був частиною академії Шахтаря.
Нове ім'я - Олександр Чорненький із Шахтаря, який грає за "гірників" у молодіжному чемпіонаті та Юнацькій лізі УЄФА. Поза збірною опинився один із лідерів юнацької команди Руха Мухаммед Джурабаєв.
До цього часу не було жодних проблем з вінгерами, адже вони представляли собою справжні таланти обох академій — Іван Андрейко та Артем Зубрій. Гравець з Динамо взагалі не отримав виклику. У складі Шахтаря представник виявився в ролі гравця, що змінюється в ході гри.
Основними були Віталій Глют та Адам Гурам. Глют непогано проявив себе на юнацькому Євро, щоправда, зараз має проблеми з ігровою практикою в другій команді Чикаго. Гурам є гравцем ротації в першій команді Хайдука. Це хлопець 2009 року, уродженець Маріуполя, має марокканські корені. ЗМІ вже приписують інтерес до Гурама від серйозних європейських клубів.
Ще один гравець збірної, Іван Багрій з Харкова, продемонстрував гарну гру. Цей уродженець Франківська відзначився трьома асистами.
Головним форвардом виявився Олександр Дєдов з Карпат, якого Фран Фернандес вже готує для основного складу. Крім того, в команді є Ілля Меншиков з другої команди Аустрії, який до початку війни тренувався в системі Динамо. Водночас, основний нападаючий збірної 2008 року Дмитро Зудін з юнацького складу Хайдука не вирушив до Румунії.
Висновок
На мою думку, 2008 рік виявився надзвичайно обдарованим для нашої команди. Мабуть, останній такий потужний склад був у 2003 році. У нас дійсно є гравці, здатні реалізувати проекти, є здорова конкуренція, і жодних суттєвих проблем за позиціями не спостерігається. Тренери мають широкий вибір виконавців для формування команди.
Одразу п’ять гравців, які мають досвід виступів у збірній України U-19, — це Калюжний, Шерстюк, Глют, Сикут та Люсін.
Шестеро гравців виступають на рівні професійного футболу: Талько, Веприк, Гурам, Меншиков, Сикут і Дєдов.
Основні зірки цієї команди - це Дєдов і Гурам. Перший з них відзначився трьома голами у двох матчах за національну збірну, тоді як другий демонструє гру на найвищому рівні серед усіх гравців збірної України U-19.
Після приходу Лужного команда набула більшої сили та атлетизму. Хоча можливо, що взаємодія з м'ячем залишає бажати кращого (якості газону на обох румунських стадіонах не були найвищими), проте помітно покращилася гра в пресингу та фізична боротьба.
Навесні команда Лужного матиме значні перспективи на Євро, незалежно від результатів кваліфікаційного етапу.