"Для мене ключовим є бути в місці, де я зможу принести найбільшу користь своїй команді," - заявив боєць сталевої сотні з позивним Оса.

Віталій, відомий під псевдонімом Оса, обіймає посаду головного сержанта у зенітному ракетному дивізіоні 100-ї окремої механізованої бригади. Цей позивний з'явився у нього ще під час служби в армії, коли в 2004 році він проходив строкову службу в 80-му окремому аеромобільному полку, де й отримав звання молодшого сержанта. Після завершення служби у 2006 році Віталій повернувся до мирного життя і знайшов роботу на деревообробному заводі "Цунамі" в місті Рожище.

Його оповідь поділилися в команді.

Віталій народився в селі Топільне, але вже більше десяти років мешкає в Луцьку разом із дружиною Іриною та їхніми двома дітьми, Мартою і Марком.

Навесні 2022 року, після того як розпочалося масштабне вторгнення, чоловік вирішив повернутися до служби в Збройних силах України.

"13 березня сказав дружині, що стаю на захист Батьківщини. Коли ворожі танки були на Житомирській трасі, я стояв з речами у ТЦК", - пригадує військовий.За словами Віталія, кохана сприйняла його рішення спокійно та з розумінням. Він знав, що попереду непростий шлях, але залишатися осторонь, коли країна потребувала захисту, не міг.

Ось інша версія тексту: "Моя сім'я переживає і з нетерпінням чекає на моє повернення, але в даний момент я маю залишатися тут", - поділився воїн з сталевої сотні, відомий під псевдонімом Бобер.

Після повернення до Збройних Сил України Віталій розпочав свою військову кар'єру в автомобільній роті 100-ї окремої бригади територіальної оборони, де займав посаду командира відділення. Він провів там приблизно півтора року, але з часом усвідомив, що прагне займатися більш активною бойовою діяльністю.

"Я відчував брак активних дій, тому вирішив перейти до зенітного ракетного підрозділу, де на той час була вакансія стрільця-зенітника," - ділиться своїми думками Оса.

Пізніше на основі взводу був утворений зенітний ракетний дивізіон. У міру розвитку підрозділу зростала й професійна майстерність Віталія. Він пройшов шлях від командира відділення до посади головного сержанта.

Сьогодні одним із ключових аспектів його роботи є тренування особового складу. Злагодженість дій, дисципліна, професіоналізм та готовність реагувати на складні ситуації - це важливі елементи, що забезпечують ефективність підрозділу. При цьому військовий відверто зазначає, що ніколи не прагнув досягти максимального звання чи посади.

"Ні тоді, ні тепер я не прагну досягти якихось кар'єрних висот. Для мене найважливіше – бути в тих місцях, де зможу принести найбільшу користь своєму підрозділу," – підкреслює головний сержант.

Досліджуйте далі: Волосся, Святість і Сава: оповідь про зенітників з "сталевої сотні".

Попри військові будні, у Віталія є захоплення, які супроводжують його багато років. Він - мисливець зі стажем, розводить курцхаарів - мисливських собак, а також голубів. Його фаворити - миколаївські високольотні.

У нашій родині живе домашній улюбленець — собака на ім'я Аббі.

Для Віталія полювання є, перш за все, шансом відпочити, насолодитися природою та відволіктися від щоденних турбот.

"Мисливство розглядаю не як спосіб отримання здобичі - більше для відпочинку", - каже він.

"Після завершення війни я можу залишитися на службі в Збройних Силах України, або ж повернуся до своєї пристрасті – столярства," - розповідає про свої наміри Оса.

Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу, щоб бути в курсі найсвіжіших новин Волині, України та міжнародних подій!

#

Інші публікації

У тренді

zhitomirtoday

Якщо ви виявили порушення авторських прав або маєте будь-які інші претензії щодо публікацій, повідомте нам на адресу: [email protected]

Використання будь-яких матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на zhitomir.today

Інтернет-видання можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео за умови гіперпосилання на zhitomir.today

© Житомир.Today. All Rights Reserved.