Мільярди для порятунку: особливості функціонування ринку військової медицини в Україні -- Delo.ua

Після початку повномасштабної війни українські компанії різко збільшили виробництво турнікетів, гемостатиків, аптечок, препаратів крові та евакуаційного обладнання. Виторг окремих підприємств зріс у десятки разів, проте точний обсяг ринку досі невідомий через закриті й розпорошені закупівлі.

Delo.ua провело дослідження, в якому вивчило джерела фінансування, співробітників у різних областях військової медицини та дослідило можливість виникнення монополій у цій сфері.

Ринок без централізованої системи обліку.

У квітні 2023 року до складу військової частини Командування медичних сил, розташованої в Житомирській області, прибуло близько 30 тисяч американських турнікетів SOF. Протягом наступних шести місяців військовослужбовцям було видано всього 458 з цієї кількості.

Прямого пояснення затримки не існує, проте те, що розподіл прискорився лише після проведення аудиту Міноборони, а до березня 2024 року підрозділи отримали майже третину партії, вказує на можливу причину: проблема полягала не у відсутності турнікетів, а в тому, наскільки незадовільною та нерегульованою була система їх обліку та розподілу на той час війни.

Цей інцидент свідчить не лише про окрему проблему, а відображає загальний стан військової медицини на початковій стадії великої війни. Виготовлення або закупівля якісних медичних засобів виявилося відносно простим завданням. Найбільш вразливою ланкою виявився сам процес — контроль, облік і своєчасне постачання вже наявних ресурсів до підрозділів.

У бюджеті на 2026 рік для сфери безпеки та оборони закладено 2,807 трильйона гривень, тоді як на охорону здоров'я виділено 258,6 мільярда гривень. Проте жоден з цих показників не відображає витрати, пов'язані з військовою медициною. У публічному бюджеті відсутній окремий узагальнений показник, який би охоплював фінансування підрозділів, лікування в військових та цивільних медичних закладах, а також евакуацію та реабілітацію.

У 2021 році на фінансування Медичних сил Збройних Сил України було заплановано 870,6 мільйона гривень, з яких 232 мільйони гривень призначалися для закупівлі обладнання та медичних виробів. Це не відображає всю ємність ринку до війни, а лише один з можливих бюджетних орієнтирів.

Після 2022 року обсяги закупівель для військових підрозділів, місцевих адміністрацій, міжнародних партнерів та благодійних організацій значно зросли. З 1 січня 2026 року централізовані військові закупівлі передані Агенції оборонних закупівель ДОТ, хоча медичні товари продовжують купувати й інші державні замовники, лікарні та військові частини.

Окремим потоком залишається допомога партнерів. Від початку воєнного стану Україна отримала понад 18 тисяч тонн медичних вантажів вартістю більш як 22 млрд грн. Це не оборот ринку: гуманітарні поставки не є продажами й призначаються для всієї системи охорони здоров'я.

Аптечки вимагають систематичного оновлення запасів.

IFAK, або індивідуальна аптечка для надання першої допомоги, призначена для самодопомоги та підтримки в разі бойового поранення. Склад цієї аптечки регулюється наказом Міністерства оборони №506, до якого входять два турнікети, гемостатичні та компресійні бинти, тиснуча пов'язка, оклюзійні наліпки, термоковдра, рукавички, а також інструменти та таблетований набір.

Компоненти використовуються під час бойових дій і навчань, аптечки втрачаються та пошкоджуються, а стерильні матеріали й препарати мають обмежений строк придатності. Після першої допомоги потрібні ноші, транспорт, препарати крові, інфузійні розчини, антибіотики, анестетики, апарати ШВЛ і монітори пацієнта.

Тому військова медицина складається щонайменше з трьох сегментів: тактичних засобів, евакуації та лікування, а також реабілітації. Компанії в них можуть мати спільних державних замовників, але не є прямими конкурентами.

Виробники для оборони: як український медичний сектор розвивається під час війни

Одним із найпомітніших виробників тактичної медицини стала SICH-Ukraine. За даними компанії, у 2023 році вона виготовила й поставила військовим понад 500 тисяч турнікетів, а станом на вересень 2025-го сукупний обсяг поставок за 10 років перевищив 1,5 млн одиниць. Заявлена потужність перевищує 100 тисяч турнікетів на місяць, але фактичного випуску за 2024-2026 роки підприємство не розкривало.

Останніми даними фінансової звітності за 2025 рік, компанія SICH-Ukraine показала вражаючий виторг у розмірі 520,2 млн грн, що значно перевищує 10,7 млн грн у 2021 році. Головним обличчям компанії є директор Олександр Гадомський, який активно коментує успіхи, пов'язані з постачанням турнікетів. Проте, згідно з реєстраційними документами, засновницею та кінцевим бенефіціаром ТОВ "СІЧ Україна" є Ніна Грива. Гадомський був власником компанії лише до 2019 року, після чого залишився на посаді директора.

"ВК Простір" у 2022 році запустила турнікет DNIPRO Gen 2 і також виробляє ноші, медичні сумки та підсумки. У 2025 році виторг підприємства зріс на 31% -- до 129,8 млн грн. Кінцевий бенефіціарний власник компанії -- дніпровський підприємець Володимир Затіруха, якому належать усі 100% статутного капіталу.

Senta Pharm, виробник кровоспинних бинтів та серветок, зумів значно підвищити свої доходи, з 4,5 млн грн у 2021 році до 184,9 млн грн у 2025 році. Костянтин Бондарєв є єдиним власником цієї компанії.

AV-Pharma спеціалізується на виробництві турнікетів PITON-3, бандажів та медичних аптечок. Після досягнення рекордного доходу в 104,9 млн грн у 2023 році, компанія зазнала значного зниження виторгу до 31,4 млн грн у 2025-му. У фінансовій звітності не вказано причин цього падіння, тому вважати, що воно викликане лише конкуренцією, було б неправильно. Кінцевими бенефіціарними власниками компанії є Олексій Топчій та директорка Людмила Макарова, яка володіє контрольним пакетом акцій, що становить 51%.

Компанія "Київгума" спеціалізується на виробництві медичних виробів та комплектуванні IFAK продукцією від різних постачальників. У 2025 році її доходи досягли 2,08 млрд грн. Проте, слід зазначити, що компанія також активно працює в значних цивільних секторах, тож цей фінансовий показник не можна повністю пов'язувати з військовими замовленнями. Офіційно 60% акцій належать зареєстрованому в Литві "Малому підприємству ДМ Балтик", а кінцевими бенефіціарами є українець Антон Кравець та литовець Дайнюс Мазейка.

У сегменті охорони здоров'я "Юрія-Фарм" спеціалізується на виробництві інфузійних розчинів, анестетичних препаратів, антибіотиків та систем для інфузій. У 2025 році компанія отримала фінансування у розмірі €15 млн від Європейського банку реконструкції та розвитку з метою розширення виробничих потужностей та отримання сертифікації відповідно до стандартів ЄС. Основними бенефіціарами компанії є її засновник Микола Гуменюк та Наталія Бобок, які мають багаторічний досвід у цій сфері.

Biopharma Plasma виробляє альбумін, імуноглобуліни та фактори згортання крові. За даними Єдиного державного реєстру, її керівник і один із кінцевих бенефіціарних власників -- Костянтин Єфименко; інший кінцевий бенефіціар -- Василь Хмельницький.

UTAS спеціалізується на виробництві моніторів для пацієнтів та апаратів для штучної вентиляції легень; підприємство повністю контролюється його директором Леонідом Михальським. У свою чергу, компанія BRAMMER займається виготовленням евакуаційних візків, носилок та волокуш. Основними бенефіціарами ТОВ "Браммер" є директорка Ірина Коваль, яка володіє 70% статутного капіталу, та Тетяна Шевченко, що має 30%.

"Автоспецпром" виготовляє санітарні автомобілі на імпортних шасі. Його кінцеві бенефіціарні власники -- Артем і Герман Фісталі. Формально 75% статутного капіталу належить дочірньому підприємству "Регіон 2002", ще 25% -- Артему Фісталю.

Фінансові результати цих компаній не можна прямо зіставляти, оскільки вони функціонують в різних секторах. Крім того, їхня звітність не розділяє військові контракти на цивільні продажі та експорт.

Відкриті закупівлі турнікетів сконцентровані навколо DNIPRO

Дослідження контрактів у Prozorro за 2022-2025 роки показало концентрацію відкритих закупівель турнікетів навколо кількох брендів. Із приблизно 45 тисяч виробів у вибірці понад 60% припало на DNIPRO. SICH і американський CAT разом із ним забезпечили понад 80% закуплених турнікетів.

У грошовому вимірі 179 контрактів становили 25,96 млн грн, а середня ціна одного турнікета -- близько 577 грн. DNIPRO постачався в середньому дешевше -- приблизно по 514 грн за одиницю.

Ці цифри описують лише відкриті закупівлі, а не весь ринок. У вибірку не потрапили закриті оборонні контракти, міжнародна допомога, поставки благодійних фондів, особисті покупки військових і турнікети у складі готових аптечок. Тому називати DNIPRO монополістом на підставі цих даних некоректно.

Із 31 жовтня 2025 року наказ Міноборони №663 установлює мінімальні вимоги до механічних турнікетів для сил безпеки й оборони. Для виробників це означає витрати на випробування, документацію та контроль якості -- тобто вищий бар'єр входу до державних закупівель.

Окремий випадок антимонопольного контролю у фармацевтичній галузі не має жодного відношення до актуального ринку турнікетів. Рішення Антимонопольного комітету України стосувалося іншої юридичної особи, а також двох специфічних ринків імуноглобуліну в контексті ситуації 2016 року. Це рішення не підтверджує монопольного становища Biopharma Plasma чи будь-якого іншого виробника на ринку військової медицини у 2026 році.

Від турнікета до бронемашини: що показують відкриті ціни

Вартість одиниці продукції яскраво ілюструє відмінності між сегментами. У вибірці Prozorro, ціна турнікета в середньому становила близько 577 грн. У січні 2026 року військові медичні заклади отримали 50 тисяч гігієнічних наборів, загальна вартість яких перевищила 26 млн грн, що означає, що кожен набір коштував принаймні 520 грн.

Очікувана вартість перших тендерів на адаптивний одяг для "Пакунку пораненого" склала близько 170 мільйонів гривень. За результатами 2025 року Міністерство оборони здійснило закупівлю і організацію постачання більш ніж 600 тисяч одиниць такого одягу. Важливо зазначити, що стартова вартість торгів не може бути автоматично розцінена як остаточна ціна для всієї партії, що була поставлена.

Набагато більші чеки має евакуаційний сегмент. За кошти UNITED24 у 2025 році придбали 30 броньованих медичних автомобілів за 347,8 млн грн, або приблизно по 11,6 млн грн за машину. Транспорт має бронезахист, медичний відсік і кріплення для дефібрилятора, апарата ШВЛ, монітора пацієнта, кисневого концентратора та систем супутникового зв'язку. Перші 13 автомобілів передали військовим медикам у червні 2026 року.

Турнікети, гігієнічні набори та броньовані автомобілі, що були вивчені в рамках вибірки, разом складають приблизно 400 мільйонів гривень. Ця сума охоплює закупівлі за різні роки, а не є показником щорічного ринку. Важливо зазначити, що до цього показника не включені закриті контракти, готові аптечки, медичні препарати для шпиталів, обладнання, закупівлі для військових підрозділів і більшість міжнародної допомоги.

Масові витратні матеріали створюють стабільний попит, проте їхня вартість за одиницю є досить низькою. Натомість евакуаційний транспорт та реанімаційне обладнання потребують значно більших інвестицій, складніших технологічних рішень і часто залежать від імпортних постачань. Виробники в цих галузях мають різні виробничі цикли, рівні прибутковості та вимоги до фінансування.

Не просто порятунок: чому реабілітація перетворюється на важливий аспект.

Українські підприємства вже серійно випускають масові компоненти тактичної медицини, препарати плазми, інфузійні розчини, окреме обладнання й евакуаційний транспорт. Проте відкриті дані не дозволяють визначити частку української доданої вартості або імпорту. Частина сировини, комплектуючих, складного діагностичного, хірургічного та реанімаційного обладнання надходить із-за кордону або через донорські програми.

Запит на медичну допомогу поступово переходить від термінових потреб на фронті до тривалих процесів відновлення. У 2025 році більше 33 тисяч військових пройшли реабілітацію в установах Міністерства оборони. На 13 липня 2026 року 6945 українців, переважно представників військових і ветеранів, отримали лікування або реабілітацію у 33 країнах в рамках програми Medevac Ukraine.

П'ять країн-партнерів виділяють €100 млн через механізми НАТО для оновлення п'яти військових реабілітаційних центрів у рамках програми Renovator. Це відкриває нові можливості для попиту на медичне та діагностичне обладнання, інженерні послуги, цифрові системи та медичні сервіси. Проте, інформація про постачальників та розподіл фінансів за контрактами залишається недоступною для громадськості.

Після 2022 року Україна суттєво збільшила обсяги виробництва у галузі військової медицини. Подальший розвиток залежатиме від прогнозованих контрактів, доступності оборотного капіталу для підприємств, підтвердженої якості продукції та локалізації більш складних технологій. Основним завданням держави залишається створення безперервного ланцюга допомоги, який забезпечить переходи від аптечки в підрозділі до лікування та реабілітації поранених.